16 січня 2025 р.Справа № 520/11307/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Кухар М.Д.) від 11.09.2024 року (повний текст складено 11.09.24 року) по справі № 520/11307/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про поновлення на посаді,
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила:
визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Харківського РУП № 1 ГУ НП в Харківській області» від 03.04.2024 року № 197 в частині застосування до старшого інспектора сектору моніторингу Харківського РУП № 1 ГУНІ в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області “По особовому складу» від 10.04.2024 року № 157 о/с, яким старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 /0167032/, старшого інспектора сектору моніторингу Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області звільнено зі служби в поліції з 11.04.2024 року;
поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору моніторингу Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області з 11.04.2024 року, як старшого лейтенанта поліції;
допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора сектору моніторингу Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області з 11.04.2024 року
стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 року по справі № 520/11307/24 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом не надано оцінки аргументам та доводам позивача, щодо відсутності жодних належних та допустимих доказів на підтвердження скоєння позивачем дисциплінарного проступку. Вказує, що судом також не надано жодної правової оцінки, щодо відсутності на час прийняття відповідачем рішення, що оскаржується, рішень суду, якими було б визнано позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення. Зазначає, що вчинене ОСОБА_1 діяння не є несумісним з її посадою, оскільки вона якщо і скоїла проступок та цей проступок не має жодного відношення до покладеним на неї обов'язкам та не суперечить ним. Також посилається на те, що проступок скоєний позивачем не є дисциплінарним не є таким, що підриває довіру до ОСОБА_1 , як до носія влади та жодною мірою не унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків, як співробітника поліції, а тому застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв не обґрунтовано, поза межами повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством України.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 04.03.2024 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка начальника УГІ ГУНП в Харківській області полковника поліції Тюніна В.О. від 03.03.2024 № 431/119-15/01-2024, в якій містяться відомості про можливе порушення службової дисципліни з боку поліцейських Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області.
Відповідно до доповідної записки 03.03.2024 до чергової частини УОАЗОР ГУНП в Харківській області з Харківського РУП № 1 надійшло повідомлення (ЄО № 4202) про дорожньо-транспортну пригоду за участі старшого інспектора сектору моніторингу Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Вказаний факт ДТП був висвітлений в Інтернет мережі та набув резонансу, оскільки одним з учасників ДТП була поліцейська, яка можливо перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Наказом ГУНП в Харківській області від 04.03.2024 № 577 за вищевказаними обставинами призначено проведення службового розслідування.
Відповідно до вимог статті 70 Закону України “Про Національну поліцію», статті 17 Дисциплінарного статуту, наказом ГУНП в Харківській області від 04.03.2024 № 577, позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків.
У ході службового розслідування встановлено, що 03.03.2024 приблизно о 15:20 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , рухалась по вулиці Чернишевській в бік вулиці Гіршмана, м. Харків. Під час перетину регульованого перехрестя вулиць Скрипника та Чернишевської остання допустила зіткнення з автомобілем “TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , 1994 р.н., який рухався по вулиці Скрипника у бік вулиці Сумської.
На час ДТП кожен із водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що перетинали вищевказане перехрестя на зелений сигнал світлофора.
У наслідок ДТП ОСОБА_2 було доставлено до КНП “Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де надано медичну допомогу та госпіталізовано до хірургічного відділення з попередніми діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, забій лобної ділянки зліва. Стан здоров'я задовільний.
Також, у ході службового розслідування встановлено, що 03.03.2024 на місці ДТП поліцейськими УГІ у присутності поліцейських УПП в Харківській області було запропоновано старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору “DRAGER ALCOTEST 6820», результат: 1,69 %о алкоголю у видихаємому повітрі.
ОСОБА_1 висловила недовіру результатам газоаналізатора та повідомила про намір пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Враховуючи викладене, поліцейські УПП в Харківській області спільно з поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області прослідували разом з ОСОБА_1 до КНП ХОР “Обласний наркологічний диспансер», де остання повторно пройшла огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору, а також у останньої відібрані біологічні матеріали (кров та сеча) для подальшого дослідження на вміст алкоголю.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2024 № 641, за результатами огляду ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд місця події здійснювався слідчими СУ ГУНП в Харківській області.
За результатами розгляду матеріалів ЄО Харківського РУП № 1 № 4202 слідчими СУ ГУНП в Харківській області в діях водіїв не встановлено ознак кримінального правопорушення.
04.03.2024 за № 5765/119-24/05-2024 вказані матеріали були направлені до УПП в Харківській області ДПП НПУ для прийняття рішення згідно до чинного законодавства.
На час ДТП ОСОБА_1 мала усі документи, які надають право керування автомобілем “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 .
З метою встановлення обставин ДТП, а також повного, всебічного, об'єктивного проведення службового розслідування до УПП в Харківській області було направлено запит від 05.03.2024 № 444/119-15-2024.
Згідно наданої відповіді, 18.03.2024 поліцейськими УПП в Харківській області відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 899432 за ст. 124 КУпАП та серії ААД № 899431 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані матеріали поліцейськими УПП в Харківській області направлено до Київського районного суду м. Харкова.
Опитана у ході службового розслідування старший інспектор сектору моніторингу Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції Похилько К.О. пояснила, що 02.03.2024, напередодні ДТП, вона перебувала у гостях у своїх батьків у м. Лозова. Оскільки було родинне свято, ОСОБА_1 вживала алкогольні напої, а саме шампанське “Prosecco». Кількість випитих алкогольних напоїв остання не вказала, однак вказала, що вживала алкогольні напої приблизно до 19:20.
03.03.2024 р. ОСОБА_1 повернулась з м. Лозової до м. Харкова.
Приблизно о 15:20 вона, керуючи автомобілем “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , рухалась зі швидкістю приблизно 50-60 км/год по вулиці Чернишевській в бік вулиці Гіршмана. Під час перетину перехрестя з вулицею Скрипника вона, як на її думку, рухалась на зелений сигнал світлофора, коли вона виїхала на перехрестя з вулиці Скрипника їй у праву частину автомобіля в'їхав автомобіль “TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , яким керуванням ОСОБА_2 .
Також, ОСОБА_1 у поясненні вказала, що як у її автомобілі, так і у автомобілі “TOYOTA CAMRY» окрім водія нікого не було. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля до місця ДТП підбігли незнайомі люди, та почали знімати подію за допомогою мобільних телефонів. Про факт ДТП ОСОБА_1 відразу повідомила керівництву, а саме начальникові Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області полковнику поліції Плотнікову Д.В. та начальникові CM майору поліції Бистрицькому О.А. Про факт ДТП ОСОБА_1 оператору служби “102» не повідомляла, поліцейських УПП на місце не викликала. Хто саме це зробив остання не знає. Через деякий час на місце події прибули поліцейські УПП в Харківській області та УГІ ГУНП в Харківській області. Останні почали встановлювати обставини ДТП. Поліцейські УГІ запропонували ОСОБА_1 пройти на місці огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору “DRAGER ALCOTEST 6820», результат 1,69 %о алкоголю у видихаємому повітрі. ОСОБА_1 повідомила, що не згодна з результатами та висловила бажання проїхати до медичного закладу. Прибувши до КНП ХОР “Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_1 повторно пройшла огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору, а також у останньої були відібрані біологічні матеріали (кров та сеча) для подальшого дослідження на вміст алкоголю. На час надання пояснення результати медичного огляду останній не відомі.
Також, ОСОБА_1 пояснила, що до медичного закладу зверталась у зв'язку з запамороченнями, однак листок непрацездатності не відкривався.
Разом з цим, відповідно до пояснення, відібраного 18.03.2024 поліцейськими УПП в Харківській області у ОСОБА_1 під час розгляду справи за фактом порушення нею 03.03.2024 Правил дорожнього руху, остання пояснила, що 03.03.2024 приблизно о 15:30 вона, керуючи автомобілем “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , рухалась по вулиці Чернишевській в бік вулиці Гіршмана. Під час під'їзду до перехрестя їй зателефонували та вона відволіклась на телефон після чого відбулось зіткнення.
У ході проведення службового розслідування були встановлені свідки події, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Опитаний у ході службового розслідування ОСОБА_3 пояснив, що 03.03.2024 о 15:33 він зі своїм знайомим ОСОБА_4 йшли по вул. Скрипника у напрямку вул. Чернишевська. Приблизно за 5 метрів до перехрестя вулиць Скрипника та Чернишевській вони побачили, що горить зелений сигнал світлофора з показником, чи 15 чи 17 секунд зеленого світла. Оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 могли встигнути пройти, вони пришвидшили крок. В цей час по вул. Чернишевській на заборонений (червоний) сигнал світлофора на перехрестя виїхав автомобіль “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , та по вул. Скрипніка на зелений сигнал світлофора на перехрестя виїхав автомобіль “TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , між якими на перехресті відбулось зіткнення.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підбігли до місця ДТП та побачили, що у дівчини, яка була водієм автомобілю “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , видимих тілесних ушкоджень немає. При цьому у чоловіка, який був водієм автомобіля “TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , є видимі плями крові на голові. Відразу хтось з присутніх викликав на місце ДТП БШМД та поліцію.
На місці ДТП водій автомобіля “HYUNDAI ACCENT» пройшла медичний огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору “DRAGER ALCOTEST 6820», результат 1,69 %о алкоголю у видихаємому повітрі.
Опитані у ході службового розслідування старший інспектор ВП УГІ ГУНП в Харківській області майор поліції Горожанкін С.С., командир взводу УПП в Харківській області старший лейтенант поліції Мисливець П.А. та інспектор УПП в Харківській області старший лейтенант поліції Чернишов Є.Р. надали аналогічні за змістом пояснення, у яких підтвердили факт ДТП, який можливо відбувся з вини старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також факт перебування останньою на час ДТП у стані алкогольного сп'яніння.
Опитаний у ході службового розслідування начальник СМ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що з 02.03.2021 року він перебуває на вказаній посаді. В його підпорядкуванні проходить службу старший інспектор сектору моніторингу Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . Остання характеризується виключно з позитивного боку, схильності до вживання алкогольних напоїв за останньою не помічено.
Також, майор поліції ОСОБА_5 пояснив, що поліцейські СМ Харківського РУП № 1 несуть службу 6 днів на тиждень. Робочий день починається о 09:00, з 13:00 до 13:45 обідня перерва, кінець робочого дня о 18:00, щоденно окрім суботи. У суботу робочий день з 09:00 по 14:00.
01.03.2024 (п'ятниця) приблизно о 16:00 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернулась до майора поліції ОСОБА_5 з проханням піти у цей день раніше з роботи та бути відсутньою 02.03.2024 (субота) за сімейними обставинами. ОСОБА_1 планувала поїхати до м. Лозова Харківської області, оскільки із закордону повернулась її мати.
Окрім усного прохання, письмово ОСОБА_1 до ОСОБА_5 не зверталась.
Оскільки претензій по роботі до ОСОБА_1 у ОСОБА_5 не було, останній надав згоду.
03.03.2024 приблизно о 15:50 ОСОБА_1 зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила про факт ДТП.
Також, ОСОБА_5 пояснив, що у подальшому йому стало відомо, що ОСОБА_1 пройшла огляд на стан сп'яніння на місці ДТП, а також у мед закладі, результат - перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
На підставі вищенаведених обставин, у ході службового розслідування встановлено, що старший інспектор сектору моніторингу Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи 02.03.2024 у м. Лозова Харківської області, заздалегідь знаючи, що 03.03.2024 їй повертатись за кермом автомобіля до дому до м. Харків, вживала алкогольні напої, а згодом стала учасником ДТП.
Також зроблено висновок, що своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не утрималась від протиправних дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконала зобов'язання бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, що є порушенням пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту.
Крім того зазначено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустила порушення вимог пункту 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію», в частині зобов'язання поліцейських неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.
На підставі отриманих даних дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачається порушення службової дисципліни, що виразилося в особистій недисциплінованості, умисному невиконанні норм чинного законодавства України, порушенні Присяги працівника поліції в частині дотримання законів України та особистого зобов'язання з гідністю нести високе звання поліцейського, що є порушенням пунктів 1, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, а також пункту 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію».
Обставин, що пом'якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в ході службового розслідування не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставиною, що обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , є вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з вищевикладеним, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що подальше проходження служби останньою в Національній поліції України є не доцільним.
За висновками службового розслідування уповноважений орган дійшов висновку, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустила порушення пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині невиконання Присяги та неутримання від дій, що підривають авторитет Національної поліції України.
Допустивши керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не виконала вимоги абзацу 1 частини 5 статті 14 та абзацу 8 частини 2 статті 16 Закону України "Про дорожній рух", а також пункту 2.9 “а» Правил дорожнього руху.
Крім того, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустила порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію», в частині зобов'язання поліцейського неухильно дотримуватися положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Наказом начальника ГУНП в Харківській області від 03.04.2024 № 297 “Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог пункту 2.9 “а» та 8.7.3. “а» Правил дорожнього руху, пунктів 1 та 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, пункту 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію» та Присяги поліцейського, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
10.04.2024 наказом ГУНП в Харківській області № 157 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію».
Не погодившись з прийнятими відповідачем наказами, позивач звернулася до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку, що вчинене ОСОБА_1 діяння є несумісним з її посадою, оскільки вона скоїла проступок який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов'язків, тому застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
У ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII визначені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Відповідно до ст. 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки". Порядок складання Присяги працівника поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Відповідно до положень ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі Порядок № 893).
Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Приписами п. п. 2. 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Відповідно до п. 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Згідно з п. 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
На підставі п. 1 Розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
Колегія суддів зазначає, що обсяг і зміст вмотивованості рішення суб'єкта владних повноважень, без сумніву, залежить від конкретних обставин, що були предметом дослідження, але в будь-якому випадку у рішенні повинно відображатися те, чим саме Головне управління Національної поліції в Харківській області керувалася, оцінюючи наявність або відсутність обставин, що можуть зумовити втручання у право позивача на працю у спосіб притягнення позивача до відповідальності шляхом звільнення зі служби. При цьому вмотивованість рішення суб'єкта владних повноважень набуває виняткового значення за умови прийняття рішення про звільнення, зважаючи на правові наслідки такого рішення для особи.
Судовим розглядом встановлено, що за висновками службового розслідування 03.03.2024 приблизно о 15:20 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , керуючи власним автомобілем “HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_1 , рухалась по вулиці Чернишевській в бік вулиці Гіршмана, м. Харків. Під час перетину регульованого перехрестя вулиць Скрипника та Чернишевської остання допустила зіткнення з автомобілем “TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , 1994 р.н., який рухався по вулиці Скрипника у бік вулиці Сумської.
На час ДТП кожен із водіїв - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що перетинали вищевказане перехрестя на зелений сигнал світлофора.
У наслідок ДТП ОСОБА_2 було доставлено до КНП “Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР, де надано медичну допомогу та госпіталізовано до хірургічного відділення з попередніми діагнозом: ЗЧМТ, СГМ, забій лобної ділянки зліва. Стан здоров'я задовільний.
Також, у ході службового розслідування встановлено, що 03.03.2024 на місці ДТП поліцейськими УГІ у присутності поліцейських УПП в Харківській області було запропоновано старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору “DRAGER ALCOTEST 6820», результат: 1,69 %о алкоголю у видихаємому повітрі.
ОСОБА_1 висловила недовіру результатам газоаналізатора та повідомила про намір пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі.
Враховуючи викладене, поліцейські УПП в Харківській області спільно з поліцейськими УГІ ГУНП в Харківській області прослідували разом з ОСОБА_1 до КНП ХОР “Обласний наркологічний диспансер», де остання повторно пройшла огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатору, а також у останньої відібрані біологічні матеріали (кров та сеча) для подальшого дослідження на вміст алкоголю.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2024 № 641, за результатами огляду ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, за висновками службового розслідування відповідачем встановлено, що 03.03.2024 ОСОБА_1 , нехтуючи вимогами пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, перебуваючи з ознаками алкогольного сп'яніння, керувала автомобілем «HYUNDAI ACCENT», н.з. НОМЕР_3 та як наслідок, під час перетину регульованого перехрестя вулиць Скрипника та Чернишевської остання, маючи знижену увагу та швидкість реакції, при цьому відволіклась на телефон, не виконала вимоги пункту 8.7.3. «а» Правил дорожнього руху та, проїхавши на червоний сигнал світлофора, допустила зіткнення з автомобілем «TOYOTA CAMRY», н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_2 , 1994 р.н., який рухався по вулиці Скрипника у бік вулиці Сумської.
Надаючи оцінку обставинам, які викладені у висновку службового розслідування, суд зазначає, що згідно Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), водій для забезпечення безпеки дорожнього руху під час керування механічним транспортним засобом зобов'язаний дотримуватись вимог пункту 2.9 «а», згідно з яким забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Крім того, вивченням відомостей щодо ознайомлення особового складу Харківського РУП № 1 встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 під особистий підпис ознайомлена з вимогами щодо неухильного дотримання дисципліни та законності у своїй службовій діяльності, дотримання транспортної дисципліни, гідної поведінки у побуті, громадських місцях, щодо заборони вживання наркотичних, психотропних речовин та надмірного вживання алкогольних напоїв, недопустимості керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів та інших порушень Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами) та з останнім було проведено додатковий інструктаж з питань суворого дотримання Правил дорожнього руху під час керування службовим та власним автотранспортом.
Колегія суддів зазначає, що в силу специфіки і характеру функцій, покладених на органи Національної поліції, положеннями чинних законодавчих актів передбачено правила поведінки, дотримання яких вимагається від поліцейського незалежно від того, чи виконує він у цей момент свої службові обов'язки. Зокрема, це стосується принципів діяльності поліцейського, вимог, що ставляться до професійно-етичних якостей поліцейських. Разом із цим, їх недотримання не виключає можливість кваліфікації цих дій уповноваженим органом як дисциплінарного проступку та притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Вказаний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.02.2024 року у справі № 420/13121/22.
Також колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово досліджував питання можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які (або частина яких) у той же час можуть містити ознаки адміністративного правопорушення, а також обов'язковості врахування у такому випадку рішення суду, ухваленого за наслідками вирішення питання про вчинення цією особою адміністративного правопорушення і її вини у його вчиненні.
Станом на час перегляду цієї справи позиція Верховного Суду із цього питання є усталеною та її суть розкрита у постановах: від 06 березня 2019 року в справі № 816/1534/16, від 17 липня 2019 року в справі № 806/2555/17, від 22 жовтня 2019 року в справі № 480/3950/18, від 23 жовтня 2019 року у справі № 804/4480/17, від 29 листопада 2019 року в справі № 824/832/18-а, від 13 лютого 2020 року в справі № 1.380.2019.000121, від 05 березня 2020 року у справі № 815/4478/16, від 24 вересня 2020 року в справі № 420/602/19, від 19 травня 2022 року в справі № 480/4079/18, від 26 травня 2022 року в справі № 420/3630/20, від 07 липня 2022 року у справі № 460/5545/20 та інших.
В основу мотивів цих судових рішень покладено висновки про те, що адміністративна та дисциплінарна відповідальність є різними, окремими і самостійними видами відповідальності поліцейського. Порядок і підстави притягнення поліцейського до конкретного виду юридичної відповідальності здійснюється за окремими процедурами, урегульованими різними нормативно-правовими актами. Притягнення чи не притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності не може бути обумовлено наявністю чи відсутність складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Відсутність факту притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності не виключає наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який уповноважена особа у порядку Дисциплінарного статуту має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції. Відповідно, у випадку закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - це є свідченням відсутності складу адміністративного правопорушення, проте не дисциплінарного проступку.
Таким чином, відсутність станом на час прийняття оскаржуваних наказів судового рішення за наслідками розгляду протоколу про адміністративне правопорушення чи справи про притягнення до адміністративної відповідальності, не свідчить про відсутність в діях позивача саме дисциплінарного проступку.
При цьому, суд зазначає, що вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов'язків працівників поліції. Приймаючи присягу, позивач зобов'язався вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 816/604/17.
Колегія суддів зазначає, що у контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
В межах спірних правовідносин до позивача застосовано крайній захід дисциплінарного випливу - звільнення зі служби. При цьому, під час проведення службового розслідування було надано належну оцінку діям позивача та враховано і те, що обставин, що пом'якшують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в ході службового розслідування не встановлено. Натомість, дисциплінарною комісією встановлено обставини, які обтяжують відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а саме вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вчинення позивачем зазначеного вище діяння є несумісним з проходженням служби в Національній поліції, суперечить змісту Присяги працівника поліції, оскільки підриває довіру громадян як до працівників поліції, так і до Національної поліції вцілому, принижує їх авторитет, що зумовлює наявність у відповідача правових підстав розцінювати ці дії як дисциплінарний проступок та притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення.
Колегія суддів із цього приводу зауважує, що судовий контроль при оцінці актів та дій органів державної влади під час виконання ними дискреційних повноважень є обмеженим. За загальним правилом національні суди повинні утримуватися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки суб'єкта владних повноважень щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
В межах спірних правовідносин судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що висновки відповідача, якими він мотивував наявність підстав для застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, є довільними, нераціональними, не підтвердженими доказами або ж помилковими щодо фактів.
При цьому, з приводу посилання скаржника на те, що такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу і повинен застосовуватись у виняткових випадках та за вчинення особливих дисциплінарних проступків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що скаржник не врахував особливості періоду часу, у межах якого було застосовано дисциплінарне стягнення до позивача, а саме: дія воєнного стану в Україні.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 21.03.2024 року у справі № 380/4470/23.
На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 по справі № 520/11307/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 27.01.2025 року