Іменем України
24 січня 2025 року м. Кропивницький
справа № 398/57/24
провадження № 22-ц/4809/112/25
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Усатенко В'ячеслав Юрійович на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2024 року (суддя Подоляк Я.М.) у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
В січні 2024 року ТОВ «УМ Факторинг» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 81640 грн., а також 2684 грн в рахунок сплаченого судового збору і 4000 грн витрат на правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 19.02.2022 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №2956805 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено в електронному форматі відповідно до Закону України "Про електронну комерцію". За цим договором відповідач отримала позику у розмірі 10 000 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її банківську карту № НОМЕР_1 з призначенням платежу - поповнення картки, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка, та 1,99% від залишку суми кредиту за кожен день користування - стандартна процентна ставка. Станом на 10.10.2023 відповідач борг та нараховані відсотки не погасила, наявне прострочення за договором споживчого кредитування №2956805 від 19.02.2021.
В подальшому 26 липня 2023 року ТОВ «Лінеура Україна» передала право вимоги за вказаним договором ТОВ «УМ Факторинг» (Позивачу) у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №27072023 від 26 липня 2023 року. Відповідно до діючого договору право вимоги, на якому ґрунтується цей позов, передане позивачу згідно реєстру прав вимоги № 1 від 10.10.2023 року.
Перерахування кредиту, відповідно до умов договору №2956805, здійснювався поповненням банківської картки № НОМЕР_1 компанією ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яка має відповідний дозвіл та на підставі договору №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», що підтверджується листом від 18.08.2023 року №2643_230818145515, згідно якого відповідачу було перераховано 10 000,00 грн, номер транзакції в систему iPay.ua - 138924971. Неналежне виконання відповідачем договору призвело до утворення заборгованості в розмірі 81 640,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 10 000,00грн та заборгованості за відсотками в сумі 71 640,00 грн.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2024 р. задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УМ ФАКТОРИНГ» заборгованість за кредитним договором №2956805 від 19.02.2022 року в розмірі 81 640 грн, та судові витрати в розмірі 6 684 грн.
В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу.
Послався на те, що позивачем не надано доказів про підписання договору відповідачем. Наданий позивачем договір підписаний ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» після його роздрукування, а не електронним підписом, тому договір є неукладеним. Зазначив, що позивач не надав суду договір факторингу №27072023 від 26.07.20233, на підставі якого позивач звернувся в суд з позовом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.368, ч.1 ст.369 ЦК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Крім того, згідно з ч.ч.4, 5 ст.268 та ст.383 ЦПК України постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір №2956805 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
Відповідно п. 1.2. договору сума кредиту складала 10 000,00 грн. Згідно п. 1.3. строк кредиту 360 днів. Згідно п. 1.4. за користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 договору; знижена процентна ставка становить 0,01% в день та застосовується на умовах, якщо клієнт до 21.03.2022 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в графі платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої платіжної картки клієнта, реквізити якої надані клієнтом товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 2.4. Кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Відповідно до п.п. 3.4 договору розмір процентної ставки, встановлений в п.1.4 Договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.
Для підписання Кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали Кредитний договір.
Крім того, 19.02.2022 електронним підписом одноразовим ідентифікатором К522 ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені сума кредиту, строк кредитування, процентна ставка.
TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10 000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 18.08.2023 року №2643_230818145515, згідно якого відповідачу було перераховано 10 000,00 грн, номер транзакції в систему iPay.ua - 138924971.
Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №332 від 11.04.2024 р., 19.02.2022 року о 08:47:03 на картку № НОМЕР_1 за через сервіс платежів iPay.ua, номер платежу 138924971, було зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн (а.с. 76).
Відповідно до виписки, наданої АТ «Державний ощадний банк України» на CD-R диску, 19.02.2022 р. о 08:47:03 на банківську картку № НОМЕР_2 , відкриту на ім'я ОСОБА_1 , було зараховано кошти в сумі 10 000,00 грн, інших зарахувань в такому розмірі на картку відповідача не було здійснено в цей період часу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачка, як позичальник, отримала кредитні кошти за договором, однак не повернула їх у визначені строки разом зі сплатою відсотків, отже має заборгованість, права вимоги щодо стягнення якої наявні у позивача за укладеним договором факторингу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцеві) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання відповідно до ст.526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що у разі, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Матеріали справи та встановлені судом обставини не дають підстав вважати, що дії TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» при укладенні спірного кредитного договору суперечили волевиявленню сторін, а також про наявність у таких діях умислу, який був спрямований на введення споживача в оману.
Встановивши, що укладеним між сторонами договором № 295805 від 19.02.2022 передбачено всі істотні умови кредитування, як то суму кредиту, строк кредитування, проценти за користування, а також заходи, що забезпечують доступ до особистого кабінету лише відповідача, номер платіжної карти № НОМЕР_1 , на який перераховуються кредитні кошти, а також те, що наданими доказами підтверджується факт отримання кредитних коштів в сумі 10000 грн на рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 76), суд правильно та обґрунтовано констатував, що відповідач TOB «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредит в сумі 10 000 грн.
Апеляційний суд також враховує, що відповідач не заперечує факту отримання коштів від позивача та факту заборгованості перед позивачем.
З огляду на вказане, суд першої інстанції позов задовольнив обґрунтовано.
Аргументи відповідача щодо не підписання відповідачем кредитного договору та ненадання суду договору факторингу №27072023 від 26.07.20233, на підставі якого позивач звернувся в суд з позовом, не мають значення для зміни чи скасування рішення суду, оскільки спростовані матеріалами справи.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Усатенка В.Ю., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01 серпня 2024 р. залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді:
О.А.Письменний О.Л.Дуковський Л.М.Дьомич