Справа №579/1893/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Кибець І. А.
Номер провадження 33/816/39/25 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 173 КУпАП
Іменем України
14 січня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 579/1893/23 за апеляційною скаргою захисника МОРОКО С. О. на постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 23.11.2023, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
за ст. 173 КУпАП підданий адміністративному стягненню,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
захисника - адвоката Мороко С. О.,
установив:
У поданій апеляційній скарзі захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат МОРОКО С. О. просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення, оскільки показання допитаних у суді свідків є недопустимими доказами, а протокол та відеозаписи не містять відомостей про обставини правопорушення.
Постановою судді Кролевецького районного суду Сумської області від 23.11.2023 за ст. 173 КУпАП ОСОБА_2 підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 51 грн. Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Згідно постанови судді, 30.08.2023 о 13:13 ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Кролевець Сумської області, вул. Європейська, 15, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці та вчинив образливе чіпляння до ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
28.09.2023 близько 12:20 ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Європейська, 15 в м. Кролевець Сумської області, вчинив дрібне хуліганство та виражався нецензурною лайкою, здійснив образливе чіпляння стосовно ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Вислухавши доводи захисника Мороко С. О., який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Зокрема, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу. При розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 173 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Така засада судочинства як рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в ч. 1 ст. 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного ч. 1 ст. 24 Основного Закону, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (ст. 129 Конституції України, розділ I ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), а тому не дотриманий конституційний принцип, що «ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередньо участь у судовому процесі, або позбавлений такого права», який також знайшов своє закріплення у рішенні КСУ від 12.04.2012 № 9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу), де формулюючи незаперечне право особи на судову присутність, Суд керувався правовими постулатами «доброї совісті» (bonae fidei), оскільки для громадян не може бути жодних перешкод об'єктивного характеру, якщо відбувається розгляд в суді індивідуально-конкретної справи.
Присутність особи, яка має право брати безпосередньо участь і виступати у суді, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, у передбачений законом строк і порядок оскаржити постанову по справі, є невід'ємним правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, а для суддів усіх інстанції - важливим елементом законного і справедливого правосуддя. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі «Домбо Бехер Б.В. проти Нідерландів» (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands), заява № 14448/88); п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.10.1996 у справі «Анкерль проти Швейцарії» (Ankerl v. Switzerland), заява № 17748/91). У іншій справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03, п. 26 і 29 рішення від 15.05.2008), ЄСПЛ констатував, що «принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. У провадженні, яке розглядається, важливі процесуальні гарантії були відсутні та що ці процесуальні недоліки, у світлі обставин справи, були достатньо серйозними, щоб піддати сумніву справедливість провадження. Відповідно було порушення п. 1 ст. 6 Конвенції».
Вказані вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення не дотримані суддею суду першої інстанції і розгляд справи в порушення ч. 2 ст. 268 КУпАП відбувся за відсутності ОСОБА_2 , що є безумовною підставою для скасування постанови судді у зв'язку з істотним порушенням вимог процесуальних норм КУпАП.
Разом з тим, під час апеляційного розгляду справи установлено, що 30.08.2023 о 13:13 ОСОБА_2 , перебуваючи в м. Кролевець Сумської області, вул. Європейська, 15, вчинив дрібне хуліганство, а саме висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці та вчинив образливе чіпляння до ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян. 28.09.2023 близько 12:20 ОСОБА_2 , перебуваючи по вул. Європейська, 15 в м. Кролевець Сумської області, вчинив дрібне хуліганство та виражався нецензурною лайкою, здійснив образливе чіпляння стосовно ОСОБА_3 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
Вказані обставини, крім протоколів про адміністративні правопорушення серії ВАД № 063398 від 07.09.2023 та серії ВАД № 063462 від 28.09.2023, об'єктивно підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила, що вона працює в секторі Кролевецького бюро правової допомоги Шосткинського місцевого центру надання безоплатної вторинної правової допомоги. 30.08.2023 ОСОБА_2 прибув до її місця роботи за адресою: АДРЕСА_2 , почав кричати та ображати її нецензурними словами, на зауваження не реагував. ОСОБА_2 приходить до неї на роботу кожного дня, виражається нецензурною лайкою, чинить образливе чіпляння відносно неї в присутності клієнтів, заважає їй працювати;
- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що вона працює за адресою: АДРЕСА_2 . 30.08.2023 ОСОБА_2 прибув до офісу ОСОБА_3 , почав кричати та ображати останню нецензурними словами. На зауваження не реагував. ОСОБА_2 приходить до ОСОБА_3 в офіс кожного дня, виражається нецензурною лайкою, чинить образливе чіпляння відносно неї в присутності її клієнтів, тим самим заважає всім працювати;
- показаннями свідка (працівника поліції) ОСОБА_5 щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за фактом вчинення ним правопорушення 30.08.2023;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію і письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 28.09.2023, згідно яких 28.09.2023 близько 12:00 до неї за місцем роботи в АДРЕСА_2 прийшов ОСОБА_2 та виражався на її адресу нецензурною лайкою, ображав, чіплявся, поводив себе грубо;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_6 , згідно яких 28.09.2023 близько 12:00 ОСОБА_2 прийшов до завідувача сектору з правової допомоги ОСОБА_3 за адресою: м. Кролевець, вул. Європейська, 15, та почав виражатися нецензурною лайкою, образливо чіплявся до ОСОБА_3 ;
- аналогічними письмовими поясненнями свідка ОСОБА_7 від 28.09.2023.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП).
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об'єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що ці свідки не спростували перед судом у будь-який спосіб викладені ними у їх письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з'являються у судове засідання і надані ним раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючі фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду.
Письмові пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_2 до відповідальності, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винною, і лише об'єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. Будь-яких підстав вважати, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали наперед сформовану упередженість, необ'єктивність або ж яку-небудь зацікавленість, матеріали справи не містять.
Що стосується письмових пояснень потерпілої ОСОБА_3 від 28.09.2023, то у своїй заяві до апеляційного суду вона так само не заперечила повідомлених нею раніше обставин правопорушення та просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідальність за ст. 173 КУпАП настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто, з диспозиції вказаної статті вбачається, що об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини, що складаються у сфері громадського порядку, роботи підприємств, установ та організацій, а безпосереднім об'єктом протиправного посягання є громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці та відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Основним елементом об'єктивної сторони є спосіб вчинення адміністративного правопорушення, який характеризується нецензурною лайкою, образливим чіплянням до громадян чи іншими діями. Також одним з елементів об'єктивної сторони є місце вчинення правопорушення - громадські місця, тобто місця скупчення громадян, проведення громадських заходів тощо. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, характеризується умислом (прямим або непрямим), а також явною неповагою до моральних засад суспільства.
Наведені вище докази підтверджують ті обставини, що ОСОБА_2 , перебуваючи в громадському місці (приміщенні центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги) у присутності свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виражався нецензурною лайкою та образливо чіплявся до ОСОБА_3 , яка є працівником вказаної установи, заважав їй та іншим працівникам безпосередньо виконувати свої посадові обов'язки, не реагував на неодноразові зауваження, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
З огляду на викладене, апеляційний суд, не виходячи за межі зазначених у протоколах обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення - ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини, вважає, що ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство 30.08.2023 та 28.09.2023.
З огляду на викладене, після скасування постанови судді суду першої інстанції ОСОБА_2 необхідно визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи відповідно до КУпАП чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. За цих обставин не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате - підлягає закриттю (п. 7 ст. 247 КУпАП).
Зважаючи на те, що правопорушення вчинені 30.08.2023 і 28.09.2023, то строки накладення стягнень сплинули 30.11.2023 і 28.12.2023 відповідно, внаслідок чого провадження у справі стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Апеляційну скаргу захисника МОРОКО С. О. задовольнити частково.
Постанову судді Кролевецького районного суду Сумської області від 23.11.2023 відносно ОСОБА_8 скасувати через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, а провадження у справі за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов