Номер провадження: 33/813/230/25
Номер справи місцевого суду: 521/17120/24
Головуючий у першій інстанції Засядьвовк О. Д.
Доповідач Журавльов О. Г.
23.01.2025 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду - Журавльов О.Г., за участі - секретаря судового засідання - Хангельдян К.С., представників Одеської митниці Ревенко Т.А., Берназ В.П., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її представника - адвоката Дударенка С.В., розглянувши апеляційну скаргу представника адвоката Дударенка С.В. на постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2024, відносно:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки Республіки Молдова, місце народження - Молдова, м. Бєльци, не працюючої, місце проживання - АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 04.07.2017 виданий IS «CRIS» REGISTRU»,
притягувалася до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України,
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.
Постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 року ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді конфіскації транспортного засобу безпосереднього предмету правопорушення, а саме: автомобілю «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова).
Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил вбачається, що 20 19.06.2024 року о 11 год. 54 хв., в зону митного контролю міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Старокозаче-Тудора» митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці, в напрямку із України в Молдову на канал руху «зелений коридор» в'їхав автомобіль «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова), під керуванням громадянки Молдови ОСОБА_2 , яка відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником вищевказаного автомобілю.
Під час здійснення митного контролю та оформлення встановлено, що відповідно до інформації АСМО «Інспектор» по даній фізичній особі наявне орієнтування Одеської митниці від 20.12.2023 р. №7.10-20-05/7992. Під час опрацювання даного орієнтування та відповідно до розділу «Журнал пункту пропуску» встановлено, що у попередніх періодах громадянка Молдови ОСОБА_2 ввезла на митну територію України транспортний засіб, по якому відсутні відомості, щодо подальшого вивезення, а саме: 02.11.2022 року, громадянка Молдови ОСОБА_2 перемістила на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до одного року» транспортний засіб особистого користування, а саме - легковий автомобіль «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова), через пункт пропуску «Старокозаче-Тудора», відділу митного оформлення № 3 митного поста «Білгород-Дністровський» Одеської митниці.
Строк тимчасового ввезення даного автомобілю сплинув 02.11.2023 р. Фактично транспортний засіб «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова), громадянка Молдови ОСОБА_2 доставила у митний орган України 19.06.2024 року.
В митний орган з метою продовження строку тимчасового ввезення вищезазначеного транспортного засобу громадянка Молдови ОСОБА_2 не зверталася. Документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, виданих компетентними органами (установами) та засвідчених в установленому порядку у даної громадянки на момент перетину митного кордону не має.
Таким чином, громадянка Молдови ОСОБА_2 перевищила строк тимчасового ввезення транспортного засобу особистого користування, а саме - автомобілю «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова), на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування.
Зазначені дії, на думку представника митниці, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 6 статті 481 Митного кодексу України.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.
На дану постанову представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Дударенко С.В. подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою провадження відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи обґрунтовує тим, що громадянка ОСОБА_1 не мала умислу на порушення законодавства; а вивезти вказаний автомобіль не змогла вчасно у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та знаходженні на лікуванні.
Вказує, що громадянка ОСОБА_1 мала важкі судові тяжби з 2022 року з приводу отримання посвідки на постійне проживання в Україні, яку отримала лише 03.05.2024 року. Обставини введеного на території України воєнного стану вважає форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), що завадило заздалегідь вирішити питання пов'язані з вивезенням транспортного засобу.
Крім того зазначає, що провадження по справі слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання стягнення, оскільки факт порушення ОСОБА_1 правил ввезення автомобілю митним органом було виявлено 20.12.2023, а протокол про порушення митних правил направлено до суду першої інстанції 21.10.2024, тобто поза межами шестимісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши особу. Яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дударенка С.В., які підтримали апеляційну скаргу, представників Одеської митниці, які заперечували проти її задоволення, прихожу до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
За приписами ст.ст. 486, 489 МК України суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги представника митниці, апеляційний суд доходить висновку, що оскаржена постанова не в повній мірі відповідає вимогам МК України та КУпАП з огляду на такі обставини.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності у діях гр. ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 6 ст. 481 МК України оскільки судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови враховано фактичні обставини справи.
Згідно зі ст. 458 МК України порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 380 МК України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Згідно з п.п. «в» п. 33 ст. 4 МК України, нерезиденти це фізичні особи: іноземці та особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають на території України.
Відповідно до ч. 6 ст. 380 МК України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного кодексу України, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб марки автомобілю «TOYOTA AVENSIS», 2007 р.в., номер кузову - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації Молдова) станом на 02.11.2023 року гр. Молдови ОСОБА_4 з митної території не вивезений.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України, є обґрунтованим, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Водночас, приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення гр. Молдови ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами справи, в тому числі: протоколом про порушення митних правил №0703/50000/24 від 19.06.2024 року, інформації АСМО «Інспектор» щодо орієнтування Одеської митниці від 20.12.2023 року №7.10-20-05/7992 та іншими матеріалами.
Натомість апеляційний суд вважає, що момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.
У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов'язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).
Так, орієнтування №7.10-20-05/7992 Одеської митниці датується 20.12.2023 року. Одеська митниця не могла не знати про наявність орієнтування, яке містилося у АСМО «Інспектор».
Отже датою виявлення вчиненого EFEST TATIANA правопорушення є 20.12.2023 року.
До суду матеріал про порушення митних відносно гр. Молдови ОСОБА_2 надійшов 21.10.2024 року.
Так, приписами п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Строки накладення стягнень у справах про порушення митних правил визначені ст. 467 МК України, відповідно до ч. 1 якої, якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Водночас, ст. 38 КУпАП встановлені строки накладання адміністративного стягнення за вчинення різних складів адміністративних правопорушень передбачених КУпАП.
При цьому, системний аналіз ст. 38 КУпАП свідчить про те, що граничний строк накладання адміністративного стягнення становить два роки з дня його вчинення.
Апеляційний суд вважає, що в зазначеній справі має істотне значення саме момент виявлення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 .
Особливості виконання митних формальностей при поміщенні товарів у митні режими, передбачені Митним кодексом України, та під час перебування товарів у відповідному митному режимі визначені Порядком виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №657 від 31.05.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за №1669/21981 (далі-Порядок).
Розділом ІІ Порядку визначені особливості виконання митних формальностей відповідно до митного режиму тимчасового ввезення.
При цьому, Главою 5 цього Розділу врегульовано питання щодо здійснення контролю за дотриманням вимог митного режиму тимчасового ввезення, та частиною першою передбачено, що контроль за дотриманням умов митного режиму тимчасового ввезення покладається на митницю оформлення.
Частиною 5 Розділу ІІ Порядку передбачено, що для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового ввезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується ЄАІС.
До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово ввезених товарів, зокрема про:
- поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення;
- засоби, застосовані для ідентифікації товарів;
- дозволи, надані митним органом на неодноразове переміщення через митний кордон України товарів протягом строку дії митного режиму тимчасового ввезення;
- дозволи (загальні дозволи) на тимчасове ввезення контейнерів, пiддонiв, упаковок без оформлення МД або книжки А.Т.А.;
- продовження строку тимчасового ввезення;
- строк, установлений митним органом для реекспорту;
- передачу права використання митного режиму тимчасового ввезення;
- проведення митного огляду;
- складення протоколу про порушення митних правил;
- накладення арешту або тимчасове вилучення тимчасово ввезених товарів у справі про порушення митних правил;
- завершення режиму тимчасового ввезення;
- припинення режиму тимчасового ввезення.
Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.
В свою чергу, ч. 4 Розділу ІІ Порядку визначено, що наявність, стан товарів, що перебувають у режимі тимчасового ввезення, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених ст. 336 МК України.
Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається відповідно до положень ст. 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у режимі тимчасового ввезення.
За приписами ч. 1 ст. 320 МК України визначені форми та обсяги митного контролю, які обираються посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або автоматизованою системою управління ризиками.
Не допускається визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.
Відповідно до ч. 4 ст. 337 МК України контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.
Більш того, Главою 77 передбачені взаємовідносини митних органів з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами підприємницької діяльності
Згідно з ч. 1 ст. 558 МК України митні органи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють, у тому числі шляхом обміну інформацією, з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством.
Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митні органи зобов'язані передавати Державній прикордонній службі України та органам Національної поліції інформацію щодо транспортних засобів та осіб, стосовно яких митними органами виявлено порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів та/або строків переміщення транспортних засобів у митному режимі транзиту, якщо особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не були присутні при складенні протоколу про порушення митних правил.
З метою контролю за державною реєстрацією транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, у строки, встановлені законодавством, а також контролю за цільовим використанням та/або передачею транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України чи поміщених у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такі транспортні засоби на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту, митні органи у автоматизованому режимі зобов'язані передавати органам Національної поліції інформацію щодо:
- транспортних засобів особистого користування із зазначенням строків їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту та із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли такі транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту;
- транспортних засобів особистого користування, щодо яких порушено обмеження, встановлені МК України, а саме порушено строки їх тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, із зазначенням відомостей про осіб, які тимчасово ввезли ці транспортні засоби чи помістили їх у митний режим транзиту.
Із аналізу зазначених норм вбачається, що саме митні органи здійснюють контроль, в тому числі щодо виявлення порушення строків тимчасового ввезення транспортних засобів з використанням ЄІАС та аналізу відомостей з цієї системи щодо завершення режиму тимчасового ввезення, припинення режиму тимчасового ввезення, та зобов'язані у разі такого виявлення повідомляти Державну прикордонну службу України та органи Національної поліції у випадках, коли особа, що порушила такі строки та не була присутня при складенні протоколу про порушення митних правил.
Тобто, протоколи про порушення митних правил, у разі виявлення митними органи порушення строку тимчасового ввезення, можуть складатись і за відсутності особи, і саме в таких випадках митний орган зобов'язаний самостійно виявляти та фіксувати такі порушення, а не лише під час перетину відповідною особою державного кордону (як в даній справі) під час перевірки наявності відомостей про тимчасове ввезення такою особою на митну територію України транспортного засобу.
Проаналізувавши обставини справи, апеляційний суд доходить висновку, що у митного органу при безперешкодному доступі до ЄІАС та наявності в ній відомостей про строки тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу в режимі «тимчасове ввезення до 1 року», вже існувало беззаперечне право на внесення такого транспортного засобу до категорії ризикового та зобов'язувало надати таку інформацію до Державної прикордонної служби України та органів Національної поліції, з метою якнайшвидшого встановлення місця знаходження вищезазначеного транспортного засобу та ОСОБА_6 як особи, що його тимчасово ввезла на митну територію України, та відповідно невідкладно скласти протокол про порушення митних правил за ст. 481 МК України.
Однак, митними органами таких дій вчинено не було, оскільки протокол про порушення митних правил було складено лише 19.06.2024, під час перетину ОСОБА_1 державного кордону України, тобто майже через 6 місяців з моменту порушення нею строку тимчасово ввезення автомобіля, що на переконання апеляційного суду вказує на закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Доводи представника митниці з приводу того, що виявлення вказаного порушення митних правил стало можливим лише під час безпосереднього переміщення ОСОБА_1 через митний кордон України, адже саме таким чином функціонує Єдина автоматизована система митних органів України, на переконання апеляційного суду не можуть бути підставою для накладення стягнення на особу, оскільки обрахунок строків накладення стягнення не може ставитися у залежність від внутрішньої організації роботи в органах митниці. Митниця як орган виконавчої влади зі значним штатом співробітників наділена відповідними засобами та можливостями щодо оперативного опрацювання відповідних документів.
За приписами ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.06.2006, суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Апеляційний суд під час розгляду зазначеної справи також враховує практику ЄСПЛ (п. 137 рішення від 09.01.2013 у справі «Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22.10.1996 у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbingsand Others v. theUnited Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Водночас, апеляційний суд наголошує, що відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За таких обставин, встановивши, що на час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності закінчився строк накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд вважає, що наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження із посиланням на приписи п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дударенка С.В підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню, із закриттям провадження у справі стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, ст. 467 МК України.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 467, 486, 527, 528, 529 МК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дударенка С.В. - задовільнити частково.
Постанову судді Малиновського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України - закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладання стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП та ст. 467 МК України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов