Рішення від 21.01.2025 по справі 751/9820/24

Справа №751/9820/24

Провадження №2/751/21/25

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд м. Чернігова

в складі: головуючого-судді Діденко А.О.

при секретарі Бобровник Н.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

І. Стислий виклад позиції позивача

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 у розмірі 49 991,22 грн, а також понесених судових витрат.

Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.02.2020 між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №011/27868/821803, відповідно до якого банк надав позичальнику грошові кошти, а останній зобов'язався повернути кредит у термін до 14.02.2022 та сплатити проценти за користування ним у розмірі 29,9%. Банк належним чином виконав свої зобов'язання, надавши кредитні кошти, тоді як відповідач не виконує належним чином зобов'язання за договором. Наразі заборгованість відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості становить 49 991,22 грн, з яких 37 422,42 грн за тілом кредиту та 12 568,80 грн за нарахованими процентами. Зазначає, що відповідно до договору №114/2-47, укладеного між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», та договору №10-03/2023/01, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до останніх перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Новозаводський районний суд міста Чернігова ухвалою від 08 листопада 2024 року відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 20.12.2024 розгляд справи відкладено у зв'язку з необхідністю вжиття заходів щодо сповіщення відповідача про розгляд справи.

У судове засідання представник позивача не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку. Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, зокрема шляхом направлення повісток за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

З урахуванням вищевикладеного судом 21.01.2025 постановлена ухвала про заочний розгляд справи, відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснює діяльність з надання фінансових послуг, зокрема кредитування (а.с.8).

14 лютого 2020 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №011/27868/821803, за умовами якого останньому надано кредит у вигляді встановлення поточного ліміту в розмірі 150 000 грн строком на 24 місяці з можливість продовження відповідно до п. 3.1 договору, з процентною ставкою за користування кредиту 29,9% річних та процентною ставкою за користування недозволеним овердрафтом 29,9% річних.

Укладений між сторонами договір складається із заяви про надання кредиту «Кредитна картка для підприємців» та заяви на відкриття карткового рахунку (а.с.14-17).

До вказаного договору ОСОБА_1 додано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи-підприємця (а.с.17зв-18).

Банк видав ОСОБА_1 платіжну картку, що підтверджується розпискою (а.с.18зв).

Відповідно до виписки по рахунку за період з 14.02.2020 до 30.11.2021 ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково поповнював рахунок (а.с.19-23, 25-29).

З розрахунку заборгованості, складеного АТ «Райффайзен Банк», вбачається, що станом на 30.11.2021 заборгованість відповідача за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 складала 37 545,04 грн, з яких 37 422,42 грн - заборгованість за дозволеним овердрафтом, 122,62 грн - заборгованість за відсотками (а.с.29зв-30).

30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» прийняло права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в реєстрі боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 (а.с.33-38).

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», вбачається, що станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 складала 49 991,22 грн, з яких 37 442,42 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 12 568,80 грн - заборгованість за відсотками (а.с.31).

Надалі 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а останнє набуло право вимог до боржників, зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 на суму 49 991,22 грн (а.с.4, 39-44).

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача перед ним станом на 03.10.2024 за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 становить 49 991,22 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту - 37 422,42 грн, заборгованості за відсотками - 12 568,80 грн (а.с.32).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним - стаття 1055 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статті 1056-1 Кодексу, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

За приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи даний спір, суд бере до уваги те, що відповідач, всупереч наведеному вище принципу змагальності цивільного судочинства, не надав відзиву із запереченнями щодо заявленого позову. Факт укладення кредитного договору та отримання за договором грошових коштів (кредиту) у вигляді встановленого кредитного ліміту відповідач не заперечував. Також відповідач не надав будь-яких аргументів і доказів на спростовування позовних вимог та не поставив під сумнів надані позивачем докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позичальник ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов'язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нового кредитора.

При цьому суд звертає увагу на положення пункту 2.3 договору відступлення права вимоги №114/2-47 та пункту 5.4 договору відступлення прав вимоги №10-03/2023/01, за змістом яких нові кредитори набули права грошової вимоги первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань, а також право нарахування та стягнення процентів. Відтак наступні кредитори, з оглядну на пункт 3.1 кредитного договору №011/27868/821803 від 14.02.2020, могли продовжити строк кредиту без укладення додаткових заяв, якщо не отримали від позичальника відмову від продовження строку кредиту.

За вказаних обставин, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020 в сумі 49 991,22 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 37 422,42 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 12 568,80 грн.

Отже, позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають задоволенню повністю.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн (а.с.45), які відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 адвокатом Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.9-10) відповідно до затвердженого прайс-листа (а.с.10зв-11) та заявки на надання юридичної допомоги №474 від 14.08.2024 (а.с.12).

Позивач узгодив оплату на користь адвоката 13 000,00 грн за надання правової допомоги, що витягом з акту №2 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024 (а.с.13).

При цьому суд звертає увагу на положення пунктів 4.2 та 4.3 договору про надання правової допомоги, відповідно до яких клієнт зобов'язаний оплатити надані послуги після надання відповідного розрахунку для оплати, а факт надання послуг за договором підтверджується актом.

У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі № 757/36628/16ц (провадження № 61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 13 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 280-288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

Вирішив :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 49 991 (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн 22 коп. заборгованості за кредитним договором №011/27868/821803 від 14.02.2020, що складається із заборгованості за тілом кредиту - 37 422,42 грн, заборгованості за нарахованими процентами - 12 568,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати у розмірі 2 422,40 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього 15 422 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 21.01.2025.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44276926)

Відповідач - ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя А.О. Діденко

Попередній документ
124668795
Наступний документ
124668797
Інформація про рішення:
№ рішення: 124668796
№ справи: 751/9820/24
Дата рішення: 21.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (27.02.2025)
Дата надходження: 01.11.2024
Предмет позову: стягнення боргу
Розклад засідань:
20.12.2024 09:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова
21.01.2025 11:00 Новозаводський районний суд м.Чернігова