Справа № 583/5829/24
2-адр/583/2/25
"24" січня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Охтирка заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Представник позивача звернувся до суду із зазначеною заявою, відповідно до якої просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат за правничу допомогу, зазначивши, що при зверненні до суду з адміністративним позовом сторона позивача вказала попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Так, вказані судові витрати складаються із суми сплаченого судового збору з урахуванням пониженої ставки в розмірі 484,40 грн. та судового збору, сплаченого за подання заяви про забезпечення позову 726.,72 грн.; витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9500,00 грн.; витрати, пов'язаних з розглядом справи (поштове супроводження заяви, клопотань, доказів) занаявними квитанціями та чеками.
16.01.2025 від представниці Державної служби України з безпеки на транспорті надійшли заперечення, в яких вона просила залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат, посилаючись на те, що вказана заява не містить чітко сформованої вимоги, що унеможливлює об'єктивний розгляд справи. Крім того, протягом встановленого законом строку позивач із заявами про розподіл судових витрат не звертався, документів, які б підтверджували понесені ним витрати на правничу допомогу до суду не подавав. З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, на переконання представниці відповідача, заява про розподіл судових витрат задоволенню не підлягає.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, що у відповідності до ст.252 КАС не перешкоджає розгляду заяви.
У даному випадку фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що узгоджується з положеннями ст. 229 КАС України.
Розглянувши заяву представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Питання ухвалення додаткового судового рішення регулюються ст.252 КАС України.
Положеннями ч. 3 ст. 252 КАСУ встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Виходячи із аналізу вказаної норми чинним законодавством передбачений виключний перелік підстав для постановлення додаткового рішення. У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
При цьому, додаткове рішення може бути винесене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За приписами ч. 1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно вимог ч.ч. 1-3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З системного аналізу наведеної правової норми вбачається, що судові витрати, які підлягають відшкодуванню позивачу або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, виключно у випадках задоволення позову повністю або частково пропорційно до задоволених вимог. Отже у разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.
Так, з матеріалів вбачається, що рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.01.2025 по справі № 583/5829/24, провадження № 2-а/583/2/25 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. (а.с. 148-155).
Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 судові витрати, які поніс останній, не підлягають стягненню на його користь з відповідача, а відтак віднесені на рахунок позивача.
Згідно з вимогами ч. 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що підстав для розподілу судових витрат не встановлено, суд доходить до висновку і про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення понесених позивачем судових витрат.
Керуючись ст.ст.134,139, 252, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цуркана Віктора Івановича про розподіл судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко