Справа № 548/2283/24
Провадження №2/548/53/25
22.01.2025 м. Хорол
Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Лідовець Т. М .,
з участю секретаря судового засідання- Манжос Т. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Боженко Ганна Валеріївна до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Хорольської державної нотаріальної контори, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
15 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Боженко Ганна Валеріївна звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
18 жовтня 2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т. М. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
31 жовтня 2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, завідувача Хорольської державної нотаріальної контори Решти С. М. надійшла заява, в якій вона просила засідання, призначене на 26 листопада 2024 року та всі подальші судові засідання проводити без її участі. При винесенні рішення покладається на росзуд суду.
05 листопада 2024 року представник відповідача - Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області - Волошин С. М. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомив, що не заперечує проти визначення додатково строку ОСОБА_2 для подання заяви про прийняття спадщини, розгляд підготовчого засідання та подальші судові засідання справи просив проводити без участі представника Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області.
19 листопада 2024 року до суду від представника позивача - адвоката Боженко Г. В. надійшла заява про її участь у справі в режимі відеоконференції.
20 листопада 2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т.М. заяву про участь представника позивача - адвоката Боженко Г. В. у справі в режимі відеоконференції задоволено.
26 листопада 2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т.М. підготовче засідання у справі закрито та призначено справу до судового розгляду на 17 грудня 2024 року.
17 грудня 2024 року ухвалою судді Хорольського районного суду Полтавської області Лідовець Т.М. судове засідання відкладено на 22 січня 2025 року, у зв'язку із неявкою позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Боженко Г. В., які були належно повідомлені про дату, час та місце слухання справи.
У судове засідання призначене на 22 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Боженко Г. В. у судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені про місце, дату та час слухання справи. Жодних заяв чи клопотань від них до суду не надходило.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК у зв'язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до вимог частини третьої статті 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень статтей 223, 257 ЦПК, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з'явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге поспіль про судове засідання, його неявка, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача (частина п'ята статті 223, пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК), позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить із того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 (провадження № 11-156заі23).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 07 серпня 2020 року (справа № 405/8125/15-ц), від 17 листопада 2021 року (справа № 640/17803/15-ц) у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Отже, позивач та представник позивача повторно, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, клопотання про розгляд справи без їх участі суду не надавали, тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку.
Керуючись статтями 223, 257, 258, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
постановив:
позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Боженко Ганна Валеріївна до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Хорольської державної нотаріальної контори про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т. М. Лідовець