Справа № 758/8410/24
Категорія 69
(ЗАОЧНЕ)
12 грудня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
08.07.2024 ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхніх малолітніх синів
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 1/4 частині з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, на кожного з дітей.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що 20.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського управління юстиції у м. Києві між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, про що складено актовий запис №1473. Від шлюбу у сторін народилося двоє синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2019 вказаний шлюб було розірвано. 29.10.2021 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про що складено актовий запис №2081. Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ». Спільні з відповідачем діти проживають разом з позивачем, однак її особистого доходу недостатньо для забезпечення їхніх матеріальних потреб. В добровільному порядку відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає, хоч і має таку можливість, оскільки є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні не має.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2024 головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 12.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій останній позов підтримав та не заперечив щодо ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подав.
З огляду на викладене, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 20.08.2014, актовий запис №1473.
Від шлюбу у сторін є двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03.06.2019 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 , було розірвано.
29.10.2021 Київським відділом державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , про складено актовий запис №2081, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .
Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».
В обґрунтування позову позивач зазначила, що спільні з відповідачем діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні, що підтверджується довідкою №745 від 01.07.2024, виданою старостою села Софіївська Борщагівка Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області.
Відповідно до вказаної довідки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та разом з нею проживають без реєстрації її малолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, позивач стверджує, що відповідач добровільно ніякої матеріальної допомоги дітям не надає, хоча є здоровим та працездатним, інших осіб на утриманні
не має.
Судом беруться до уваги такі її доводи, оскільки вони відповідачем не спростовані.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
З огляду на наведене, проаналізувавши встановлені вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача аліментів на користь позивача на утримання їхніх спільних неповнолітніх дітей.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Тлумачення положень СК України свідчить про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.
Статтею 182 Сімейного Кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, а також заважаючи на те, що з матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача інших утриманців чи даних про його поганий стан здоров'я, який би перешкоджав йому у виконанні батьківських обов'язків щодо його неповнолітніх синів, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивача.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
За нормами Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти стягуються у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Зважаючи на встановлений ст. 180 Сімейного кодексу України спільний обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.
Згідно із ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн., а саме за ставками судового збору, що діяли на момент звернення позивача із даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273, 280-282, 284, 289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на користьОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.07.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
- позивач - ОСОБА_11 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складено 17.12.2024.
Суддя О. О. Ковбасюк