16 січня 2025 рокуСправа №160/14489/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.06.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 03.06.2024 року через систему “Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 01.05.2024 №ФД106924, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі №160/8744/23, неправильних відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (5% посадового окладу) та премії (140% посадового окладу), які обчислити із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є військовим пенсіонером, отримує пенсію, призначену на підставі Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 позивачеві видано довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, проте зазначені у ній складові грошового забезпечення були обраховані з урахуванням окладів, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023, як визначено в рішенні суду у справі №160/8744/23. На думку позивача такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим поданий цей позов.
26.06.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначення кола осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою із додатком 1 до Порядку №45. При розгляді справи за адміністративним позовом про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинити певні дії, суд лише вправі зобов'язати відповідний орган видати довідку, а не приймати рішення про розмір складових чи складової такої довідки, що не належить до компетенції суду. Задоволення позовних вимог позивача щодо зобов'язання скласти довідку з визначеними позивачем складовими призведе до порушення ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно забезпечення ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 було 01.05.2024 виконано в повному обсязі, підготовлена та направлена до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, розміри посадового окладу, окладу за військове звання було визначено, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб законом станом на 01.01.2023, в довідці про розмір грошового забезпечення позивача були зазначені відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
01.07.2024 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, у якій останній зазначив, що відповідачем не спростовані твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Позивач зауважує, що не заперечує проти відсотків складових та зазначає, що не згоден з розрахунковою величиною, яку застосував відповідач при обрахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності правових підстав для видачі позивачеві оновленої довідки станом на 01.01.2023 із визначенням розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії, які пораховані від окладів, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 на відповідний тарифний коефіцієнт. Зазначив, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
05.01.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідачем зазначено наступне. Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 ІНФОРМАЦІЯ_3 було зобов'язано підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 . Зазначене вище судове рішення 01.05.2024 було виконано в повному обсязі: була підготовлена та направлена до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідка про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023; розмір посадового окладу, окладу за військове звання, було визначено, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб законом станом на 01.01.2023; в довідці про розмір грошового забезпечення позивача відомості про розмір додаткових видів грошового забезпечення та премії були зазначені. Відповідно до позову позивач оскаржує визначені ІНФОРМАЦІЯ_3 розміри надбавок та премії, точніше порядок визначення їх розміру. При визначенні розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії Позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 керувався приписами постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, чинними станом на дату складання довідки (01.05.2024), відповідно до яких додаткові види грошового забезпечення та премія розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_3 при розрахунку грошового забезпечення позивача (зокрема додаткових видів грошового забезпечення та премії) діяв правомірно, у спосіб та в порядку, визначеному чинним законодавством. Згідно з абзацами другим, четвертим та п'ятим пункту 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.12.2014 №937, на обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону № 2262-ХІІ, та Порядку № 45 і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний ТЦК та СП складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою. Тобто, на ІНФОРМАЦІЯ_3 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку №45. При розгляді вказаної справи за адміністративним позовом про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 вчинити певні дії, суд лише вправі зобов'язати відповідний орган видати довідку, а не приймати рішення про розмір складових чи складові такої довідки, що не належить до компетенції суду. Принцип розподілу влади не передбачає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням суду є здійснення правосуддя. Таким чином, задоволення вимоги позивача стосовно зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 видати довідку з вказаними відсотками та складовими довідки є формою втручання в дискреційні повноваження ІНФОРМАЦІЯ_4 та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Отже, ані позивач, ані суд не є спеціалістами з зазначеного питання, та не мають ані знань, ані нормативних документів чи наказів для розуміння складових грошового забезпечення та як наслідок визначення як складових, так і їх відсотків, як зазначалося раніше, ця функція покладена на ІНФОРМАЦІЯ_3 , та є його дискреційними повноваженнями.
06.01.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивачем зазначено наступне. На виконання рішення суду відповідач виготовив та надав до ГУ ПФУ довідку від 01.05.2024 року, в якій визначив розміри надбавки за особливості проходження служби - 65%, надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 15%, надбавка за кваліфікацію- 5%; та премії у розмірі - 140%. Але вони були обраховані з урахуванням окладів, які визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, а не на 1 січня 2023 років, як визначено в рішенні суду у справі №160/8744/23. Також Центр проти задоволення вимоги позивача стосовно зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 видати довідку з вказаними відсотками та складовими довідки, так як це порушує його дискреційні права. Але позивач не заперечує проти відсотків складових. Позивач не згоден з розрахунковою величиною, яку застосував відповідач при обрахунку додаткових видів грошового забезпечення та премії. Дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один із правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. При цьому повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку (зокрема, постанови Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №802/412/17-а, від 11.04.2018 у справі №806/2208/17). Тому у цій справі відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності правових підстав для видачі позивачу оновленої довідки станом на 01 січня 2023 року із визначення розмірів додаткових видів грошового забезпечення та премії, які пораховані від окладів, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт. Стосовно посилання відповідача, що на дату складання довідки (11.12.2023), відповідно до яких додаткові види грошового забезпечення та премія розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні. Позивач рахує доводи відповідача в частині, що стосуються внесених Кабінетом Міністром України постановою від 12.05.2023 №481 змін до пункту 4 постанови № 704 та визначення розрахунковою величиною для обрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб фіксованої суми (1762 грн.) замість розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, який за загальним правилом кожен рік зростає, помилковими, оскільки такі зміни відбулись пізніше, ніж виникли спірні відносини та не були мотивом оспорюваної відмови. Стосовно інших аргументів, наведених у поясненні, позивач притримуються позиції, яку останній виклав в своїй позовній заяві. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Таким чином, доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
За наслідками розгляду даної позовної заяви, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 року, закрито провадження у адміністративній справі з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між сторонами щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії вже був вирішений судом у справі №160/8744/23. Позивачем фактично порушено питання про неналежне виконання відповідачем рішення суду, яке підлягає вирішенню в порядку статті 383 КАС України.
27.09.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024, а справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
У касаційній скарзі заявник посилався на те, що суди попередніх інстанцій не врахували того, що позивач звертався до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України у справі №160/8744/23. Однак, ухвалою від 24.07.2024 заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю залишена без задоволення через те, що питання розміру додаткових видів грошового забезпечення та премії у справі № 160/8744/23 не було предметом розгляду.
Постановою Верховного Суду від 23.10.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.09.2024 року у справі № 160/14489/24 скасовано. Справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції, суд касаційної інстанції виходив з того, що суди попередніх інстанцій зазначили, що заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання рішення суду в іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. У цій справі, позивач оскаржує дії відповідача щодо розмірів додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в оновленій довідці, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення суду у справі №160/8744/23. Однак, як слідує з рішення у справі № 160/8744/23 предметом розгляду у цій справі було встановлення права позивача на отримання оновленої довідки станом на 01.01.2023 про розмір грошового забезпечення із застосуванням при його розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, відповідно, задля обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням для подальшого перерахунку на підставі оновленої довідки пенсії позивача. Водночас, питання розмірів надбавки за особливості проходження служби, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії в розмірі від окладів, а також їх обчислення, не були предметом розгляду справи № 160/8744/23, а тому є новими позовними вимогами. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
04.11.2024 року справа №160/14489/24 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до розпорядження Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року № 688 д “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи (продовження розгляду)» на виконання п.1 ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України щодо недопустимості повторної участі судді Романа Голобутовського в розгляді адміністративної справи, відповідно до підпункту 2.3.51. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджених рішенням зборів суддів Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 року № 1 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/14489/24 за позовом ОСОБА_1 , за допомогою автоматизованої системи документообігу.
За відомостями протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024 року зазначена вище справа розподілена та 05.11.2024 року передана судді Пруднику С.В.
11.11.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо не підготування та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (5% посадового окладу) та премії (140% посадового окладу), які обчислити із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії. Судом зобовязано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.12.2024 року. Судом попереджено ІНФОРМАЦІЯ_2 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
В період з 30.12.2024 року по 12.01.2025 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній основній відпустці.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 (ЄДРСР №113431298) позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку його пенсії.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23 ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку від 01.05.2024 №ФД106924 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в тому, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 грошове забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2023 за посадою «заступник начальника фінансово-економічної служби старший інспектор ревізор армійського корпусу», який становить, грн:
- посадовий оклад - 8800;
- оклад за військовим званням підполковник - 2150;
- надбавка за вислугу років 50% - 5475,00;
- надбавка за особливості проходження служби 65% - 7010,25;
- надбавка військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень 15% - 867,00;
- надбавка за кваліфікацію 5% - 289,00;
- премія 140% - 8092,00;
- усього - 32683,25.
Позивач зазначає, що при виготовленні довідки відповідачем розраховано складові довідки, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а не на 01.01.2023 як визначено в рішенні суду у справі №160/8744/23.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року.
Відповідно до ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Оскільки, зміни, внесені Постановою Кабінету Міністрів України №103, зокрема до додатку до п.5 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція п.5 до Порядку №45, яка діяла до зазначених змін.
Відповідно до п.5 Порядку № 45 для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів, зокрема:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Згідно п.6 Порядку №45 відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.3 якої установлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати У той же час, 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв'язання колізії між нормами п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв'язання колізії норм права (п. 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 (справа №240/4946/18).
Таким чином, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 704, в редакції і після скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 у редакції, що була чинною до 24.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 також містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
З 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та не чинним п. 6 Постанови № 103, яким п. 4 Постанови № 704 викладений у новій редакції.
Таким чином, у зв'язку з ухваленням судового рішення від 29.01.2020 відновлено дію п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції, яка передбачає використання розрахункової величини, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Виходячи з викладеного, я приходжу до висновку, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням, як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на відповідний календарний рік.
З огляду на наведене, що у період з 29.01.2020 грошове забезпечення позивача має обчислюватися із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 за Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Разом з тим, Постановою №704 установлено надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою (абзаци 4, 5 підпункту 1 пункту 5 Постанови №704).
При цьому, підпунктом 2 пункту 5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (пункт 3 Порядку №704).
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260), який визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам. Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Згідно з пунктом 4 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Абзацом 6 пункт 7 розділу І Порядку №260 передбачено, що у разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.
Розділом VІ Порядку №260 передбачено виплату надбавки за особливості проходження служби.
Положеннями зазначеного розділу Порядку №260, зокрема, встановлено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків. Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватись за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років. Розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Розділом ХІ Порядку №260 передбачено виплату надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень.
Положеннями зазначеного розділу Порядку №260, зокрема, встановлено, що військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям (крім військовослужбовців режимно-секретних органів), які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Для виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, командир військової частини щорічно станом на 01 січня визначає наказом розмір надбавки відповідно до номенклатури посад військовослужбовців і працівників, зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, за погодженням з режимно-секретним органом.
Розмір надбавки для командира військової частини визначається наказом вищого командира за підпорядкованістю.
Розділом XVI Порядку №260 передбачено преміювання.
Положеннями зазначеного розділу Порядку №260, зокрема, встановлено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
В зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Далі-Постанова №704) з 01 березня 2018 року за посадою, яку я обіймав на день звільнення з військової служби, встановлено 29 тарифний розряд, якому відповідає тарифний коефіцієнт 3,28. Даний факт підтверджується листом відповідача від 19.02.2020 року за № 7/10645/11.
Натомість, формуючи нові довідки про розмір грошового забезпечення позивача, відповідач оминув норми прямої дії, а саме Порядку № 260, та Постанови КМУ №704, якими урегульовано порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, за змістом яких позивач має право на нарахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 15%, надбавки за кваліфікацію - 5%, та премії - 140% з урахуванням окладів визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2023 років.
Отже спірним питанням у розглядуваній справі є саме зміст довідок від 01.05.2024 №ФД-106924, щодо розміру додаткових видів грошового забезпечення.
На думку суду, відповідач протиправно зазначив в довідках про грошове забезпечення для перерахунку пенсії відомості про надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65%, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень - 15%, надбавки за кваліфікацію - 5%, премії в розмірі 140% відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та рішень Міністра Оборони України від окладів, визначених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 1 січня 2018 року в розмірі 1762 гривень.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
В довідці про розмір грошового забезпечення відповідач правильно визначив посадовий оклад, оклад за військовим званням, які пораховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 років.
Відповідно згідно п.13.1. Наказу МОУ №260 правильно обрахована надбавка за вислугу років в розмірі 50% від посадового окладу (за основною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням.
Згідно з підпунктом 1) пункту 5 Постанови №704 Кабінетом Міністрів України надано право керівникам державних органів здійснювати виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Тобто, відповідно вказана надбавка повинна була складати: За 2023 рік - 65% від (8800+2150+5475=16425) = 10676,25 грн., а не 7010,25 грн. (5780+1410+3595=10785*65%).
Порядок виплати надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень визначений у Розділі XI Порядку №260.
Так, військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації.
Відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків.
Вказана надбавка для позивача повинна була складати:
За 2023 рік 15% від ПО - 8800 грн.= 1320 грн., а не 867 грн., що складає 15% від 5780 грн.
Приписами Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 установлено здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Вказана премія в випадку позивача повинна складати за 2023 рік 140% від ПО - 8800 грн =12320 грн., а не 8092 грн. що складає 140% від 5780 грн.
Військовослужбовцям, які мають присвоєну в установленому порядку класну кваліфікацію, займають посади і виконують службові обов'язки за спеціальністю, щомісяця виплачується надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу.
Розмір надбавки за кваліфікацію особам офіцерського складу (крім осіб льотного складу, що виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що мають відповідну класну кваліфікацію, встановлюється: 1 клас - 5 відсотків;
Вказана надбавка в випадку позивача повинна складати за 2023 рік 5% від ПО - 8800 грн =444 грн., а не 289 грн. що складає 5% від 5780 грн.
Всі вищевказані виплати були пораховані з окладів встановлених з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року. Це підтверджується довідкою, наданою відповідачем станом на 05.03.2019 року, для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.
Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що у відповідача не було правових підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2023 за посадою, яку він обіймав перед звільненням встановлювати мені розмір надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень та премії від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
Вказані види грошового забезпечення повинні були бути обраховані з урахуванням окладів, з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, як вказано в рішенні суду а не на 01.01.2018 року.
В даному випадку, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, в тому числі надбавки за особливості проходження служби у розмірі 65%, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, надбавки за кваліфікацію у розмірі 5%, та премії в розмірі 140% в оновленій довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними на 01.01.2023 року, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (частини 1, 2 статті 2 КАС України).
При цьому необхідно зазначити, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини застосовує підхід згідно з яким, дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення від 26 жовтня 2000 року у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» заява №.30985/96).
Суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно пов'язаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної прямої дії.
Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Крім того, згідно з висновками Європейського суду з прав людини перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення пункту 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а пункт 2 визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та проти Греції» та «Малама проти Греції». «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права (пункт 83 рішення від 12 липня 2001 року у справі «Ганс-Адам 11 проти Німеччини»). «Легітимні сподівання» за характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі «Копецький проти Словачини»).
Відповідно до пунктів 3, 4 і 10 частини 2 статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; а може обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Між тим, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 24 листопада 2015 року у справі № 816/1229/14, поміж іншого, вказано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на те, що "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (Постанова Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №826/14016/16, від 11 лютого 2019 у справі № 2а-204/12, у справі №802/1827/17-а від 18 червня 2020 року).
Відтак, суд при перевірці правомірності вчинених дій відповідача у спірних відносинах, згідно приписів КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб'єкта владних повноважень зобов'язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стосовно роз'яснення Департаменту фінансів МОУ від 13.10.2023 року №423/6682.
Законом України Про Збройні Сили України визначено, що правовою основою діяльності Збройних Сил України (до структури яких входять, в тому числі, центри комплектування) є Конституція України, цей Закон, Закон України Про оборону України, статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
З огляду на викладене, відповідач має діяти відповідно до закону, який має вищу юридичну силу, а тому вважаю недоречним посилання Центру на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 13.10.2023 року № 423/6682, як на підставу для визначення розмірів надбавки та премії, та не можуть бути підтвердженням правомірності його дій.
Також в цьому листі вказано, що при складанні довідок застосовувати розміри, які визначені судом. І лише, якщо судом не зазначені розмірі, то вказувати згідно нормативних актів. Рахую, що визначення окладів не повинно витікати з рішення судів, а має ґрунтуватися на законодавчих актах.
Отже, у відповідача не було правових підстав під час складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року за посадою, яку позивач обіймав перед звільненням, встановлювати розмір надбавок та премії, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2018 року.
Таким чином відповідач протиправно не зазначив в довідці про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії відомості про надбавку за особливості проходження служби, надбавку військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, премії, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01.01.2023 років.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат в цій частині у справі не здійснювати.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 від 01.05.2024 №ФД106924, яка видана на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 по справі №160/8744/23, неправильних відомостей про розміри надбавки за особливості проходження служби, надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, надбавки за кваліфікацію та премії відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 №260.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням розмірів надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15% посадового окладу); надбавки за кваліфікацію (5% посадового окладу) та премії (140% посадового окладу), які обчислити із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 у справі №160/8744/23, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник