Справа № 756/1384/20
Провадження № 2-і/756/71/24
Оболонський районний суд міста києва
22 січня 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Денісової В.С.,
представника позивача та третьої особи Бауліна А.О.,
представника відповідача Котовича І.О.,
третіх осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні зустрічну позовну заяву відповідача у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 04 вересня 2024 року цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , про визнання особи такою, що втратила користування житлом, направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2025 року справу прийнято до розгляду, призначено у справі підготовче судове засідання.
23 грудня 2024 року від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Котович І.О. просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом.
Представник позивача та третьої особи адвокат Баулін А.О. просив відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви з огляду на сплив строку її подання.
Треті особи підтримали позицію адвоката Бауліна А.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані, спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Статтею 174 ЦПК України встановлено види та зміст заяв по суті справи.
При розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимоги до заяв по суті визначено статтями 175-181 ЦПК України, якими регламентовано чіткий та послідовний порядок скористатися наданим правом учасникам справи подати заяви по суті.
Згідно ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Тобто, подання відзиву нерозривно пов'язано з відкриттям провадження у справі та отриманням ухвали з позовною заявою.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 ЦПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.
Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.
Ухвалою від 25 жовтня 2025 року судом було роз'яснено право актуалізувати свої правові позиції шляхом надання відзиву, відповіді на нього, заперечень, пояснень з огляду на висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 04 вересня 2024 року, а також тривалий час, який минув з часу розгляду справи.
Втім, зазначене право не передбачає зміну предмету та підстав позову, звернення до суду із зустрічною позовною заявою, адже новий розгляд справи не передбачає розширення позовних вимог.
Крім того, предмет позову згідно з вимогами зустрічної позовної зави не взаємопов'язаний з первісним позовом та не виключає повністю або частково задоволення первісного позову, отже спільний їх розгляд не є доцільним.
Згідно положень ч. 3 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суд
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - повернути заявнику.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом до суду у загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складений 24 січня 2025 року.
Суддя А.В. Пукало