ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
01 грудня 2009 року 10:35 № 2а-6963/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В при секретарі Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: Небатова Андрія Євгеновича
від відповідача: Польовчук Оксани Василівни
розглянув у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом 70 Управління начальника робіт Міністерства оборони України
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення №452 від 14.04.2008р.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову викладено в повному обсязі 02 грудня 2009 року.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва від 14.04.2008 №452.
Позовні вимоги мотивовано несвоєчасним надісланням оскаржуваного рішення на адресу 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України, а саме 21.04.2008 та невідповідністю рішення приписам Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2009 у справі №10/69 позовну заяву 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України про визнання недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва залишено без розгляду. За посиланням позивача, після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду, він повторно звернувся з цим позовом у загальному порядку.
Відповідач проти позову заперечив з посиланням на наявність у позивача заборгованості зі сплати страхових внесків, яка відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафних санкцій. Відповідач також просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку із порушенням позивачем строку звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, відповідач підтримав свої заперечення.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва від 14.04.2008 №452 за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків до 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України застосовано штраф у сумі 539 991,10 грн. та нараховано пеню у сумі 91 334,17 грн. Примірник зазначеного рішення отримано уповноваженою особою 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України 21.04.2008.
Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до статті 106 наведеного Закону у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити та сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цим Законом.
Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (у редакції на час виникнення спірних відносин) у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Відповідачем в судовому засіданні надано розрахунок фінансової санкції та пені по особовому рахунку позивача. З карток особового рахунку позивача вбачається, що починаючи з 2004 року за ним рахується недоїмка по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно з частиною п'ятнадцятою статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Матеріали справи свідчать, що рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Києва від 14.04.2008 №452 прийнято за встановленою формою.
За таких обставин, судом не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність оскаржуваного рішення. Крім того, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним позовом 06.07.2009 (про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду).
Відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною першою статті 100 названого Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач в своїх запереченнях також наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав пропущення строку звернення до суду.
Посилання позивача на своєчасне звернення до суду за захистом своїх прав та залишення позовної заяви без розгляду, не приймається судом до увагу, оскільки не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Крім того, позовну заяву 70 управління начальника робіт Міністерства оборони України було залишено без розгляду з причини повторної неявки в судове засідання позивача без поважних причин.
З огляду на викладене, керуючись статтями 35, 69-71, 99, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Літвінова