СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-зз/759/10/25
ун. № 759/11905/23
21 січня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Вінцковської О.І.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1
представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_2
розглянувши у відкритому засіданні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу за зловживання процесуальними правами у заяві відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову,
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 07.12.2023 року.
Протокол розподілу справи між суддями у неавтоматичному режимі від 15.01.2025 року визначено суддю Твердохліб Ю.О. Заява передана судді 16.01.2025 року.
Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 16.01.2025 року призначено розгляд заяви у судове засідання.
21.01.2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій просить врахувати надані відомості стосовно надання ОСОБА_3 завідомо неправдивої інформації в заяві про розгляд справи без її участі та накласти на неї штраф за зловживання процесуальними правами та недобросовістного виконання процесуальних обов'язків.
В обґрунтування заяви вказує, що 20.01.2025 року в підсистемі Електронного суду з'явилася заява ОСОБА_3 про розгляд справи без її участі і причини неможливості відвідати судове засідання вказала хворобу та запланований візит до лікаря. Однак, під час перевірки достовірності поданої інформації через систему Helsi виявилося, що станом на 20.01.2025 року 16:52 год у лікаря ОСОБА_4 , який приймає за адресою АДРЕСА_1 , весь день 21.01.2025 року вільний і можна записатися на будьякий час, включаючи і зазначений у талоні прийому ОСОБА_3 15:00-15:30 год. Вважає, що ОСОБА_3 запланувала візит у застосунку Helsi, зробила скріни та відмінила візит до лікаря ОСОБА_4 в той самий день, коли і подавала заяву про розгляд справи без її участі, отже вона навмисно намагалася ввести в оману суд.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав вказаних в ньому.
ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, 20.01.2025 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд прави без її участі, за станом здоров'я, через який вона не має можливості бути присутньою у судовому засіданні.
Відповідно до п.11 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 4 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 цієї ж статті визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ чи висловлення явної неповаги до суду чи учасників справи.
З аналізу норм статей 44, 143 ЦПК України слідує, що зловживання правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи чи іншого процесуального тиску на суд.
Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.
Правовідносини суду із кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення у розумні строки законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, які беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Процесуальний закон вимагає та забезпечує належну поведінку сторони у суді, що також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже зловживає ним.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.01.2025 року призначено розгляд заяви у судове засідання.
20.01.2025 року до суду від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд прави без її участі, за станом здоров'я, через який вона не має можливості бути присутньою у судовому засіданні, однак у вказаній заяві висловила свою позицію щодо заяви про скасування забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Учасники справи мають права визначені ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справизобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Зазначене узгоджується із загальними засадами цивільного процесуального законодавства України, практикою ЄСПЛ.
Так, відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 7.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 скористалась своїм правом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 43 ЦПК України, а саме подала заяву про розгляд справи без її участі та надала заперечення проти заяви про скасування заходів забезпечення позову, що свідчить про належне виконання своїх процесуальних обов'язків та відсутність підстав для вжиття заходів процесуального примусу.
У зв'язку з чим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на ОСОБА_3 за зловживання процесуальними правами.
Керуючись ст.ст. 11, 12, 43, 44,148 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу за зловживання процесуальними правами залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 24.01.2025 року.
Суддя Ю.О. Твердохліб