ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15206/24
провадження № 3/753/5506/24
"18" листопада 2024 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Осіпенко Л.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №811831 від 21.07.2024 року, 11.07.2024 року о 01 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська та Дніпровська Набережна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, що підтверджується висновком №003518 від 11.07.2024 року. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Захисник Осадько О.О. просив суд закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заяви посилається на те, що на відеозаписі не зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння лікарем-наркологом; відеозапис не є безперервним, а тому цей доказ не є належним та допустимим; на відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом (а.с. 38-43).
Заслухавши пояснення захисника, вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.9 Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог зазначеного пункту передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Зокрема, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом із тим, відповідно до вимог ст. 245 цього Кодексу завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, серед іншого, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 цього Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях неодноразово наголошував, зокрема в рішеннях у справах «Гурепка проти України (N2)» від 08.04.2010, «Лучанінов проти України» від 09.06.2011 про необхідність суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).
У рішенні Європейського суду з прав людини у складі його Великої палати по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тобто, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Разом із тим, процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок №1103).
Зокрема, пунктом 3 Порядку №1103 передбачено, що огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров'я України (далі - МОЗ України) і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно з пунктом 10 Порядку №1103 огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ України.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до пункту 12 Інструкції №1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє, цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ Інструкції №1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов'язковим.
Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, що у разі виявлення у водія ознак наркотичного сп'яніння поліцейськими огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводиться, для проведення огляду водій транспортного засобу відразу направляється до найближчого закладу охорони здоров'я. Огляд водіїв транспортних засобів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння проводять лікарі-наркологи відділень медичних оглядів на стан сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №811831 від 21.07.2024 року (а.с. 1), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №003518 від 11.07.2024 року (а.с. 3), рапортом працівника поліції від 11.07.2024 року (а.с. 4), відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції (а.с. 9), які кореспондуються з даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №811831 від 21.07.2024 року, вбачається, що 11.07.2024 року о 01 год. 20 хв. в м. Києві на перехресті вул. Здолбунівська та Дніпровська Набережна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп'яніння, тобто під час дії комендантської години (а.с. 1).
ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
До матеріалу про адміністративне правопорушення також долучено відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, які були досліджені судом.
З дослідженого відеозапису вбачається, що на 02:15 хв. працівник поліції повідомляє, що виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння (особа збуджена, нервується, дуже розширені зіниці на темну пору доби, поведінка не відповідає даній ситуації), запропонував проїхати в кабінет лікаря нарколога та роз'яснив наслідки відмови від проходження такого огляду.
ОСОБА_1 деякий час не міг прийняти рішення відносно проходження огляду в закладі охорони здоров'я на стан сп'яніння, але через деякий час погодився поїхати у лікарню.
На 35:10 хв. відеозапису зафіксовано, як два працівника поліції і ОСОБА_1 заходять в приміщення медичного закладу, з метою проходження медичного огляду на стан сп'яніння.
11.07.2024 року водій ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога КНП «КМНКЛ «Соціотерапія», що підтверджується висновком №003518 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2024 року, у відповідності до якого 11.07.2024 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, а саме під дією стимулятора (кокаїн) (а.с. 3).
При цьому, слід зазначити, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисником не було надано жодних підтверджень оскарження зазначеного висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З 41:08 хв. відеозапису вбачається що ОСОБА_1 на запитання поліцейського відповів, що власноруч отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ознайомився з ним.
Доводи захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом, оскільки на ньому не відображено період перебування ОСОБА_1 в медичному закладі та проходження ним медичного огляду у лікаря-нарколога, не заслуговують на увагу, оскільки ст. 266 КУпАП як і Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 передбачає застосування технічних засобів фіксації або залучення двох свідків тільки у випадку проведення такого огляду поліцейським.
У даній справі, медичний огляд проводився у медичній установі, професійним лікарем, яким складено висновок результати якого стороною захисту не оспорюються, що відповідає законодавчо встановленій процедурі медичного освідування.
Крім того, стороною захисту не зазначаються такі обставини, які б давали судді підстави вважати, що огляд у медичному закладі був здійснений з такими порушеннями прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які б тягнули за собою визнання висновку експерта недопустимим доказом.
Встановлення стану наркотичного сп'яніння щодо ОСОБА_1 було проведено в установленому порядку лікарем-наркологом, висновок є належним, допустимим та достовірним доказом у справі, який сумніву в суду не викликає.
Окрім цього, посилання захисника на не безперервність вказаного відеозапису є необґрунтованими, оскільки відеозапис, містить фіксацію подій в обсязі, який надає підстави вважати встановленим факт адміністративного правопорушення, відтак доводи про його не безперервність не впливають на висновки суду.
Вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Не заслуговують на увагу доводи адвоката, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки з дослідженого в судовому засіданні диску, ОСОБА_1 під час повідомлення про складання щодо нього протоколу жодним чином не заперечував факт керування ним автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 11.07.2024 року в стані наркотичного сп'яніння та факт зупинки працівниками поліції транспортного засобу під його керуванням в зазначеному у протоколі місці.
Даючи оцінку вказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9а ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, що підтверджується зібраними доказами, які, на переконання суду, є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою, та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 33 КУпАП).
Ураховуючи особистість, майновий стан та ступень винуватості ОСОБА_1 , характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 247, 279, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст.308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Л.М. Осіпенко