Справа № 938/1779/24
Провадження № 33/4808/120/25
Категорія ч. 2 ст.204-1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Чекан Н. М.
Суддя-доповідач Малєєв
24 січня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., за участю секретаря с.з. ОСОБА_1 , захисника адвоката Ювченка А.В., розглянув апеляційну скаргу адвоката Ювченка А.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Верховинського районного суду від 06.12.2024 та
1. Зміст постанови суду першої інстанції.
1.1. Суд визнав ОСОБА_2 винним за ч. 2 ст. 204 - 1 КУпАП, наклав штраф 8500 грн.
1.2. Згідно постанови суду, ОСОБА_2 у складі групи осіб 10.09.2024 року близько 17.20 годин вчинив спробу перетину державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України на відстані 30 км від лінії державного кордону на напрямку 434 прикордонного знаку на території Зеленської об'єднаної територіальної громади Верховинського району, Івано-Франківської області в межах прикордонного контрольованого району на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
2. Доводи апеляційної скарги з доповненнями адвоката Ювченка А.В.:
2.1. Оскаржена постанова є незаконною, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, у зв'язку із чим дійшов помилкових висновків, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи;
2.2. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (фото, відеозйомка, пояснення свідків), які б свідчили про те, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, всупереч вимогам ст. 251 КУпАП;
2.3. Наявна конкретна мета прибуття ОСОБА_2 до Верховинського району Івано-Франківської області, яка пов'язана з його особистим життям та активним відпочинком, що у своїй сукупності виключає наявність навіть надуманих прикордонниками мотивів щодо спроби незаконного перетину державного кордону з метою уникнення призову під час мобілізації;
2.4. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорти прикордонників не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення;
2.5. Перебування особи чоловічої статі на території Івано-Франківської області не може саме собі бути складом будь-якого адміністративного правопорушення, у тому числі за ст. 204-1 КУпАП, адже така позиція працівників Державної прикордонної служби України суперечить положенням ст. 33 Конституції України щодо свободи пересування та вільного вибору місця проживання громадянина на території України;
2.6. Сам факт перебування та пересування в межах Івано-Франківської області (прикордонного району) не створює складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржену постанову щодо ОСОБА_2 скасувати та закрити провадження у справі.
3. Позиції сторін в судовому засіданні апеляційного суду.
В судовому засіданні адвокат Ювченко М.Є. доводи апеляційної скарги підтримав, не заперечував проти закриття провадження за спливом строків накладення стягнення.
4. Апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Строк накладення стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП - 3 місяці (ст. 38 КУпАП).
Згідно протоколу датою події є 10.09.2024, оскаржена постанова прийнята 06.12.2024, строк накладення стягнення сплив 10.12.2024, апеляційна скарга від 16.12.2024 передана судді апеляційного суду 30.12.2024 - поза межами строку, визначеного в ст. 38 КУпАП.
За змістом п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у такому разі розпочате провадження належить закрити. З цього слідує, що юридичні процедури в суді мають бути припинені.
Апеляційне провадження є частиною загального судового провадження. Отже, у межах доводів апеляційної скарги, вирішення питань вини і накладення стягнення неможливе через сплив 3-місячного строку накладення стягнення (ст. 38 КУпАП).
Такий строк, відповідно до принципу юридичної визначеності, не може бути поновлений і його закінчення, згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ, є “законним правом правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення» (п. 570 рішення від 20.09.2011 у справі «ВАТ «Нафтова компанія Юкос» проти Росії»).
Тому згідно з п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП оскаржену постанову належить скасувати, а провадження закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтею 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Ювченка М.Є. - задовольнити частково.
Постанову Верховинського районного суду від 06.12.2024 щодо ОСОБА_2 - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова не оскаржується.
Суддя А.Ю. Малєєв