Справа № 277/18/25
27 січня 2025 року смт Ємільчине
Суддя Ємільчинського районного суду Житомирської області Т.Г. Корсун, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Звягельського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Ємільчинського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №044545 від 25.12.2024 року, зі змісту якого вбачається, що 23.12.2024 року близько 00 год. 00 хв. ОСОБА_2 за адресою проживання АДРЕСА_1 ухилився від належного виконання покладених на нього обов'язків по вихованню та утриманню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 23.12.2024 року близько 00 год. 00 хв. в с. Осівка вчинив ДТП та поїхав з місця пригоди, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, ст. 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явилася в судове засідання, не подавши клопотання про його відкладення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП України суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №044545 від 25.12.2024 року, пояснення ОСОБА_3 від 25.12.2024 року, пояснення ОСОБА_1 від 25.12.2024 року, копія пояснення від 23.12.2024 року, копії пояснення від 23.12.2024.
Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Складом адміністративного правопорушення є передбачена нормами права сукупність ознак (елементів), за наявності яких те чи інше протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Таку сукупність ознак формують чотири складових елементи: об'єкт, об'єктивна сторона (характеризують зовнішню сторону правопорушення); суб'єкт та суб'єктивна сторона (характеризують внутрішню сторону правопорушення).
Відповідно до диспозиції ч. 3 ст. 184 КУпАП адміністративним правопорушенням євчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у діях зазначеної особи складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. В той же час, відповідальність у батьків чи осіб, які їх замінюють за ч.3 ст.184 КУпАП, настає у разі вчинення правопорушення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти роківправопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу, а саме по собі зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив ДТП, без зазначення скоєння ним адміністративного правопорушення і якого саме, не утворює об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
З досліджених матеріалів провадження судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не має вказівки на статтю КУпАП, якою передбачене адміністративне правопорушення вчинене неповнолітнім у справі, що розглядається.
Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно правових актів, що наповнює норму більш конкретним, змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації.
Згідно із зазначеним, під час проведення правової кваліфікації діяння необхідно обов'язково встановити, який саме нормативно-правовий акт та у якій редакції був чинним на момент вчинення конкретного правопорушення та встановлював порядок здійснення діяльності, який особа, що притягається до відповідальності, порушила, в чому полягає невідповідність її дій закону.
Таким чином, суд констатує, що суть адміністративного правопорушення, яка викладена в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить у собі ознак правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння притягуваною адміністративного правопорушення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)». Таким чином, суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність належних доказів та інших об'єктивних даних на підтвердження кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, суд дійшов висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.184, ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяТ. Г. Корсун