(заочне)
Справа № 293/1640/24
Провадження № 2/293/88/2025
21 січня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
Процесуальні дії по справі.
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого просить:
стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023, що становить 68 800,00 грн, яка складається з:
10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту;
46 800,00 грн - заборгованість по процентами;
12 000,00 грн - заборгованість по процентах нарахованих ТОВ "ФК "Фінтраст Україна".
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023.
Суд у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України сформував запит в ЄСІТС "Електронний суд" та отримав відповідь з ЄДДР № 924556 від 26.11.2024 щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 28.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників. Розгляд справи по суті суд призначив на 23.12.2024.
Одночасно у п.8 цієї ухвали суд порядку ст. 84 ЦПК України витребував у АТ"Універсал Банк" (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 03.10.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ "Універсал Банк", у сумі 10000 грн, від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 42753492).
30.12.2024 на виконання вимог ухвали від АТ «Універсал Банк» надійшла запитувана інформація щодо факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 .
Ухвалою від 23.12.2024, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 23.12.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 21.01.2025.
Ухвалою від 21.01.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 21.01.2025 суд задовольнив заяву позивача від 20.01.2025 щодо зміни назви позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал".
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023(далі - договір, кредитний договір), укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 (відповідач).
Позивач вказує, що внасдідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань з поверення кредиту у відповідача утворилась заборгованість за крединим договором в загальному розмірі 68 800 гривень, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 46 800,00 грн - заборгованість по процентами; 12 000,00 грн - заборгованість по процентах нарахованих ТОВ "ФК "Фінтраст Україна" за 60 календарних днів.
24.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" права вимоги за кредитними договорами до боржників, в тому числі за договором №4029890 від 03.10.2023.
Отже позивач доводить, що наділений правом грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023в розмірі 68 800 грн.
Позивач зазначає, що всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов'язання та заборгованість за кредитом не погасила.
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.
Позивач повноважного представника у судове засідання не направив. У заяві від 21.01.2025 представник позивача просить розглядати справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі та вказує, що не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.206-207).
Відповідач у судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.184,193).
Одночасно суд здійснив виклик відповідача в судове засідання від 21.01.2025, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України (а.с.190)
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як вебсторінка суду.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За нормами ч.1 ст. 281 ЦПК України, про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з урахуванням наявності умов, за яких можливе проведення заочного розгляду справи, відповідно до ст. 280,281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 21.01.2025.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 259 ЦПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих до суду.
У судовому засіданні від 21.01.2025 відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
03.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 (відповідач) укладений договір №4029890 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (а.с.37-55).
За умовами договору ТОВ "Лінеура Україна" зобов'язується надати клієнту грошові кошти у сумі 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором (п.1.2 договору).
Сторони погодили, що кредит надається строком на 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (п.1.3 договору).
Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту 03.10.2023 або 04.10.2023 (п.2.2 договору).
Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 (п.2.1. договору).
Згідно з п.п. 1.4.1., 1.4.2. п.1.4 договору стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору. Знижена процентна ставка становить 1,30% в день та застосовується, якщо клієнт до 28.10.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Відповідно до умов договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 37133,37% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 21 641,63% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 80 000,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 78 250,00 грн. (п.1.5.,1.6. договору).
Проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт» (п.3.1 договору).
Згідно із п.4.1 договору сторони домовилися, що повернення (виплата) кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з графіком платежів, крім випадку, визначеного в п.4.3. договору.
У разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу Клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану Клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані Клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання Клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку Клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Клієнт усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність (п. 4.4. договору).
Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України (п.9.3 договору).
Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами
електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами), в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис Клієнта на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.На підписаний сторонами договір уповноваженим працівником товариства накладається кваліфікована електронна печатка товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу (п.п.9.7.1. п.9.7. договору).
Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023 дату кожного наступного платежу з кінцевою датою повернення кредиту - 17.09.2024, кількість днів у розрахунковому періоді - 25 (усього 350); сума кредиту - 10 000 грн, процент за користування кредитом - усього разом - 68 250, реальна річна процентна ставка, % - 21641,63%, загальна вартість кредиту, грн - 78 250 грн (а.с.29).
Згідно із паспортом споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.57-61).
Відповідно до наданого позивачем листа ТОВ "Універсальні платіжні рішення", що надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків відповідно до умов договору на переказ коштів ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, на платіжну картку клієнта 03.10.2023 19:24:10 перераховано кошти в розмірі 10 000 гривень, номер транзакції в системі іPay.ua -292239182, призначення платежу - зарахування 10 000 грн на картку НОМЕР_1 (а.с.28).
Відповідно до отриманої судом запитуваної інформації у АТ «Універсал Банк» встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) було емітовано платіжну картку НОМЕР_4 . Власниця картки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), 03.10.2023 року о 19:24:10 на платіжну картку НОМЕР_4 надійшов платіж у розмірі 10 000,00 гривень (а.с. 196).
Згідно із розрахунком заборгованості сформованого ТОВ "Лінеура Україна" (первісний кредитор) заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.05.2024 за кредитним договором №4029890 становить 56 800 грн, з яких: 10 000 грн - тіло кредиту та 46 800 грн - проценти (а.с.65-74).
29.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лінеура Україна" укладено договір факторингу №24/05/2024, відповідно до якого ТОВ "Лінеура Україна" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором на умовах споживчого кредиту №4029890 від 03.10.2023, укладеного між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 (відповідач) (а.с.145-154).
Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договору факторингу, позивач додає копію акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24/05/2024 від 29.05.2024 (а.с.155), копію акту прийому-передачі згідно реєстру боржників в електронному виді за договором факторингу №24/05/2024 від 29.05.2024 (а.с.156), копії платіжних інструкцій за №№412,417,418,419,410,411 від 30.05.2024 та від 31.05.2024 (а.с.93-98), копію витягу з реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №24/05/2024 від 29.05.2024 (а.с. 80).
27.05.2024 ТОВ "Лінеура Україна" шляхом направлення текстового повідомлення (смс-повідомлення) на зазначений в анкеті боржника (відповідача) телефоний номер повідомило ОСОБА_1 про зміну кредитора за грошовим зобов'язанням за кредитним договором №4029890 та скерувало відповідну інформацію в особистийй кабінет боржника, що підтверджується наданим позивачем листом, отриманим 27.05.2024 від ТОВ «Лінеура Україна» (а.с.62-63).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №4029890 про надання споживчого кредиту від 03.10.2023, заборгованість ОСОБА_1 за період з 24.05.2024 по 22.07.2024 за процентами становить у розмірі 12 000 грн (а.с.75-76).
Позивач зазначає, що в порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого у останньої виникла заборгованість у розмірі 68 800,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 46 800,00 грн - заборгованість по процентами; 12 000,00 грн - заборгованість по процентах нарахованих ТОВ "ФК "Фінтраст Україна".
Оскільки, відповідач добровільно не погасила існуючу заборгованість ні перед первісним кредиторами, ні перед позивачем після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як передбачено ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, особою, яка набула таке право відновідно до договору про відступлення права вимоги.
Обставиною, що підлягає доказуванню під час вирішення даного спору є факт отримання кредитних коштів, факт користування кредитними коштами та факт належного виконання позичальником зобов'язань із своєчасного виконання зобов'язань в частині повернення кредиту.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
За приписами ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч 2. ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі визнає та погоджується на запропоновані умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання договору №4029890 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.10.2023 свідчить про те, що ОСОБА_1 (відповідач) всі умови цілком зрозуміла та своїм підписом підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні такого договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про електронну комерцію" електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до умов договору №4029890 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.10.2023 підписання договору клієнтом відбувається шляхом накладення електронного підпису. Такий договір уважається укладеним з моменту його підписання електронним підписами сторін та його укладення відбувається згідно із Законом України «Про електронну комерцію» (п.п. 9.3, 9.7. договору).
Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Одже, кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
Також, частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач з умовами кредитного договору була ознайомлена, підписала такий договір, однак умови договору виконувала не належним чином. Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заявленої заборгованості.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем не спростовано.
Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем право грошової вимоги заборгованості за договором №4029890 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.10.2023 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна"(позивач).
Розмір заявленої до стягнення заборгованості за договором підтверджується наданими суду розрахунками заборгованості за якими заборгованість відповідача перед позивачем за договором №4029890 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 03.10.2023 становить у розмірі 68 800 гривень, з яких: 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту; 58 800 грн заборгованості за процентами (а.с.65-74, 75-76).
На час розгляду справи судом, відповідач заборгованість перед позивачем не сплатила та відповідних доказів до суду не подала.
В ході вирішення спору відповідач, фактичних обставин справи не оспорила та правомірність розрахунку не спростувала, як і не надала свого розрахунку заборгованості.
З урахуванням наведених норм закону та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, розрахунок вимог є арифметично вірним та таким, що ґрунтується на умовах договору та чинного законодавства, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.
Щодо витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, суд зазначає таке.
Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі строна зробила про це відповідну заяву (ст. 141 ЦПК України).
Окремо існує норма щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу - з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ст. 137 ЦПК України).
Верховний Суд у свої постановах неодноразово робив висновки щодо переліку тих чи інших документів для підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, які можуть слугувати підтвердженням заявленого розміру витрат. Такими доказами, зокрема, можуть бути: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі документів, акт здачі-приймання виконаних робіт, протокол наданих послуг, рахунки на оплату, банківські документи про оплату послуг. Такий перелік відповідно не є вичерпним.
Отже, з аналізу викладеного слідує, що зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Так, на підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №17/07-2024 про надання правової (правничої) допомоги від 17.07.2024 (а.с. 142-144), заявка №5747 на виконання доручення до договору № №17/07-2024 від 17.07.2024 (а.с.31-33), копію акта №5747 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору №17/07-2024 від 17.07.2024 (а.с.77-79), копію рахунку на оплату №5747-13/11-2024 від 13.11.2024 на суму 10000 гривень (а.с.64).
Таким чином, у справі, що розглядається позивачем доведено понесення ним витрат за надання правничої допомоги.
Водночас при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Заразом, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
При ухваленні рішення суд, відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», крім вимог національного законодавства керується також практикою ЄСПЛ.
Як вбачається з рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; за рішенням ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд уважає, що розмір правової допомоги за оплату наданих послуг, визначений стороною позивача є завищеним, позаяк заявлена позивачем сума відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову. Водночас суд ураховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.
Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви щодо стягнення понесених позивачем витрат за надання правової допомоги та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. Саме така сума відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст.ст.79,81,91,141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284, 354,355 ЦПК України, суд
1.Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"(адреса місцезнаходження: вул. Загородня 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822)
- 10 000 грн заборгованості за тілом кредиту;
- 58800 грн заборгованості за процентами;
- 2 422,40 грн судового збору;
- 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал"(адреса місцезнаходження: вул. Загородня 15, офіс 118/2, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Повне рішення складене та підписане: 27.01.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ