Справа № 357/18366/24
1-кс/357/2853/24
20 січня 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 01.01.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, -
10.01.2025 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 01.01.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що оскаржуваною постановою дізнавач безпідставно та необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання про визнання її потерпілою. При цьому, нею в клопотанні викладено обставини скоєння кримінального правопорушення та сума завданої їй шкоди.
В порядку підготовки скарги до судового розгляду слідчим суддею витребувано з Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області матеріали кримінального провадження № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 уточнила вимоги скарги, відмовившись від вимог про визнання бездіяльності дізнавача СД Білоцерківського РУП ОСОБА_4 та визнання її потерпілою у кримінальному провадженні, решту вимог скарги підтримала.
Старший дізнавач СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, по час та місце розгляду скарги повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.
Зважаючи на положення ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності дізнавача, оскільки його неявка не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно з п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
У відповідності до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.
30.12.2024 ОСОБА_3 звернулась до старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 із клопотанням про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, яке мотивовано тим, що перевізник здійснює збір плати за проїзд у розмірі, що вдвічі перевищує розмір, встановлений рішенням виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, чим їй завдано моральної та матеріальної шкоди.
Постановою старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 01.01.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024112030000488 від 22.11.2024 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання її потерпілою, дізнавач виходив з тих обставин, що в ході досудового розслідування не встановлено завдання ОСОБА_3 моральної та майнової шкоди та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про визнання її потерпілою.
З таким висновком дізнавача слідчий суддя не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Частина 5 цієї статті зазначає, що за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині 1 цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Водночас, у разі встановлення факту неможливості визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення особа, яка приймає відповідне процесуальне рішення у будь-якому випадку має сформувати свої висновки у такий спосіб, що б вони кореспондували нормам ч.5 ст.55 КПК України, оскільки таке процесуальне рішення є кінцевим фактично для особи у кримінальному провадженні, відповідно має бути вмотивованим та зрозумілим, тобто відповідати критеріям законності, обґрунтованості і вмотивованості.
З матеріалів досудового розслідування встановлено, що 30.12.2024 ОСОБА_3 допитано у якості свідка. Під час допиту ОСОБА_3 повідомила про факти та обставини можливого скоєння кримінального правопорушення посадовими особами Білоцерківського автобусного парку (директор ОСОБА_5 ). Водночас, такі показання свідка ОСОБА_3 органом досудового розслідування залишені поза увагою, жодних осіб у кримінальному провадженні можливо причетних до скоєння кримінального правопорушення не допитано, як і не проведено жодних слідчих (процесуальних) дій.
При цьому, попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - самоправство (ст.356 КК України). Суспільна небезпечність злочину визначається тим, що він порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав, призводить до дезорганізації нормальної діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян, а також до порушення прав та законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб. Самоправство є кримінально караним лише за умови заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. Поняття значної шкоди є оціночним і вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
З огляду на викладене та враховуючи, що у постанові від 01.01.2025 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 дізнавач не вказала обставин, за яких вона дійшла висновку про відсутність таких підстав та не вказала чому вона не приймає до уваги доводи ОСОБА_3 , що викладені у клопотанні про визнання її потерпілою, не з'ясувала та не перевірила всі обставини, на які посилався заявник у своїй заяві про вчинення злочину, та які вказують на наявність кримінального правопорушення, не розглянула можливості перекваліфікації кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що постанова дізнавача є передчасною та підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам кримінального процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 55, 93, 94, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 01.01.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - задовольнити.
Постанову старшого дізнавача СД Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 01.01.2025 про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілою у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42024112030000488 від 22.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали оголошено 27.01.2025 о 09:00.
Слідчий суддя ОСОБА_1