Справа № 357/15699/24
3/357/110/25
24.01.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Київській області полку патрульної поліції в м.Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №143049 від 05.10.2024, 04.10.2024 року о 23 год. 55 хв. смт.Володарка вул.Коцюбинського б.25 водій ОСОБА_1 , керував авто «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме запах з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законодавством пороядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» АRND 0046, тест №0046. Результат огляду позитивний 1,17 проміле, також було проведено огляд у лікаря нарколога у Володарській ЦРЛ за адресою Київська область смт. Володарка вул.Коцюбинського 25, результат позитивний 1 проміле, чим порушив вимоги п.2.9А Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про день час та місце розгляд у справи повідомлявся, про причини неявки суд не повідомлено. Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема, рішення "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі N 0870/8014/12 вбачається, щосторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Семенюта Р.А. зазначив наступне. Ознайомившись із матеріалами справи про адміністративне правопорушення, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП України, оскільки останній був не згодний з результатом газоаналізатора, оскільки не перебував в стані алкогольного сп'яніння, в той час як обставини щодо перебування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в стані алкогольного сп'яніння були встановлені з порушенням порядку, що передбачені Законом, і не дають підстав вважати, що в діях громадянина останнього є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП України, що є підставою для закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. Крім того зазначив, що 04.10.2024 у вечірній час його підзахисний, ОСОБА_1 знаходився тривалий час за місце свого проживання, близько 22 год. 00 хв. у нього виникла потреба поїхати по особистим справам. О 22-05 год. він дійсно керував своїм транспортним засобом та їхав по своїм особистим справам по вул. Героїв Крут 10А, в м. Біла Церква, Київської області, де його автомобіль було зупинено працівниками поліції. Поліцейські хоч і представилися, але конкретну причину зупинки йому не повідомили. Після цього вони перевірили його документи та запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», на що останній погодився, так як 04.10.2024 будь-які алкогольні напої він не вживав. Всупереч його очікуванням прилад «Драгер» по невідомій йому причині показав позитивний результат - 1,17 проміле. Водій ОСОБА_1 з даним результатом не погодився. Після чого він добровільно поїхав разом з працівниками поліції на огляд на стан алкогольного сп'яніння до медичної установи. Окрім того, водій ОСОБА_1 зазначає, що 04.10.2024 о 23 год. 55 хв. в смт. Володарка, вул. Коцюбинського 25, він не керував ТЗ з явними ознаками алкогольного сп'яніння, як вказано в протоколі серії ЕПР 1 №143049, так як в цей час він разом з працівниками поліції перебував у медичній установі та проходив там огляд відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №32 від 04.10.2024 року. Просив протокол складений відносно ОСОБА_1 на підставі п.1.ч.1 ст.247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Працівники поліції до суду не викликались, клопотань про виклик від сторони захисту та правопорушника не надходило.
Дослідивши повно, об'єктивно та всесторонньо матеріали справи, вислухавши позицію захисника адвоката Семенюти Р.А. оглянувши диск з бодікамери поліцейських, суддя вважає, що справа відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, наступних підстав.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.9-а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 143049 від 05.10.2024, вбачається, що 04.10.2024 року о 23 год. 55 хв. смт. Володарка вул. Коцюбинського б.25 водій ОСОБА_1 , керував авто «Mitsubishi Lancer» н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння а саме запах з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд зі згоди водія проводився у встановленому законодавством пороядку за допомогою спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 7510» АRND 0046, тест №0046. Результат огляду позитивний 1,17 проміле, також було проведено огляд у лікаря нарколога у Володарській ЦРЛ за адресою Київська область смт.Володарка вул.Коцюбинського 25, результат позитивний 1 проміле, чим порушив вимоги п.2.9А Правил Дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Окрім наведеного, суддя звертає увагу і на наступне.
В порушення вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські не проінформували водія про конкретну причину зупинення його транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Відповідно до відеозапису стан водія ОСОБА_1 , його свідомості, орієнтування та координація рухів не були порушені, на питання поліцейських він відповідав чітко без затримок, будь яких візуальних ознак що він перебував в стані алкогольного сп'яніння останній не мав. Таким чином ознаки алкогольного сп'яніння поліцейські зазначили без фактичного встановлення таких ознак у водія.
Згідно роздруківки чеку приладу «Alcotest 7510» № ARND 0046, яка міститься в справі, останнє градуювання (калібрування) його було здійснено 07.12.2023, що суперечить Інструкції з експлуатації даного газоаналізатору «Alcotest 7510», в якій визначено, що умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування". А розділом «Інтервали технічного обслуговування" передбачено інтервали технічного обслуговування приладу - перевірка точності, яка має проводитися кожні шість місяців.
Окрім того, виявлено, значні розбіжності у протоколі про адміністративне правопорушення та самими матеріалами адміністративної справи, а саме - працівниками поліції невірно вказано місце та час вчинення водієм ОСОБА_1 правопорушення, тобто викладене у протоколі про адміністративне правопорушення повністю суперечить наявним письмовим матеріалам та відеозапису які містяться в даній справі.
Долучені до матеріалів справи інспектором Пустовим В.В. протокол серії ЕПР 1 №143049 від 05.10.2024, листом від 19.12.2023 №03-05/2525 генерального директора БМР УОЇ КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» Н.Головенко та листом головного лікаря ОСОБА_3 від 13.12.2023 №1648, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Володарської ЦРЛ, висновку лікаря ОСОБА_4 . Володарської лікарні, щодо результатів медичного огляду від 04.10.2024, роздруківка з алкотестера «Драгер», акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, розпискою про зобов'язання доставити транспортний засіб, рапортом поліцейського Пустового В.В. та відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який було оглянуто в судовому засіданні не можуть вважатись належними доказами для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки такі здобуті з порушенням вимог законодавства.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів. Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи. Будь-які істотні помилки в ньому не допускаються.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, враховуючи, що згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, статтями 62 Конституції України, п. 1 ч. 1 ст. 23, Законом України «Про національну поліцію», ч. 1 ст. 130, ст.1, 9, 221, 247, 251, 252, 284 КУпАП , суддя,-
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО.Л. ГАВЕНКО