ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
10 грудня 2009 року 10:38 № 2а-2191/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Літвінової А.В., суддів Васильченко І.П. та Федорчука А.Б., при секретарі судового засідання Денисенко Ю.М., за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
від відповідачів: Гаркуши Ксенії Русланівни, Москаленко Галини Василівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова адміністрація України Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва
провідмову ідентифікаційного номера
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової адміністрації України та державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про визнання права на проживання без ідентифікаційного номеру, а саме:
- зобов'язання Державної податкової адміністрації України знищити інформацію про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, згідно якої позивач обліковується за серією та номером паспорту;
- зобов'язання Державної податкової адміністрації України зберегти за позивачем раніше встановлену форму обліку платника податків (за прізвищем, ім'ям та по-батькові);
- зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання);
- зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва анулювати в паспорті позивача на сторінці №7 раніше проведений запис та проставлений штамп, згідно наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру;
- зобов'язання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва знищити інформацію про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, згідно якої позивач обліковується за серією та номером паспорту;
- зобов'язання державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою.
Позовні вимоги обґрунтовано порушеннями відповідачами приписів Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»та права позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за раніше встановленою формою обліку.
Представник Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва проти позову заперечив з посиланням на те, що позивачем не була дотримана процедура, визначена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.
В судовому засіданні представники відповідачів проти позову заперечили з посиланням на те, за позивачем з 26.07.2005 згідно вищезазначеного Порядку було закріплено право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру, про що було зроблено відповідну відмітку у паспорті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник відповідачів проти позову заперечив.
В судовому засіданні 10.12.2009 позивач заявила клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення питання щодо розгляду справи №11/654 за позовом ОСОБА_5 до Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України про визнання нечинним наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226.
Судом було відмовлено у задоволені зазначеного клопотання було відмовлено у зв'язку тим що зазначений наказ вже оскаржувався в судовому порядку. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 14.05.2007 у справі №2-а-282/2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2008, відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області про неправомірну бездіяльність та визнання незаконним спільного наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 “Про затвердження порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944.
Зазначені судові рішення набрали законної сили і в установленому чинним законодавством порядку не скасовані.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 09.12.2008 звернулась до Державної податкової адміністрації України із заявою про знищення інформацію про неї з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, згідно якої позивач обліковується за серією та номером паспорту та збереження за позивачем раніше встановленої форми обліку платника податків (за прізвищем, ім'ям та по-батькові).
Окрім цього, ОСОБА_1 09.12.2008 звернулась до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва із заявою, в якій просила:
- здійснювати в подальшому облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера (за прізвищем, іменем та по-батькові та за місцем проживання);
- анулювати в паспорті позивача на сторінці №7 раніше проведений запис та проставлений штамп, згідно наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру;
- знищити інформацію про позивача з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, що була надана відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, згідно якої позивач обліковується за серією та номером паспорту;
- проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірення підпису відповідальної особи гербовою печаткою.
Заявою від 09.12.2008 ОСОБА_1 повідомила державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва, що з дією наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 не згодна.
Листом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2008 №10049/Б/29-2115 ОСОБА_1 повідомлено, що питання стосовно обліку фізичних осіб в органах державної податкової служби та відмови від ідентифікаційного номера врегульовано Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944. Окрім цього позивача було повідомлено, що після проставлення зазначеної відмітки за позивачем зберігається раніше встановлена форма обліку платника податків.
Для облікових карток за формою 1ДР, установлено строк їх зберігання -3 роки, після завершення якого вони знищуються.
Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва надаючи відповідь на заяву ОСОБА_1 своїм листом від 26.12.2008 №7808/Б/29-207 повідомила, що для вирішення поставлених позивачем питань позивачу необхідно звернутися до державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва та вказано адресу та час роботи відповідного структурного підрозділу.
Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»від 22.12.1994 №320/94-ВР Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Положеннями частини другої статті 5 названого Закону встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Відповідно до частини третьої цієї ж статті реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
З метою виконання положень Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»та врегулювання питання щодо внесення відмітки до паспорта громадянина України, який через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера, розроблений Порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, який затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2004 за №1345/9944 (далі за текстом - Порядок).
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.5 Порядку відмітка вноситься до паспорта громадянина України. Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Форму заяви наведено в додатку 2 до Порядку.
При цьому, пунктом 2.2 Порядку встановлено, що особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, пред'являє до органу державної податкової служби: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).
Відповідно до розділу 3 Порядку посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком. У разі відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу. Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - ДРФО) щодо достовірності поданих даних. У термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку, форму якої наведено в додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки - 30 календарних днів.
Положеннями розділів 4 та 5 Порядку визначено, що фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України. За результатом розгляду звернення, у разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7 - 9 сторінку паспорта відмітку, зміст та форму якої наведено в додатку 4 Порядку («Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», із зазначенням прізвище, ім'я та по батькові і підпису посадової особи, дати, номеру довідки за формою №В3).
Окрім цього, згідно пункту 7 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 02.09.1993 № 3423-ХІІ записи і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.
Відповідно до пункту 6.1 Порядку після надходження відривного корінця до форми №В3 від органу внутрішніх справ щодо внесення відмітки до паспорта громадянина посадова особа органу державної податкової служби протягом двох тижнів учиняє відповідні дії щодо внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
З матеріалів справи вбачається, що не заперечується представником позивача, що ОСОБА_1 зверталася до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з відповідною заявою та необхідними документами та згідно Порядку у її паспорті була проставлена відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
А тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки фактично право позивача здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру за раніше встановленою формою обліку було використано.
В свою чергу, суд вважає необхідним зазначити, що вимога зобов'язати державну податкову інспекцію у Дніпровському районі міста Києва проставити у паспорті позивача відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою органу державної податкової служби, не підлягає задоволенню, оскільки Порядком чітко встановлено, що відмітки про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вносяться відповідним органом внутрішніх справ (завірення гербовою печаткою не передбачено).
Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову адміністрацію України знищити всю інформацію про нього з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню, адже попередньо встановлено судом, що ідентифікаційний номер позивача анульовано, всі дані щодо позивача, які надходили до центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб України, ліквідовані.
У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 35, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя А.В. Літвінова
Судді А.Б. Федорчук І.П. Васильченко