ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22579/24
провадження № 2/753/3186/25
16 січня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Мицик Ю.С.,
за участю секретаря судового засідання Власенка Д.А.,
сторони у справі: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
18.11.2024 до Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
Позов обґрунтовано тим, що з 24.12.2011 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружні відносини між сторонами припинені. Сторони не ведуть спільне господарство, у позивачки відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивачка зазначає, що з відповідачем шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Також, позивачка та відповідач мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У позовній заяві позивачка просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 50 % від усіх його доходів, оскільки сторони не змогли домовитись про спосіб утримання їх спільного сина та розмір аліментів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2024 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Мицик Ю.С.
Ухвалою від 04.12.2024 суд відкрив провадження у справі та постановив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с 27-28).
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (31-32).
16.01.2025 від позивачки до суду надійшла заява в якій вона просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити (а.с. 37).
07.01.2025 від відповідача засобом поштового зв'язку до суду надійшла заява, в якій він повідомив, що з позовною заявою та додатками до неї ознайомлений належним чином. Позовні вимоги про розірвання шлюбу та стягнення з нього аліментів визнає в повному обсязі. Просив розгляд справи проводити за його відсутності (а.с. 33-36).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивачки та відповідача народився син - ОСОБА_3 , про що Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, складено актовий запис про народження № 1538. (а.с. 7).
З 24.12.2011 сторони перебувають у шлюбі, який зареєстровано Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 3113 (а.с. 6).
Зі змісту позову вбачається, що між подружжям виникали непорозуміння, спільне життя в них не склалось через різні погляди на життя. Сторони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки.
Щодо вимоги про розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Як передбачено частиною першою статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За приписом частини другої статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам спільної дитини, що мають істотне значення.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 Сімейного кодексу України, судом не встановлено.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільне життя сторін не склалося, шлюбні відносини між сторонами та ведення спільного господарства припинені і на цей час шлюб існує лише формально.
Суд дійшов висновку, що примирення сторін неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, отже, наявні підстави для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Щодо стягнення аліментів суд зазначає наступне.
Зі змісту позову вбачається, що сторони проживають окремо, дитина проживає разом з матір'ю. Домовленостей щодо розміру аліментів, на час подання позову до суду, між сторонами не досягнуто.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. А частиною 3 цієї статті встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
За змістом ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 8, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Дитині законом та іншими засобами має бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, що дадуть їй змогу розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та соціально, здоровим і нормальним шляхом, в умовах свободи та гідності. При ухваленні з цією метою законів основною метою має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.
Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за дитину, насамперед для її батьків.
Аналіз указаних положень законодавства, яке регулює спірні правовідносини, дає підстави для висновку про те, що праву дитини на утримання батьками до досягнення нею повноліття кореспондує обов'язок батьків утримувати свою дитину до її повноліття та забезпечувати в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умови життя, необхідні для розвитку дитини, який має бути виконаний батьками з урахуванням принципу найкращого забезпечення інтересів дитини.
За відсутності домовленості між батьками щодо способів виконання обов'язку утримувати дитину (частина перша статті 181 СК України), передбачене законом право отримання аліментів на дитину одним із подружжя, не залежить від того перебувають батьки дитини у шлюбі чи ні, живуть вони разом чи окремо один від одного.
Наявність у відповідача стягнень по аліментам, інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, судом не встановлено.
В матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази наявності у відповідача рухомого чи нерухомого майна.
При визначенні розміру аліментів, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
Враховуючи те, що позивачка утримує дитину, займається її вихованням та доглядом, що потребує не тільки матеріальних витрат, а й значних моральних зусиль, домовленості між сторонами щодо розміру аліментів не досягнуто, а також з урахуванням того, що відповідачем визнано позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Вказаний розмір аліментів з врахуванням рівного обов'язку обох батьків на утримання та виховання дитини буде відповідати інтересам та потребам сина сторін.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно ст. 142 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави 50 відсотків судового збору у розмірі 605,60 грн. за вимогу про стягнення аліментів.
Відповідно до ст. 142 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за розірвання шлюбу, та повертає позивачці 50 відсотків судового збору з державного бюджету.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 24.12.2011 Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів міста Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис №3113.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частки від усіх видів його доходу, але не менше 50 % прожиткового для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.11.2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету частину судового збору, що становить 605 грн 60 коп. (відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України: номер документа квитанції - 52162819SB; дата документа - 13.11.2024; ідентифікатор документа в казначействі - 737740281).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (код РНОКПП): НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (код РНОКПП): НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.С. Мицик