21 січня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.01.2025 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Очаків, Миколаївського району, Миколаївської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , має неповну середню освіту,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 лютого 2025 року включно.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
підозрюваний: ОСОБА_6
законний представник підозрюваного: ОСОБА_8
захисник: ОСОБА_5
представник служби в справах дітей: ОСОБА_9
представник служби в справах дітей, психолог: ОСОБА_10
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції:
Задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 лютого 2025 року включно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
На думку захисника, ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не було доведено.
Також захисник стверджує, що слідчим суддею не були достатньо враховані відомості про особу підозрюваного при вирішенні питання застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зазначає, що підозрюваний є неповнолітнім, має міцні соціальні зв'язки, навчається, за місцем проживання характеризується позитивно, тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку захисника, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СВ УСБУ в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024152040001475 від 09.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він, неповнолітній ОСОБА_11 та інші невстановлені наразі особи, переслідуючи свою злочинну мету, направлену на вчинення підпалів релейних шаф, при цьому розуміючи, що такими своїми діями останні можуть завдати шкоди важливим народногосподарським об'єктам, які використовуються під час надання відсічі державі-агресору, не пізніше 17 години 46 хвилин 30.11.2024 прибули до релейної шафи типу ШРУ сигнальних світлофорів 1/12, розташованої на перегоні ст. Миколаїв - роз'їзд 44 км., регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця».
Далі, не пізніше 17 години 46 хвилин ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та інші невстановлені наразі особи, реалізовуючи злочинний умисел, здійснили злам та використовуючи невстановлену наразі горючу речовину облили релейну шафу типу ШРУ сигнальних світлофорів 1/12, розташованої на перегоні ст. Миколаїв - роз'їзд 44 км., регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та здійснили її підпал. При цьому на виконання раніше отриманих інструкцій, ОСОБА_11 , використовуючи вбудовану функцію здійснення фото/відеозапису на належному йому мобільному терміналі зв'язку марки «Samsung Galaxy A05» з ІМЕІ - НОМЕР_1 та ІМЕІ - НОМЕР_2 з карткою оператора мобільного зв'язку у ньому з номером: НОМЕР_3 , виготовив відеозапис, на якому зафіксував підпал і процес горіння релейної шафи та в подальшому у невстановлений в ході здійснення досудового розслідування час направив виготовлений відеозапис користувачу месенджеру «Телеграм» з нік-неймом « ОСОБА_13 » ( ОСОБА_14 ) як підтвердження виконання завдання.
Згідно листа ВП «Миколаївська дистанція сигналізації та зв'язку» № ШЧ4-07/609 від 20.12.2024 встановлено, що такими своїми діями ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та інші невстановлені наразі особи завдали збитків на суму 2 614,2 грн. Крім того, у відповідності до вищевказаного листа встановлено що вказані протиправні діяння ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та інших невстановлених наразі осіб могли призвести до порушення безпеки руху поїздів, порушення графіку руху поїздів або спричинити аварію поїзда із тяжкими наслідками, а також впливають до зниження економічного потенціалу держави.
31.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та 31.12.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та враховуючі положення ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, слідчим суддею взято до уваги, що СВ УСБУ в Миколаївській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024152040001475 від 09.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Зауважено, що 31.12.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України та 31.12.2024 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 113 КК України.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на даний час про правильність висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, що характеризують особу, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.1,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того, що ОСОБА_6 розуміючи наслідки вчиненого, зважаючи на покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо наявності такого ризику, як ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, так як на цей час не проведено в повному обсязі всіх слідчих дій та не встановлено повне коло осіб, з якими ОСОБА_6 міг діяти, також підозрюваний може здійснювати дії, направлені на знищення відомостей, що носять доказовий характер.
Крім того, враховуючи, що злочинна діяльність ОСОБА_6 була припинена лише за втручання співробітників правоохоронних органів та враховуючи, що в умовах збройної агресії проти України та ведення бойових дій, підозрюваний може продовжувати умисні дії, спрямовані на руйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе значення, є наявним ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення.
За такого, не є слушними доводи апелянта відносно того, що стороною обвинувачення не було доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, а також встановлені ризики, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Слідчим суддею обгрунтовано зазначено, що відповідно до вимог ч.6 ст. 176 КПК України, згідно з якими під час дії воєнного стану до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п.5 ч.1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою.
Тому не є слушними твердження захисника, що зважаючи на відомості про особу підозрюваного, а саме, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, навчається, за місцем проживання характеризується позитивно, то до нього може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.
З огляду на наведене апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.01.2025 року, щодо ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: