Постанова від 21.01.2025 по справі 521/19307/23

Номер провадження: 22-ц/813/2146/25

Справа № 521/19307/23

Головуючий у першій інстанції Мазун І.А.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Назарової М.В.,

суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,

за участю секретаря Пересипка Д.В.,

учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_3

на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2024 року, ухвалене Малиновським районним судом м. Одеси у складі: судді Мазун І.А. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, додаткових витрат та 3% річних на утримання дочок,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/13875/20 від 20.04.2021 року стягнуто з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2020 року й до досягнення дочкою повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також додаткові витрати на дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 335 грн, щомісячно, до досягнення донькою повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); на утримання дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2020 року до досягнення дочкою повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також додаткові витрати на дочку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 390 грн, щомісячно, до досягнення дочкою повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Зазначає, що починаючи з 2020 року обидві неповнолітні дочки постійно проживають з позивачем та знаходяться на повному її утриманні. 04 липня 2022 року відповідно до вказаного вище рішення суду у Малиновському районному суді м. Одеси позивачем було отримано чотири виконавчих листа по справі № 521/13875/20 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей. Викладені обставини підтверджуються копіями виконавчих листів (оригінали зазначених документів знаходяться у Приморському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)).

07.07.2022 року старшим державним виконавцем Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного-Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Ярмощук Анастасією Олегівною відкрито чотири виконавчі провадження, а саме: ВП № 69357368, ВП № 69357348, ВП № 69357340, ВП № 69357358.

Зазначає, що починаючи з серпня 2020 року сплата аліментів проводилась у неповному обсязі несвоєчасно та нерегулярно, у зв?язку із чим виникла заборгованість зі сплати аліментів, а у період з 23 грудня 2022 р по 01 липня 2023 року відповідач взагалі не сплачував аліменти та будь-якої матеріальної допомоги на утримання дочок не надавав.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20.04.2021 року за ним утворилася заборгованість: по виплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року в розмірі 188605 грн 54 коп.; по виплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року в розмірі 188605 грн 54 коп.; по виплаті додаткових витрат на дочку ОСОБА_5 за період з 13 червня 2022 року по 01 липня 2023 року в розмірі 4221 грн. 60 коп.; по виплаті додаткових витрат на дочку ОСОБА_6 за період з 13 червня 2022 року по 01 липня 2023 року в розмірі 4914 грн 60 коп.

Вказує, що 10 березня 2023 року, за заявою відповідача, всі виконавчі провадження були передані до іншого виконавчого відділу, а саме до Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), даний факт підтверджується копією заяви відповідача від 08.03.2023 року та постановами про передачу виконавчого провадження від 10.03.2023 р. Окрім цього, відповідачем надана до державної виконавчої служби заява про те, що йому відомо про розмір заборгованості та про зобов'язання її сплачувати, а також заяви про долучення до виконавчого провадження квитанцій про здійснення часткових платежів аліментів.

Відповідно до вищенаведеного позивачка просила суд: стягнути з відповідача на її користь суму 231 938,16 грн, яка складається з розміру пені за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 100% від суми заборгованості, а саме у розмірі 188605,54 грн та інфляційних втрат за прострочення сплати аліментів у розмірі 43332,62 грн за ВП № 69357368 за період з 25.08.2020 по 01.07.2023; стягнути з відповідача на її користь суму 231 938,16 грн, яка складається з розміру пені за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 100% від суми заборгованості, а саме у розмірі 188605,54 грн та інфляційних втрат за прострочення сплати аліментів у розмірі 43332,62 грн за ВП № 69357340 за період з 25.08.2020 по 01.07.2023; стягнути з відповідача на її користь сукупний розмір заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат, що складає 5322,92 гривень на малолітню доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ВП № 69357358; стягнути з відповідача на її користь сукупний розмір заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат, що складає 4572,98 гривень на неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ВП № 69357348.

Від представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у позові відмовити, посилаючись на те, що позивач перекручує обставини справи, приховує від суду важливі обставини надання коштів на утримання дітей та зазначає недостовірні відомості, надає суду інформацію, яка жодним чином не підтверджена. Відповідач наголошує, що заборгованість виникла з поважних причин, не з вини відповідача, що відповідно до ч. 1 ст. 196 СК, ст. 614, 617 ЦК, навпаки виключає можливість стягнення неустойки (пені). Причинами виникнення заборгованості стали втрата роботи та початок війни, який утруднив пошук нової роботи. Одразу після того, як відповідач отримав можливість надавати допомогу дітям, він відновив сплату аліментів та додаткових витрат на дітей, що підтверджується платіжними документами АТКБ «Приватбанк». Зокрема представник відповідача у відзиві зазначає, що ОСОБА_2 , маючи певну заборгованість зі сплати аліментів та інших платежів, дав йому доручення звернутися до ОСОБА_1 з пропозицією наступного змісту: з огляду на положення ст. 190 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 готовий розглянути питання щодо передачі права власності на 2/3 належної йому квартири дітям (по 1/3 для кожної дочки) з припиненням права на аліменти (а.с. 82-84).

Від позивачки надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 вказує, що на даний час відповідач не сплачує аліментів належним чином, внаслідок чого у нього наявна заборгованість та просила задовольнити позов в повному обсязі (а.с. 109-117)

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, додаткових витрат та 3% річних на утримання дочок задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ВП № 69357368 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року у розмірі 56 825,74 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ВП № 69357340 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року у розмірі 56 964,66 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сукупний розмір заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат на неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ВІ № 69357348 у розмірі 4 572,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сукупний розмір заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат на малолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ВП № 69357358 у розмірі 5 322,92 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника Дьогтєва С.Г. просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права через невідповідність висновків суду обставинам с прави.

Доводами апеляційної скарги є те, що заборгованість виникла з поважних причин, не з вини відповідача, що відповідно до ч. 1 ст. 196 СК, ст. 614, 617 ЦК, навпаки виключає можливість стягнення неустойки (пені). Причинами виникнення заборгованості стали втрата роботи та початок війни, який утруднив пошук нової роботи. Одразу після того, як відповідач отримав можливість надавати допомогу дітям, він відновив сплату аліментів та додаткових витрат на дітей, що підтверджується платіжними документами АТКБ «Приватбанк».

Зазначає, що позивачка з позовом звернулась в серпні 2023 року, посилаючись на те, що сплата аліментів припинена, хоча отримала їх за липень та серпень 2023 року та продовжує їх отримувати до ухвалення рішення суду і станом на серпень 2024 року. Позивачка не спростувала твердження відповідача про поважність причин несплати аліментів в повному обсязі, не надала доказів протилежного, ухилялася від явки до суду та відхиляючи вигідні та слушні пропозиції відповідача з приводу врегулювання питання сплати аліментів.

Що стосується вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3 відсотків річних, відповідач зазначає, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 196 СК він не отримував вимоги про їх сплату, позивач, відповідно до абзацу 2 ст. 4 ст. 196 СК не надала доказів фактичної сплати додаткових витрат, що виключає стягнення таких витрат.

Щодо посилання позивача на реєстрацію кримінального провадження за заявою позивачки стосовно дій ОСОБА_2 , відповідач зазначає, що реєстрація кримінального провадження в ЄРДР не свідчить про наявність підстав для задоволення позову позивачки, оскільки відсутній вирок суду або ухвала суду стосовно відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 5 ст. 130 ЦПК України, в установленому законом порядку, оскільки його представник повістку отримав 06.12.2024 06:09:143 в особистому кабінеті підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, що підтверджується довідкою (а.с. 230).

Позивачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 231, 232).

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання.

Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19) вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом першим частини першої 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.

Крім того, стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання. За частиною 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У контексті ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), це таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оскільки ст. 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.

Правовідносини сторін по даній справі регулюються нормами Сімейного кодексу України до відповідальності за порушення строків сплати щомісячних аліментних платежів - ст. 196 СК України.

Натомість, обов'язок платника аліментів щодо сплати 3 % річних та з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з вини платника підлягає застосуванню до правовідносин сторін з приводу порушення відповідачем покладеного на нього судовим рішенням обов'язку з періодичної сплати додаткових витрат на кожну дитину, оскільки будь-якої іншої відповідальності за порушення такого обов'язку законодавцем спеціальними нормами не визначено.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та ніким по справі не оспорюється, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси по справі № 521/13875/20 від 20.04.2021 року стягнуто з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2020 року й до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а також додаткові витрати на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 335 грн, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); на утримання - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн, щомісячно, починаючи з 25 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), а також додаткові витрати на дитину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 390 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Вищевказане рішення суду набрало законної сили 13.06.2022 року.

Встановлено, що 04 липня 2022 року відповідно до рішення суду у Малиновському районному суді м. Одеси позивачем було отримано чотири виконавчих листа по справі № 521/13875/20 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дітей (а.с. 33, 34, 35, 36)

В матеріалах справи містяться копії постанов Першого Малиновського ВДВС від 10.03.2023 про передачу виконавчих проваджень за заявою ОСОБА_2 до Приморського ВДВС у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с. 46-50, 58).

Окрім цього, відповідачем надана до державної виконавчої служби заява про те, що йому відомо про розмір заборгованості та про зобов?язання її сплачувати, а також заяви про долучення до виконавчого провадження квитанцій про здійснення часткових платежів аліментів (а.с. 60-66).

Відповідно до розрахунку заборгованості по ВП № 69357368 за № 56636 від 04.07.2023 року по виплаті аліментів за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року в розмірі 188605 грн 54 коп (а.с. 51-52).

Відповідно до розрахунку заборгованості по ВП № 69357340 за № 56635 від 04.07.2023 року по виплаті аліментів за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання дочки ОСОБА_6 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року в розмірі 188605 грн 54 коп (а.с. 53-54).

Відповідно до розрахунку заборгованості по ВП № 69357348 за № 56634 від 04.07.2023 року за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті додаткових витрат на дочку ОСОБА_5 за період з 13 червня 2022 року по 01 липня 2023 року в розмірі 4221 грн 60 коп (а.с. 55).

Відповідно до розрахунку заборгованості по ВП № 69357358 за № 56633 від 04.07.2023 року, за відповідачем утворилася заборгованість по виплаті додаткових витрат на дочку ОСОБА_6 за період з 13 червня 2022 року по 01 липня 2023 року в розмірі 4914 грн. 60 коп. (а.с. 56).

З листопада 2020 року по грудень 2022 року включно ОСОБА_2 здійснював переказ грошових коштів по аліментах на утримання своїх доньок частково, але виплат на додаткових витрати на доньок ОСОБА_2 здійснено не було, що вбачається з вищезазначених розрахунків заборгованості.

Суд першої інстанції зазначив, що в позові всі розрахунки, включаючи розрахунки заборгованості зі сплати аліментів та додаткових витрат державним виконавцем, зроблені по червень 2023 включно, тобто до 01.07.2023, а тому будь-які платежі або постанови про фінансові штрафи, зроблені в липні 2023 року, а тим паче в серпні 2023 року або в будь-якому іншому наступному місяці, не можуть впливати на вирішення саме даної справи.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, урахувавши наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс189) правила для обчислення пені за прострочення сплати аліментів, дійшов висновку, що загальний розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ВП № 69357368 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року становить 56825,74 грн та на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ВП № 69357340 за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року становить 56964,66 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : сукупного розміру заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат, що складає 5322,92 гривень на малолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ВП № 69357358 та сукупного розміру заборгованості по сплаті додаткових витрат з урахуванням санкцій, а саме суми трьох відсотків річних та суми інфляційних втрат за прострочення сплати додаткових витрат, що складає 4572,98 гривень на неповнолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ВП № 69357348, суд виходив з того, що обов'язок платника аліментів щодо сплати інфляційних втрат та 3% річних лише за прострочення сплати додаткових витрат на дитину з вини платника.

Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, а помилкові доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу несвоєчасності сплати відповідачем аліментів на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей, що має наслідком стягнення з нього неустойки (пені), оскільки така заборгованість виникла з вини відповідача як особи, зобов'язаної утримувати своїх дітей.

Відсутність своєї вини у несплаті аліментів відповідачем в доводах апеляційної скарги не спростована, а його посилання на втрату роботи та початок війни, що утруднилося пошук нової роботи, не є тією причиною у розумінні закону, який би звільняв відповідача від відповідальності за порушення строків сплати аліментів, що є його щоденним та постійним обов'язком щодо своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Відсутність продовження кримінального провадження щодо начебто навмисного ухилення від сплати аліментів щодо відповідача, то таке жодним чином не впливає на обґрунтованість позову, оскільки вказане є різними видами юридичної відповідальності ОСОБА_2 , і в даному випадку розглядається лише питання щодо його відповідальності за порушення строків виконання судового рішення, передбачених ст. 196 СК України, а також ст. 625 ЦК України щодо додаткових витрат на дітей.

Помилковим є і твердження заявника щодо не спростування позивачем тверджень відповідача про поважність причини несплати аліментів в повному обсязі, оскільки таке не відповідає розподілу тягара доведеності обставин, передбачених ч. 4 ст. 196 СК України - а саме, що платник аліментів має доводити відсутність своєї вини, що не є тотожним поняттю твердження, яке в використовує відповідач в особі свого представника.

Не ґрунтується на вимогах закону і твердження відповідача, що ОСОБА_1 своїм позовом намагається поставити його в скрутне матеріальне становище, оскільки позивачка у разі порушення або невизнання її охоронюваних законом прав та інтересів має право звернутися до суду, чим вона і скористалася, і таке її право підлягає судовому захисту, що ніяк не узгоджується із можливістю вплинути на матеріальне становище платника аліментів та додаткових витрат на дітей.

Стверджуючи про ненадання позивачкою доказів фактичної сплати додаткових витрат, відповідач на спростування позовних вимог не надає жодного доказу про сплату ним таких, у той час, коли виходячи із засади змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачем в позові надано розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати аліментів, який здійснений з урахуванням даних розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем Романовською О.Л.

Розмір пені позивачем обчислено, виходячи із суми несплачених відповідачем аліментів за кожен місяць окремо з моменту порушення відповідачем свого обов'язку щодо їх сплати - з серпня 2020 року і до листопада 2021 року.

Частиною 2 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок пені за несплату аліментів на утримання дітей з урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування норм права у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16 (заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%).

Розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року становить:

-пеня з 25 серпня 2020 р.: нарахована сума аліментів 1580,60 грн. х пеня (1%) х 7 днів = 110,64 грн.;

-пеня за вересень 2020 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2100 грн.;

-пеня за жовтень 2020 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 2170 грн.;

-пеня за листопад 2020 р.: нарахована сума аліментів 1300,00 грн. х пеня (1%) х 30 днів = 390 грн.;

-пеня за грудень 2020 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за січень 2021 р. .: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за лютий 2021 р. .: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 28 день = 1960 грн.;

-пеня за березень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за квітень 2021 р.: нарахована сума аліментів 3200,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 960 грн.;

-пеня за травень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 днів = 1581 грн.;

-пеня за червень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 1530 грн.;

-пеня за липень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за серпень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 днів = 1581 грн.;

-пеня за вересень 2021 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2100 грн.;

-пеня за жовтень 2021 р.: нарахована сума аліментів 3200,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 992 грн.;

-пеня за листопад 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 30 днів = 1530 грн.;

-пеня за грудень 2021 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за січень 2022 р. .: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за лютий 2022 р. .: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 28 день = 1960 грн.;

-пеня за березень 2022 р.: нарахована сума аліментів 3021,50 грн. х пеня (1%) х 31 день = 936,67 грн.;

-пеня за квітень 2022 р.: нарахована сума аліментів 5750,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 1725 грн.;

-пеня за травень 2022 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 днів = 1581 грн.;

-пеня за червень 2022 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2100 грн.;

-пеня за липень 2022 р.: нарахована сума аліментів 5100,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1581 грн.;

-пеня за серпень 2022 р.: нарахована сума аліментів 5113,28 грн. х пеня (1%) х 31 днів = 1585,12 грн.;

-пеня за вересень 2022 р.: нарахована сума аліментів 2700,60 грн. х пеня (1%) х 30 день = 810,18 грн.;

-пеня за жовтень 2022 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 2170 грн.;

-пеня за листопад 2022 р.: нарахована сума аліментів 5113,28 грн. х пеня (1%) х 30 днів = 1533,98 грн.;

-пеня за грудень 2022 р.: нарахована сума аліментів 5426,28 грн. х пеня (1%) х 31 день = 1682,15 грн.;

-пеня за січень 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 31 день = 2170 грн.;

-пеня за лютий 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 28 днів = 1960 грн.;

-пеня за березень 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2170 грн.;

-пеня за квітень 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2100 грн.;

-пеня за травень 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 31 днів = 2170 грн.;

-пеня за червень 2023 р.: нарахована сума аліментів 7000,00 грн. х пеня (1%) х 30 день = 2100 грн..

Розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 25 серпня 2020 року по 01 липня 2023 року становить: