23 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/2439/24 пров. № А/857/16686/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирводоканал" Володимирської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №140/2439/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Володимирводоканал" Володимирської міської ради до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Ковальчук В. Д.,
дата ухвалення рішення - 22 травня 2024 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - Комунальне підприємство "Володимирводоканал" Володимирської міської ради звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування Комунальному підприємству “Володимирводоканал» Володимирської міської ради заборгованості на суму 387624,98 грн, в тому числі - недоїмка 382049,14 грн, залишок несплаченої пені - 5575,84 грн, що обліковується за даними ІКС “Податковий блок» підсистеми “Облік платежів» - “Ведення ІКП» по ІКП КП “Володимирводоканал» станом на 26 жовтня 2023 року; зобов'язати відповідача скасувати нараховану Комунальному підприємству “Володимирводоканал» Володимирської міської ради заборгованість на суму 387624,98 грн, в тому числі - недоїмка 382049,14 грн, залишок несплаченої пені - 5575,84 грн, що обліковується за даними ІКС “Податковий блок» підсистеми “Облік платежів» - “Ведення ІКП» по ІКП КП “Володимирводоканал» станом на 26 жовтня 2023 року, шляхом коригування даних ІКС “Податковий блок» підсистеми “Облік платежів» - “Ведення ІКП» по ІКП КП “Володимирводоканал».
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Вимоги апеляційної скарги аналогічні вимогам у позовній заяві, зокрема, апелянт покликається на те, що відповідач вчиняє неправомірні дії щодо нарахування заборгованості підприємству, а саме: нарахованої пені на загальну суму 5575,84 грн за наявності рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 21 серпня 2020 року №128, оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17517/20 визнано протиправними дії ГУ ДПС у Волинській області щодо нарахування позивачу пені у розмірі 150627,52 грн на розстрочені суми податкового боргу згідно з рішенням Державної податкової служби України від 20 серпня 2020 року №2 та договору про розстрочення податкового боргу від 21 серпня 2020 року №128 та зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області скасувати пеню, нараховану позивачу у розмірі 150627,52 грн. На думку скаржника, дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій у період дії договору про розстрочення податкового боргу від 21 серпня 2020 року №128, укладеного на підставі рішення від 20 серпня 2020 року №2 про розстрочення податкового боргу в порядку, передбаченому статтею 100 ПК України є неправомірними, відповідно, неправомірним є нарахування позивачу пені у сумі 5575,84 грн. Крім того, покликається на неправомірність нарахування недоїмки на суму 382049,14 грн, оскільки нараховані податкові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2023 року №9177614108 за червень 2023 року, від 18 серпня 2023 року №9210869251 за липень 2023 року сплачені позивачем вчасно відповідно до платіжних інструкцій від 28 липня 2023 року №686 на суму 223400,00 грн, від 28 липня 2023 року №687 на суму 7100,00 грн, від 29 серпня 2023 року №784 на суму 290000,00 грн. З врахуванням наведеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування та той факт, що розгляд справи не становить значний суспільний інтерес, дана справа відноситься до справ незначної складності, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що КП “Володимирводоканал» звернулося до ГУ ДПС у Волинській області із заявою від 26 вересня 2023 року вих. №509 з метою належного інформування та обґрунтування причини виникнення заборгованості в електронному кабінеті платника податку на суму 1121288,51 грн по податку на додану вартість станом на 25 вересня 2023 року. Крім того, просив взяти до уваги рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17517/20 та вжити заходів щодо його виконання, а саме: скасувати пеню, нараховану Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського (попереднє найменування позивача) у розмірі 150627,52 грн шляхом списання відповідної заборгованості з підприємства. Таким чином, позивач просив відкоригувати залишок по заборгованості на рахунку підприємства в електронному кабінеті платника податку шляхом приведення його до відповідності та надати акт звірки стану розрахунків щодо КП “Володимирводоканал» як платника податків.
Листом від 27 жовтня 2023 року №15060/6/03-20-04-02-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про те, що згідно з даними ІКС “Податковий блок» підсистеми “Облік платежів» - “Ведення ІКП» по ІКП КП “Володимирводоканал» станом на 26 жовтня 2023 року обліковується заборгованість на суму 387868,98 грн, в тому числі: недоїмка - 382049,14 грн, залишок несплаченої пені - 5819,84 грн. Також у цьому листі податковий орган зазначив, що на сьогодні технічно неможливо виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17817/20, яким зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області скасувати пеню, нараховану КП “Володимирводоканал» у розмірі 150627,52 грн. Для вирішення даного питання ГУ ДПС у Волинській області було скеровано лист до ДПС України від 24 жовтня 2023 року №5257/8/03-20-13-02.
Позивач надіслав до ГУ ДПС у Волинській області лист від 08 грудня 2023 року №694 з метою заперечення виникнення боргу на суму 387868,98 грн, до якого долучив платіжні інструкції від 28 липня 2023 року №686 на суму 223400,00 грн, від 28 липня 2023 року №687 на суму 7100,00 грн на підтвердження вчасної сплати грошових зобов'язань, задекларованих самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 19 липня 2023 року №9177614108 за червень 2023 року та платіжну інструкцію від 29 серпня 2023 року №784 на суму 290000,00 грн на підтвердження вчасної сплати грошових зобов'язань, задекларованих самостійно в податковій декларації з податку на додану вартість від 18 серпня 2023 року №9210869251 за липень 2023 року.
У листі від 26 грудня 2023 року №17527/6/03-20-13-02-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про те, що відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Відповідно до даних інформаційно-комунікаційної системи “Податковий блок», станом на 20 грудня 2023 року податкова заборгованість КП “Володимирводоканал» становить 387971,40 грн.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/17817/20 від 01 березня 2021 року в. о. заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення про скасування пені у сумі 150627,52 грн за №59/03-20 від 20 жовтня 2023 року.
З метою приведення у відповідність баз даних інформаційно-комунікаційної системи “Податковий блок» КП “Володимирводоканал» з податку на додану вартість надіслано запит до ДПС України від 24 жовтня 2023 року №5257/8/03-20-13-02 про надання доступу для здійснення коригування даних інформаційної картки платника.
З огляду на викладене ГУ ДПС у Волинській області при отриманні дозволу будуть внесені зміни до ІКП.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17517/20 щодо зобов'язання скасувати пеню у розмірі 150627,52 грн, в тому числі нараховану у сумі 5575,84 грн, яку позивач просить зобов'язати ГУ ДПС у Волинській області скасувати у спірній справі, підлягає контролю судом у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не у порядку подання до суду окремої позовної заяви, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Згідно з пп.16.1.3, 16.1.4 ст.16 ПК України на відповідача, як на платкника податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
За змістом пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пункт 49.2 ст.49 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Зокрема, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
За змістом абз.1 п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.2 п.87.9 ст.87 ПК України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З системного аналізу наведених вище правових норм колегія суддів не вбачає протиправності дій податкового органу щодо зарахування сплачених платником податку грошових коштів в якості оплати поточних податкових зобов'язань, на погашення податкового боргу минулих податкових періодів.
Таким чином, відповідач, здійснюючи зарахування сплачених позивачем коштів платіжними інструкціями від 28 липня 2023 року №686 на суму 223400,00 грн, від 28 липня 2023 року №687 на суму 7100,00 грн, від 29 серпня 2023 року №784 на суму 290000,00 грн щодо сплати грошових зобов'язань, визначених платником податків самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2023 року №9177614108 за червень 2023 року, від 18 серпня 2023 року №9210869251 за липень 2023 року у порядку черговості виникнення податкового боргу, діяв правомірно.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Волинській області щодо нарахування Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м.Володимира-Волинського пені у розмірі 150627,52 грн на розстрочені суми податкового боргу згідно з рішенням Державної податкової служби України від 20 серпня 2020 року №2 та договору про розстрочення податкового боргу від 21 серпня 2020 року №128. Зобов'язано Головне управління ДПС у Волинській області скасувати пеню, нараховану Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського, у розмірі 150627,52 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02 грудня 2020 року №0031030408.
Крім того, матеріалами справи стверджується, що ГУ ДПС у Волинській області листом від 27 жовтня 2023 року №15060/6/03-20-04-02-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило позивача про те, що згідно з даними ІКС “Податковий блок» підсистеми “Облік платежів» - “Ведення ІКП» по ІКП КП “Володимирводоканал» станом на 26 жовтня 2023 року обліковується заборгованість на суму 387868,98 грн, в тому числі: недоїмка - 382049,14 грн, залишок несплаченої пені - 5819,84 грн (а.с.18-20).
У вищевказаному листі також зазначено про те, що податковий орган, станом на момент надання відповіді позивачу, немає технічної можливості виконати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17817/20, яким зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області скасувати пеню, нараховану КП “Володимирводоканал» у розмірі 150627,52 грн. Для вирішення даного питання ГУ ДПС у Волинській області було скеровано лист до ДПС України від 24 жовтня 2023 року №5257/8/03-20-13-0 (а.с.19).
При цьому, відповідач не заперечує, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17517/20, яким, зокрема, зобов'язано ГУ ДПС у Волинській області скасувати пеню, нараховану Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства м. Володимира-Волинського, у розмірі 150627,52 грн, на даний час не виконано податковим органом.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі №140/17517/20 щодо зобов'язання скасувати пеню у розмірі 150627,52 грн, в тому числі нараховану у сумі 5575,84 грн, яку позивач просить зобов'язати ГУ ДПС у Волинській області скасувати у спірній справі, підлягає контролю судом у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не у порядку подання до суду окремої позовної заяви, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Володимирводоканал" Володимирської міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі № 140/2439/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді А. Р. Курилець
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 23 січня 2025 року.