Справа № 737/636/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/153/25
Категорія - кримінальні Доповідач ОСОБА_2
22 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2024 року,
Цією ухвалою суду відмовлено у задоволенні подання начальника Чернігівського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_7 .
Рішення суду мотивоване тим, органом пробації на даний час не доведено свідомого, цілеспрямованого нехтування засудженим ОСОБА_7 покладених на нього судом обов'язків, не виявлено обставин, які свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а також з урахуванням відсутності у діях засудженого умислу щодо невчасного з'явлення на реєстрацію до органу пробації на порушення ним правил і умов відбування покарання з випробуванням.
Не погодившись з ухвалою суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та постановити нову, якою задовольнити подання начальника Чернігівського РС філії Державної установи «Центр пробації» у Чернігівській області про направлення звільненого від покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_7 для відбування покарання, призначеного вироком. Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. На думку прокурора, наявні всі необхідні умови для направлення звільненого від покарання з випробуванням засудженого для відбування покарання, призначеного вироком суду. Вважає, що порушення порядку та умов виконання покарання, вчинені засудженим, є систематичними, та свідчать про повне ігнорування ним вимог закону і його свідоме небажання стати на шлях виправлення. Наголошує, що ОСОБА_7 під час відбування покарання з випробуванням допускає систематичні неявки на реєстрацію, а за час перебування подання на розгляді місцевого суду засуджений за серпень та вересень 2024 року зовсім не з'являвся на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, позицію засудженого ОСОБА_7 , який заперечував проти вимог апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання, окрім іншого, про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Із положень ст. 166 КВК України вбачається, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК України, або систематичного вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді питання про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суддя зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у клопотанні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Згідно з Розділу IV Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом за № 270/1560 від 19.12.2003 року Державного департаменту України з питань виконання покарань (надалі Інструкція), якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчиняла правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд не врахував вищевказаних вимог закону при постановлені оскаржуваної ухвали, не правильно установив фактичні обставини справи та зробив необґрунтований висновок про відсутність підстав для скасування звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 та направлення його для відбування призначеного покарання.
Як вбачається із матеріалів справи, вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 15.12.2022 ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до позбавлення волі на строк п'ять років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком три роки з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
23.01.2023 року вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 15.12.2022 року щодо ОСОБА_7 було отримано Чернігівським районним сектором №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області та прийнято до виконання.
13.02.2023 року ОСОБА_7 був письмово ознайомлений з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням, від нього було відібрано підписку та письмове пояснення. Засудженому була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію, призначені дні явки на реєстрацію: другий та четвертий вівторки кожного місяця та заведено листок реєстрації. В подальшому постановою від 31.07.2024 року дні явки було збільшено - другий, третій та четвертий вівторки кожного місяця.
З особової справи засудженого ОСОБА_7 вбачається, що він 09.04.2024, 14.05.2024, 28.05.2024, 09.07.2024, 23.07.2024 не з'явився на реєстрацію до Чернігівського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області. При цьому, інших кримінальних правопорушень не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягався.
Із засудженим постійно проводяться профілактичні бесіди та неодноразово ОСОБА_7 попереджений про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання, місцевий суд, користуючись наданими йому дискреційними повноваженнями, проаналізував докази та мотивував своє рішення тим, що встановлені судом обставини не свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення, а наведені у клопотанні обставини не є достатніми підставами для скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та його направлення до місць позбавлення волі.
Окрім цього, безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням є встановлення умислу засудженого на ухилення від відбування покарання з випробуванням та контролю за його поведінкою, а також інші обставини, які свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить переконання, що твердження прокурора щодо наявності підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_7 та направлення його для відбування призначеного судом покарання є обґрунтованими.
Так, 29.04.2024 засуджений ОСОБА_7 не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. За викликом на 18.04.2024 також не прибув, тому 19.04.2024 на адресу проживання рекомендованим листом направлено другий виклик на 30.04.2024.
23.04.2024 засуджений з'явився до Чернігівського РС №1 філії ДУ "Центр пробації" в Чернігівській області та пояснив, що 09.04.2024 не з'явився на реєстрацію, оскільки був п'яний і не подужав приїхати, на телефонні дзвінки начальника сектору не відповідав.
Із засудженим того ж дня проведено бесіду виховного характеру та відібрано письмове попередження про підстави та порядок скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Однак, 14.05.2024 та 28.05.2024, незважаючи на проведену профілактичну бесіду, знову без поважних причин не з'явився на реєстрацію.
У своєму поясненні від 06.06.2024 ОСОБА_7 повідомив, що виклики, які йому надходили поштою на 24.05.2024 та 03.06.2024 отримував, проте загубив.
Із засудженим 06.06.2024 знову проведено бесіду виховного характеру та винесено письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням.
09.07.2024 та 23.07.2024 засуджений знову не з'явився на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації. За викликом на 19.07.2024 не прибув, тому 22.07.2024 на адресу проживання рекомендованим листом направлено другий виклик на 12.08.2024.
31.07.2024 засуджений з'явився до Чернігівського РС №1 філії ДУ Центр пробації в Чернігівській області та пояснив, що 09.07.2024 та 23.07.2024 не з'являвся на реєстрацію, бо хворів, до лікарні не звертався, поважність неявок на реєстрацію не надав.
Колегія суддів враховує, що порушення порядку та умов виконання покарання, вчинені ОСОБА_7 , є систематичними, свідчать про повне ігнорування ним вимог закону та його свідоме небажання стати на шлях виправлення, тому доходить висновку про наявність підстав для задоволення подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення в місця позбавлення волі.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Задовольнити апеляційну скаргу прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_8 .
Ухвалу Куликівського районного суду Чернігівської області від 07 листопада 2024 року, якою відмовлено у задоволенні подання начальника Чернігівського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням щодо засудженого ОСОБА_7 у виді позбавлення волі - скасувати і постановити нову.
Задовольнити подання начальника Чернігівського РС №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області ОСОБА_9 про скасування засудженому ОСОБА_7 звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням і направлення його для відбування покарання у виді позбавлення волі.
Скасувати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнення від відбування покарання з випробуванням та направити засудженого для відбування покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, призначеного вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 15 грудня 2022 року.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання засудженого ОСОБА_7 .
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4