Справа № 357/17723/24
3/357/307/25
22.01.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , начальник радіолокаційної станції групи бойового управління, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
за ч.1 ст. 130, ч.2 ст.172-15КУпАП
Водій ОСОБА_1 14.11.2024 о15 год. 42 хв. в АДРЕСА_2 керуючи транспортним засобом марки «SEAT IBIZA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , перебував в стані алкогольного сп'яніння, та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою ALCOTEST DRAGER 7510, результат 2,66% Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.07.2023 №221 сержанта ОСОБА_1 призначено на посаду начальника радіолокаційної станції групи бойового управління цієї ж військової частини, що дислокується у АДРЕСА_1 . Сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, обіймаючи зазначену посаду, повинен керуватися вимогами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 11, 16, 59, 126 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, підтримувати бойову готовність підлеглого особового складу, озброєння і техніку радіолокаційної станції, відповідає за успішне виконання радіолокаційною станцією завдань за призначенням, навчання і виховання військовослужбовців радіолокаційної станції.
Таким чином, сержант ОСОБА_1 , з 21.07.2023 постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, тобто, відповідно до примітки 1 до ст. 425 КК України, є військовою службовою особою.
Разом з тим, сержант ОСОБА_1 , являючись військовою службовою особою і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують його діяльність, став на шлях їх порушень та скоїв адміністративне правопорушення при наступних обставинах.
Так, сержант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника радіолокаційної станції групи бойового управління військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , являючись військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, діючи в порушення вищевказаних вимог Закону, о 14 годині 14.11.2024 без дозволу командирів(начальників) не з'явився на службу до військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_1 , вжив алкогольні напої та в період з 14 години до 17 години 14.11.2024 обов'язки начальника радіолокаційної станції групи бойового управління не виконував, виконання радіолокаційною станцією завдань за призначенням в цей час не організовував, чим створив загрозу для ураження ворогом військових об'єктів та зниження обороноздатності держави, чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2025 справу №357/17723/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об'єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення із справою №357/72/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи належним чином повідомлений. Надав суду заяву в якій просить справи розглядати в його відсутності. Вину визнав в повному обсязі, щиро розкаявся. Просить суворо не карати.
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозапис із нагрудної камери спостереження поліцейського на диску долученому до матеріалів справи та матеріали, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Стаття 7 КУпАП визначає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до підп."а" п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції регулюється нормами ст. 266 КУпАП та положенням «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858).
Відповідно до пунктів 2, 4, 7 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно п. 6 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Для визначення у водія стану наркотичного сп'яніння обов'язкове проведення лабораторних досліджень, що визначено у п. 7 розділу III Інструкції.
Отже, законодавцем закріплено обов'язок поліцейського запропонувати особі два можливі варіанти проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння: на місці зупинки або в медичному закладі. Особа обирає один з запропонованих способів на власний розсуд.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
-даними протоколів про адміністративні правопорушення від 14.11.2024 серії ЕПР1№ 173599 та від 27.12.2024 № 41, які складені уповноваженими на те особами, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протоколи містить виклад суті адміністративних правопорушень, виходячи з характеру вчинених дій; є вказівка на порушення вимог п. 2.9а ПДР та посилання на ч. 1 ст.130КУпАП та недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду без дозволу командирів не зявився на службу до військової частини НОМЕР_1 та посилання на ч. 2 ст. 172-15 КУпАП; при цьому протоколи були підписані особами, які їх склали;
- чеком алкотестеру «Драгер 7510» з результатом огляду 2,66% проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- розпискою ОСОБА_2 про зобов'язання доставити автомобіль за адресою АДРЕСА_3 ;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.11.2024року;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 ;
-рапортами від 14.11.2024;
- витягом із наказу №669 від 15.11.2024року про проведення службового розслідування за фактом відсутності на шикуванні сержанта ОСОБА_1 ;
-письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
-актом службового розслідування від 19.07.2023;
- наказом №766 від 28.11.2024року про результати службового розслідування;
- відеозаписом на DVD-R диску з нагрудних камер спостереження працівників поліції;
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.2ст.172-15 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 130, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Так, згідно п.15 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як встановлено в судовому засіданні та, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, під час зупинки водія автомобіля марки «SEAT IBIZA», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, та мав явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою ALCOTEST DRAGER 7510, результат 2,66%.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Як передбачено ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчинених ним правопорушень, особу винного, який є військовослужбовцем та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної.
Згідно п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються учасники бойових дій. Оскільки ОСОБА_1 є учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 02.05.2024року, він звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284, 130,ч.2 172-15 КУпАП, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1ст.130,ч.2ст.172-15КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору, на підставі п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС