Справа № 373/278/24
Номер провадження 2-др/373/3/25
(додаткове)
24 січня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого-судді Керекези Я.І., за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Примака В.А. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 373/278/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною,
встановив:
В провадженні суду перебував позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області 16 січня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики було задоволено: стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 05 серпня 2023 року в розмірі 7000 (сім тисяч) доларів США та сплачений нею судовий збір. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання розписки недійсною залишено без задоволення. У рішенні судом зазначено про наявність у справі доказів, поданих представником ОСОБА_1 на підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу (копії Договору про надання правничої допомоги № 13/01-24ц від 13 січня 2024 року (а.с.15); копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 367 від 04 лютого 2005 року (а.с.16); ордера на надання правничої (правової) допомоги № 1075542 від 29 січня 2024 року (а.с.17); квитанції № 13/01-24 від 13 січня 2024 року (а.с.210); акта виконаних робіт до Договору про надання юридичної допомоги № 13/01-24ц від 13 січня 2024 року (а.с.211), однак юридична оцінка їм не надана.
В судовому засіданні 16 січня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Примак В.А. зазначав про необхідність вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу. 17 січня 2025 року звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі в частині вирішення цього питання, надав суду квитанцію № 13/01-24 від 13 січня 2024 року (а.с.210); акт виконаних робіт до Договору про надання юридичної допомоги № 13/01-24ц від 13 січня 2024 року (а.с.211) та докази подання таких документів до суду 17 грудня 2024 року.
Для вирішення питання судом призначено судове засідання на 24 січня 2025 року.
Учасники справи/їх представники про день та час судового засідання повідомлені належним чином.
Від адвоката Примака В.А. надійшла заява про розгляд питання у його відсутності, вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підтримує, просить задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 будь-яких заяв чи клопотань не надходило.
Судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Представником позивача вищезазначені норми ЦПК України дотримано.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-5 ст. 137 ЦПК України врегулювано підстави та умови визначення та стягнення витрат на правничу допомогу та визначення їх розміру.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Відповідно до ч. 6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами
Відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 139 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
На підтвердження своїх вимог представником позивача подано копію Договору про надання правничої допомоги № 13/01-24ц від 13 січня 2024 року (а.с.15); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 367 від 04 лютого 2005 року (а.с.16); ордер на надання правничої (правової) допомоги № 1075542 від 29 січня 2024 року (а.с.17); квитанцію № 13/01-24 від 13 січня 2024 року (а.с.210); акт виконаних робіт до Договору про надання юридичної допомоги № 13/01-24ц від 13 січня 2024 року (а.с.211).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).
Представник позивача зазначив вчиненні ним елементи (види) правничої допомоги (а.с. 211), підстав для повернення підготовленої ним позовної заяви чи надання строку для усунення будь-яких її недоліків судом встановлено не було.
В даній справі представник Примак В.А. був присутнім у восьми судових засідань, ще три було відкладено через незалежні від представника позивача причини за клопотаннями представника ОСОБА_2 . Також два судові засідання було відкладено через хворобу адвоката Примака В.А., про що ним було повідомлено з наданням відповідних доказів
Щодо належного підтвердження сплати позивачем адвокату Примаку В.А. витрат в розмірі 25000 гривень, слід зазначити наступне.
Верховний Суд у постанові від 28 вересня 2023 року у справі №686/31892/19 вказав, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат.
Отже, на думку суду, квитанція на оплату послуг, яка подана представником позивача, в сукупності із Актом приймання-передачі послуг, в контексті наявного Договору про надання правничої допомоги, є належним та достатнім доказом сплати особою (позивачем) коштів адвокату (представнику).
З урахуванням положень наведених норм та фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета та підстав спору, враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, кількості судових засідань та підстав їх відкладення, суд дійшов висновку, що такий розмір є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, тому заява представника позивача адвоката Примака В.А. підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25000 (двадцять п'ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач за первісним позовом(відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 , проживаюча по АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 , проживаючий по АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: Я. І. Керекеза