справа № 752/16246/24
головуючий у суді І інстанції Первушина О.С.
провадження № 33/824/353/2025
головуючий суддя Мостова Г.І.
Іменем України
22 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Лазоренко Л.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 173-2 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, зокрема доказів вчинення ним протиправних дій та наявності умислу на такі дії, а також доказів спричинення шкоди фізичному або психологічному здоров'ю потерпілих.
У тексті самого протоколу відсутня суть та обставини події завдання домашнього насильства психологічного та фізичного характеру, відсутній зміст правопорушення, тобто сама подія.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Цибульського В.В. до апеляційного суду надійшли письмові пояснення, у яких він посилається на те, що ОСОБА_2 є співмешканцем потерпілої ОСОБА_3 та безпосередньо зацікавленим у результаті розгляду справи, а тому його пояснення не можуть бути доказом у цій справі.
ОСОБА_1 та його захисники - адвокати Незвіський Д.Я. та Цибульський В.В. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх представник - адвокат Жадобін В.І. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити оскаржувану постанову суду без змін.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність зокрема за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство, це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 липня 2024 року серії ВАВ № 575905 ОСОБА_1 14 липня 2024 року о 12 годині 40 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно тещі - ОСОБА_3 , а саме: ображав нецензурною лайкою, принижував честь та гідність, погрожував фізичною розправою, кидався у бійку, хапав за горло, чим міг завдати психологічних страждань та фізичного болю без нанесення тілесних ушкоджень, у присутності двох малолітніх дітей, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 липня 2024 року серії ВАВ № 575904 ОСОБА_1 14 липня 2024 року о 13 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини - ОСОБА_4 у присутності дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: ображав, принижував, погрожував фізичною розправою та штовхав, чим міг спричинити душевне хвилювання, та завдав фізичного болю без нанесення тілесних ушкоджень, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2024 року указані протоколи об'єднані в одне провадження.
До протоколів про адміністративне правопорушення додано:
рапорт (а.с. 2);
письмові пояснення ОСОБА_4 , у яких вона зазначила, що 14 липня 2024 року приблизно о 13:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , приїхав її чоловік ОСОБА_1 , з яким вона збирається розлучатися, за попередньою домовленістю приїхав для того щоб побачитися з їх спільними дітьми. ОСОБА_1 почав провокувати конфлікт у присутності сина, ображав її та її матір ОСОБА_3 , штовхав та хапав за руку, чим спричинив хвилювання і завдав фізичного болю без нанесення тілесних ушкоджень (а.с. 3);
письмові пояснення ОСОБА_3 , у яких вона зазначила, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою ОСОБА_4 , двома онуками, та її співмешканцем ОСОБА_2 14 липня 2024 року приблизно о 12:40 год. прийшов чоловік її доньки - ОСОБА_1 , зайшов до будинку та піднявся на другий поверх, повідомив їм, що хоче забрати музичну колонку та дитячу валізу. Потім ОСОБА_1 сказав, що хоче забрати обох дітей щоб погуляти з ними. Вони повідомили ОСОБА_1 , що він не може забрати молодшу дитину бо відповідно до її режиму сну в цей час вона повинна спати. Після цього ОСОБА_1 почав ображати ОСОБА_3 нецензурною лайкою, принижував його честь та гідність, погрожував їй фізичною розправою, кидався до неї у бійку, схопив її за горло, після чого її донька почала знімати усе це на мобільний телефон, а ОСОБА_1 вихопив телефон із її рук та бити його об підлогу. ОСОБА_3 схопила ОСОБА_1 за футболку та почала відтягувати його від доньки, бо він напав на неї, під час чого футболка порвалася, а ОСОБА_3 без умислу подряпала його шию та обличчя. Усі ці дії ОСОБА_1 вчинив у присутності двох малолітніх дітей (а.с. 5-6).
письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких він вказав, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із співмешканкою ОСОБА_3 , її донькою ОСОБА_4 та її двома дітьми. 14 липня 2024 року приблизно о 12:40 год. прийшов чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який перебував на другому поверсі, почув його голос, а саме: образливі слова та плач дітей. Спустившись на перший поверх він побачив ОСОБА_1 , який у цей час душив його цивільну дружину ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 його стягувала зі своєї матері. ОСОБА_1 побачив ОСОБА_2 та вибіг у коридор. ОСОБА_2 взяв на руки Мілану, яка плакала, щоб заспокоїти її, а ОСОБА_1 підійшов до нього, взяв ОСОБА_6 та з дитиною на руках підійшов до ОСОБА_4 , яка намагалася знімати на телефон його поведінку, вирвав телефон та кинув його (а.с. 7).
письмові пояснення ОСОБА_1 , який зазначив, що у 2016 році, перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 , він придбав будинок за адресою: АДРЕСА_1 , за свої кошти, де проживав разом із сім'єю до лютого 2022 року. з осені 2023 року у нього з дружиною почалися непорозуміння та конфлікти. У вказаному будинку ОСОБА_1 не дають поживати, тому він проживає за іншою адресою. ОСОБА_1 бажає спілкуватися зі своїми дітьми та виконувати свої батьківські обов'язки. 14 липня 2024 року приблизно о 12:30 год. він приїхав до свого будинку за вказаною адресою щоб побачитися з дітьми. У будинку перебували: ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , його двоє дітей. ОСОБА_1 спокійно попросив ОСОБА_4 надати йому можливість поспілкуватися з дітьми. ОСОБА_4 відмовила йому, при цьому у її руках була бита. Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почади тягти ОСОБА_1 за футболку, спричиняти йому тілесні ушкодження, висловлюватися нецензурними словами та вимагати щоб він залишив будинок. ОСОБА_1 не завдавав нікому тілесних ушкоджень, його метою було лише поспілкуватися з дітьми (а.с. 8).
форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 11-12);
копія термінового заборонного припису стосовно кривдника відносно ОСОБА_1 (а.с. 13);
відеозапис із нагрудної камери працівника патрульної поліції.
Притягаючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, судом першої інстанції в оскаржуваній постанові зазначено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, рапортами, поясненнями потерпілих, свідка ОСОБА_2 та відеозаписами, тобто матеріалами справи у їх сукупності.
Переглядаючи указану справу, апеляційний суд враховує, що доданими до протоколів відеозаписами з нагрудної камери працівника патрульної поліції зафіксовано лише процес складання протоколу про адміністративне правопорушення у приміщенні будинку за адресою: вулиця Острів Водників, будинок 46, місто Київ.
Вчинення будь-яких дій, якими ОСОБА_1 могла бути заподіяна шкода фізичного або психологічного характеру ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наданим відеозаписом не зафіксовано.
Надаючи оцінку поясненням свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд враховує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
ОСОБА_2 є співмешканцем ОСОБА_3 , що дає підстави для висновку, що він є зацікавленою особою у цій справі, а тому, надаючи оцінку доказовому значенню його пояснень, апеляційний суд враховує, що такі пояснення узгоджуються лише з поясненнями потерпілих.
Долучені до протоколу рапорти за своєю суттю є документами внутрішнього обігу в органах патрульної поліції, не можуть бути розцінені як самостійні достатні докази обставин, викладених у протоколах та могли б бути прийнятим до уваги судом лише сукупно із іншими можливими доказами.
Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства також не є достатнім доказом таких обставин.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі, а тому протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Конфлікт, який склався між ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з приводу виховання дітей, за відсутності доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 ображав, принижував, погрожував фізичною розправою та штовхав потерпілих, а також душив ОСОБА_3 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
У Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
У той же час, всі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 наявний обґрунтований сумнів у тому, що він вчинив відносно своєї дружини та тещі домашнє насильства психологічного та фізичного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілих, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому підстави для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у суду першої інстанції були відсутні.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини свідчать про відсутність в матеріалах справи доказів складу у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 рокускасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статі 173-2 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова