"22" січня 2025 р. Справа № 363/3970/24
22 січня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 04 серпня 2024 року о 21 год. 10 хв. по вул. Свято-Покровській, 2В, в с. Нові Петрівці, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Subaru д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей, неприродна блідність), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді категорично заперечив вживання ним будь-яких заборонених речовин. Зазначив, що 04 серпня 2024 року весь день працював на дачі і того вечора їхав дуже втомленим, в зв'язку з чим забув вимкнути світло фар на блокпосту, через що його зупинив співробітник поліції, який ставився до нього упереджено та роздратовано, умисно шукаючи в нього будь-які недоліки. ОСОБА_1 визнав, що в зв'язку із втомою він не проявляв надмірної вічливості та поваги при спілкуванні із співробітником поліції, внаслідок чого останній на нього образився та безпідставно звинуватив у тому, що він знаходиться під дією наркотичних речовин. При цьому ОСОБА_1 застеріг, що він взагалі ніколи не вживав наркотичних засобів. Більш того, має дозвіл на право носіння, зберігання зброї, в зв'язку з чим періодично проходить огляд у лікаря нарколога, в якого результати на предмет наявності заборонених речових завжди негативні. За таких обставин, при складанні протоколу будь-яких ознак наркотичного чи іншого сп'яніння не мав та не міг мати, в зв'язку з чим із протоколом та зазначеними в ньому ознаками наркотичного сп'яніння не згоден, про що і зазначив в самому протоколі. Також доводив, що у співробітників поліції взагалі не існувало об'єктивних та реальних підстав проводити його огляд на стан наркотичного сп'яніння, коли навіть залучені свідки повідомили, що він перебуває в адекватному стані, без ознак наркотичного сп'яніння. В зв'язку з викладеним просив провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Адвокат Павленко О.В. подав письмові заперечення, в яких зазначив, що в розмові з водієм ОСОБА_1 працівник поліції не повідомив про підстави вважати, що останній перебуває у стані наркотичного сп'яніння та не навів, як того вимагає інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, відповідних ознак, які вказують на це. Натомість працівник поліції лише обмежився фіксацією своїх припущень у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відеозаписи не містять відомостей про спосіб роз'яснення ОСОБА_1 вимог ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушення його законних прав та інтересів як учасника адміністративного провадження. Більше того, свідок ОСОБА_2 , як об'єктивний сторонній спостерігач, повідомив працівнику поліції, що він не вбачає в діях водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння. Також зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей про порушення ПДР, які б слугували підставою для зупинення транспортного засобу. Крім того, працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, акту про відсторонення водія від управління транспортним засобом адміністративна справа не містить.
Доводив, що наявність особистих візуальних спостережень уповноваженої посадової особи як суб'єкта владних повноважень та його суб'єктивні, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 поставленого йому у вину правопорушення не можна сприймати як беззаперечний доказ, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб'єкта владних повноважень, мають суб'єктивний характер і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами, а оскаржуваний протокол не може бути беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, коли поліцейський ставився упереджено, надав суб'єктивну неправову оцінку, як наслідок такі дії фактично втрачають юридичну силу.
За таких обставин вважає, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності у діях останнього складу та події адміністративного правопорушення згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 в суді підтвердив, що ОСОБА_1 04 серпня 2024 року о 21 год. 10 хв. дійсно зупинено співробітниками поліції на блокпосту, де ОСОБА_1 в його присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Проте зазначив, що будь-яких ознак наркотичного чи іншого сп'яніння, неадекватної поведінки у діях ОСОБА_1 не існувало і про це засвідчив в суді.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративний відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Згідно п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 Розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно п.п. 2, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року № 1103 (далі - Порядок), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно п.п. 4, 5 Розділу П Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції та законами України.
Водночас, досліджуючи доданий до справи відеозапис, суд звертає увагу на те, що він складається із трьох частин, зокрема: перший файл відеозапису розпочато о 21 год. 14 хв. - закінчено о 21 год. 16 хв., другий файл відеозапису розпочато о 21 год. 25 хв. (тобто через 9 хв. після завершення першого) - закінчено о 21 год. 28 хв., третій файл відеозапису розпочато о 22 год. 07 хв. (тобто через 39 хв. після завершення другого) - закінчено о 22 год. 16 хв.
Крім того, із вказаного відеозапису вбачається, що співробітник поліції після зупинки 04 серпня 2024 року ОСОБА_1 об'єктивно не виявив будь-яких ознак наркотичного сп'яніння, який перед цим перевіряв у останнього документи, багажник і тільки на 3 файлі відеозапису відображено, як майже через 60 хв. після зупинки транспортного засобу, співробітник поліції повідомив ОСОБА_1 про необхідність проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння.
До того ж, свідок ОСОБА_2 під відеофіксацію ствердив, що ОСОБА_1 не має будь-яких наркотичних ознак та перебуває в адекватному стані. Такі твердження свідка співробітник поліції проігнорував, зробив йому зауваження та формально поставився до цього.
Проте, суд звертає увагу на те, що вказаний свідок фактично спростував доводи співробітника поліції про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння.
Відтак, суд не може визнати відеозапис з нагрудних відеокамер працівників патрульної поліції допустимим доказом, який підтверджував би вину особи у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він не є безперервним та не підтверджує жодної із зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин, зокрема щодо суб'єкта адміністративного правопорушення, а також тих, які становлять об'єктивну сторону цього правопорушення.
Крім того, із вказаного відеозапису та зібраних по справі матеріалів не можна дійти висновку, що співробітник поліції мав достатні та об'єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 має ознаки стану наркотичного сп'яніння, коли із вказаного відеозапису навпаки вбачається, що поведінка поліцейського є упередженою, дії якого за таких умов мають ознаки свавільних.
Суд також зазначає, що для наявності складу правопорушення в діях особи необхідна не тільки відмова від пропозиції співробітника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, а й об'єктивні підстави для проведення такого огляду.
При цьому, не зважаючи на вказані обставини, ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу діяв послідовно, логічно, адекватно, зміг зазначити в суді причини упередженого ставлення та конфліктної ситуації, яка виникла між ним та співробітником поліції, і при підписанні протоколу застеріг, що він не згоден із зазначеними ознаками наркотичного сп'яніння, яких об'єктивно не існувало й доказів їх існування матеріали справи не містять.
За таких умов, сам факт зазначення співробітником поліції при складанні протоколу ознак наркотичного сп'яніння є недостатніми, оскільки матеріали справи таких даних не містять, які навпаки спростовано даними відеозапису та свідченнями свідків.
Отже, вимогу співробітника поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння не можна вважати законною і висунутою відповідно до вимог чинного законодавства України.
Також суд бере до уваги й те, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується позитивно, володіє зброєю та має дозвіл на право її носіння та зберігання, результат на наркотики якого є негативним, що підтверджується: довідкою-характеристикою Вишгородського РУП ГУНП в Київській області від 10.12.2024 року, дозволом на право зберігання та носіння зброї серії НОМЕР_2 від 17.01.2022 року та результатом імунохроматографічного дослідження №1340 від 10.12.2024 року.
Отже, доводи сторони захисту про те, що наявність особистих візуальних спостережень уповноваженої посадової особи як суб'єкта владних повноважень та його суб'єктивні, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 поставленого йому у вину правопорушення не можна сприймати як беззаперечний доказ, оскільки спостереження, переконання, судження та висновки, навіть суб'єкта владних повноважень, мають суб'єктивний характер і у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 77 КАС України не є доказами, а також доводи про те, що працівники поліції не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, акту про відсторонення водія від управління транспортним засобом адміністративна справа не містить, є слушними та заслуговують на увагу.
При цьому, суд зазначає, що посилання на ознаки наркотичного сп'яніння особи, які висловлює поліцейський, повинні ґрунтуватися на об'єктивних чинниках і підтверджуватися сукупністю встановлених у справі обставин, прямо убачатися з відеозапису із місця події, а дії поліцейського щодо цього мають бути передбачуваними, послідовними та зрозумілими для стороннього спостерігача. Упереджене, необ'єктивне і безпідставне припущення поліцейського про наявність ознак сп'яніння межує із свавільним обвинуваченням і не може саме по собі бути законною підставою для формального притягнення особи до відповідальності за відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, коли вимога щодо його проведення в цій справі стосовно ОСОБА_1 є безпідставною та необґрунтованою.
Відтак, з огляду на викладене вище, твердження в протоколі про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП на вимогах Закону не ґрунтується.
За змістом вимог ст. 62 Конституції України в Україні діє презумпція невинуватості, коли особа вважається невинуватою у вчиненні будь-якого правопорушення, доки її вину не буде доведено в установленому Законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких умов, твердження ОСОБА_1 про те, що він правопорушення не вчиняв заслуговує на увагу, а всі сумніви слід розтлумачити на користь останнього.
Отже, справа підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 9, 33, 130, 247, 283, 285 і 284 КУпАП,
провадження в справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Повний текст постанови складено 27 січня 2025 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд протягом 10 днів.
Суддя