справа № 359/7204/24
провадження № 22-ц/824/19789/2024
головуючий у суді І інстанції Чирка С.С.
23 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,
У липні 2024 року представник ПАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
В позові позивач зазначав, що 5 липня 2023 року о 06 год. 00 хв. за адресою: с. Проців, вул. Хутірська, 20, відповідач керував автомобілем RENAULT MASTER (державний номерний знак: НОМЕР_1 ), не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору (опора № 6 повітряної лінії (ПЛ) 0,4 кВ Л-4 від трансформаторної підстанції (КТП) № 791). При ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, без потерпілих. Станом на дату дорожньо-транспортної пригоди та на дату подання позовної заяви до суду об'єкт основних засобів ПЛ 0,4 кВ Л-4 від КТП № 791 обліковується на балансі позивача, а пошкоджена опора № 6 є складовою частиною даного основного засобу. Збиття опори № 6 відбулося в результаті наїзду автомобіля RENAULT MASTER державний номерний знак: НОМЕР_2 . Представниками ВРПП Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 199662, в якому представниками Національної поліції було зафіксовано особу водія - ОСОБА_1 . Даний факт підтверджується постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області по справі № 359/6586/23 від 31 липня 2023 року, відповідно до якої винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_1 , водія автомобіля марки RENAULT MASTER номерний знак НОМЕР_1 . Внаслідок вищевикладених неправомірних дій відповідача було пошкоджено майно, що обліковується на балансі Позивача на суму 13 776 грн 45 коп.
У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 13 776,45 грн та сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року позовні вимоги залишено без задоволення.
Не погоджуючись із указаним рішенням представник Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» - Соклакова К.С. звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги не погоджується із висновком суду першої інстанції, який взяв до уваги договір, що укладений між ТОВ «МИЗА» та ТДВ СК "Альфа-гарант", оскільки документального підтвердження перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «МИЗА» в рамках розгляду справи надано не було надано, а отже даний факт не з'ясовано судом та, відповідно, відсутні підстави вважати, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу ОСОБА_1 , є застрахованою.
Зазначає, що позивачу, станом на дату подання позову, не було відомо та не могло бути відомо про наявність/відсутність укладеного договору, що зумовило звернення до суду із позовною заявою до відповідача, як до водія транспортного засобу, визнаного винним у вчиненні відповідної дорожньо-транспортної пригоди, в загальному порядку.
Звертає увагу, що при розгляді справи, судом також не було враховано, що відповідач у повідомлені до страховика не конкретизував майно, що було пошкоджено внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та відомостей щодо його місцезнаходження. У повідомленні серед майна, яке було пошкоджено, ТОВ «МИЗА» було конкретизовано дані щодо належного йому транспортного засобу та зазначено, що було пошкоджено стовп.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що транспортний засіб, яким керував відповідач ОСОБА_1 під час ДТП був забезпечений полісом №214002635 від 6 квітня 2023 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності 160 000 грн, а відповідно до заявлених позовних вимог розмір завданої шкоди становить 13 776,45 грн, що не перевищує ліміту відповідальності ТДВ СК "Альфа-гарант", отже дана позовна заява подана до неналежного відповідача.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2023 року у справі 359/6586/23 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В постанові зазначено, що 5 липня 2023 року о 06 год. 00 хв. в с.Проців по вул. Хутірська, 20 відповідач керував транспортним засобом марки «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_3 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, та скоїв наїзд на електроопору. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, без потерпілих. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 10 серпня 2023 року.
Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність транспортного засобу, яким керував відповідач - ОСОБА_1 , була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», за полісом обов'язкового страхування №214002635.
Згідно з полісом №214002635 від 6 квітня 2023 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії з 12 квітня 2023 року до 11 квітня 2024 року включно, забезпечений транспортний засіб тип "С1", марка, модель Renault Master, номерний знак НОМЕР_3 , 2008 року випуску. Страхова сума визначена полісом: 1) За шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) 320 000 гривень; 2) За шкоду, заподіяну майну 160 000 гривень.
З довідки №б/н від 25 червня 2024 року слідує, що вартість проведених робіт по відновленню збитої транспортним засобом опори за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проців, вул. Хутірська, 20, складає: 1. Витрати на послуги з транспортування - 2 227 грн 47 коп.; 2. Витрати на матеріали - 9 821 грн 30 коп.; 3. Витрати на виконання робіт з відновлення - 1 727 грн 68 коп.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.
Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідно до поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ СК "Альфа-Гарант" від 6 квітня 2023 року №214002635 цивільно-правова відповідальність ТОВ "МИЗА".
Згідно з умовами полісу №21402635 були указані особливі умови використання забезпеченого ТЗ, які передбачали використання ТЗ як страхувальником, так і особами з водійським стажем, допущеними до керування.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка.
У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Суд першої інстанції врахував, що за наявності вини відповідача у скоєнні ДТП саме ТДВ СК "Альфа-Гарант" є зобов'язаною особою за відшкодування завданої шкоди у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Стороною відповідача до матеріалів справи долучено лист страхової компанії, яка не заперечує обставину, що транспортний засіб, за участі якого відбулася дорожньо -транспортна пригода, був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відтак, відповідальність власника транспортного засобу була застрахована.
Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог. Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Належними відповідачами у спорах про відшкодування шкоди в межах суми страхового відшкодування є не страхувальник, а страховик, до якого позивач позов не пред'являв.
Отже, спершу потерпілий повинен заявити вимоги саме до Страховика про стягнення страхового відшкодування і лише, коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт страхової виплати, тоді у нього виникає право звернутися з позовом до безпосереднього завдавача шкоди.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що на час звернення до суду із позовом, позивач не був обізнаний про власника транспортного засобу та про те, що транспортний засіб на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідач в суді першої інстанції надав необхідні докази, а саме поліс №214002635 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ТДВ СК "Альфа-Гарант" від 6 квітня 2023 року (а.с.50), повідомлення відповідачем ТДВ СК "Альфа-Гарант" від 5 липня 2023 року про настання страхового випадку та відповідь страхової на повідомлення відповідача (а.с.70-72).
Як вбачається із відповіді ТДВ СК "Альфа-Гарант" від 27 серпня 2024 року, потерпіла особа не зверталась до страховика із заявою про страхове відшкодування.
Отже під час розгляду справи в суді першої інстанції, сторона позивача вже була обізнана про те, що відповідач не є власником транспортного засобу та про те, що транспортний засіб на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований в ТДВ СК "Альфа-Гарант".
В той же час, сторона відповідача не зверталась із клопотанням про залучення до участі у справі відповідальних сторін як співвідповідачів.
Тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в межах суми страхового відшкодування є безпідставними, оскільки, транспортний засіб, яким керував відповідач ОСОБА_1 під час ДТП був забезпечений полісом №214002635 від 6 квітня 2023 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з лімітом відповідальності 160 000 грн, а відповідно до заявлених позовних вимог розмір завданої шкоди становить 13 776,45 грн, що не перевищує ліміту відповідальності ТДВ СК "Альфа-гарант". Доказів, що заявлена до стягнення сума не підлягає відшкодуванню за рахунок страхової компанії, матеріали справи не містять, а тому позов про стягнення з завдавача шкоди усієї суми шкоди не може бути задоволений.
Не можна визнати також обґрунтованими інші доводи апеляційної скарги, зокрема про відсутність доказів перебування відповідача із ТОВ "МИЗА" у трудових відносинах, оскільки основною обставиною, на яку звернуто увагу суду першої інстанції, було не заявлення вимог до страхової компанії. Також спростовані матеріалами справи доводи апеляційної скарги щодо невиконання відповідачем вимог Закону про повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду та про використання транспортного засобу без страхового полісу.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2024 рокуухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.
Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі» залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, зазначених в статті 389 ЦПК України.
ГоловуючийТ.О. Писана
СуддіК.П. Приходько
С.О. Журба