Справа № 646/5618/21
Провадження № 2/553/332/2025
Іменем України
15.01.2025м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,
20.08.2021 Комунальне підприємство «Харківводоканал» звернулось до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій заявлені вимоги: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість в сумі 12 483, 88 грн., з яких: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 березня 2018 по 30 червня 2021 у розмірі 7204, 42 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2018 по 30 червня 2021 у розмірі 5 279,46 грн.; інфляційні витрати - 1 327,26 грн.; 3% річних від простроченої суми - 485,15 грн. Також позивач просить стягнути з відповідачів судовий збір у сумі 2270,00, сплачений за подання позовної заяви .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Однак в порушення приписів чинного законодавства свого обов'язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не здійснює, внаслідок чого утворилась заборгованість за послуги водопостачання за період з 01 березня 2018 по 30 червня 2021 у розмірі 7204, 42 грн.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 березня 2018 по 30 червня 2021 у розмірі 5 279,46 грн. У зв'язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем також нараховано інфляційні витрати у сумі 1 327,26 грн. та 3% річних в розмірі 485,15 грн.
Ухвалою судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 26.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Розпорядженням Голови Верховного Суду № 4/0/9-22 від 10.03.2022 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду міста Харкова, Комінтернівського районного суду міста Харкова та визначено територіальну підсудність справ за Ленінським районним судом міста Полтави.
Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Полтави Новака Ю.Д. від 28.10.2022 прийнято цивільну справу до провадження, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні.
На виконання розпорядженням Голови Верховного Суду № 65 від 17.11.2022 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» Ленінському районному суду м. Полтави необхідно забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 22 листопада 2022 року включно надійшли на розгляд суду.
Заочним рішенням судді Ленінського районного суду м. Полтави Новака Ю.Д. від 30.05.2023 позов Комунального підприємства «Харківводоканал» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на корить Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість в сумі 12483 грн. 88 коп., з урахуванням індексу інфляції в сумі 1327 грн. 26 коп. та 3 % річних в сумі 485 грн. 15 коп., а всього кошти в загальній сумі 14296 грн. 26 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судові витрати у сумі по 1135 грн. 00 коп. з кожного.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 19.11.2024 задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бочарова О.М., про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду міста Полтави від 09 травня 2024 року, заочне рішення Ленінського районного суду міста Полтави у цивільній справі № 646/5618/21 (провадження № 2/553/1140/2023) від 30 травня 2023 року за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 14296,29 грн. скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17.12.2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Бочаровою О.М. подано письмові пояснення, в яких вказує, що власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 15.05.2008, який засвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 18913157 від 22.05.2008, витягом з державного реєстру правочинів № 5922937 від 15.05.2008. Зазначає, що при зверненні до суду позивачем пред'явлені вимоги мотивовані тим, що відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг. Разом з тим, доказів належності квартири АДРЕСА_1 на праві власності ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Одночасно матеріали справи не містять доказів що ОСОБА_2 за згодою власника користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з ОСОБА_2 укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Власником квартири є лише ОСОБА_1 . Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред'явити позов до належного відповідача. Таким чином, ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у даній справі та не має нести обов'язок по оплаті комунальних послуг, якими він ніколи не користувався.
25.12.2024 представником позивача КП «Харківводоканал» Панасенко І.О. подано додаткові письмові пояснення, в яких зазначає, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відкрито на ОСОБА_1 . На момент подання позовної заяви зареєстровано 2 особи, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Цивільні права та обов'язки споживача послуг централізованого водопостачання та водовідведення можуть виникати у особи не лише із ст. 322 ЦК України, але і з Житлового Кодексу, Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» від 10.01.2002 № 2918, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV, «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, та «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (діють з 13.08.2019). В приведених актах викладено спеціальні норми права, які визначають права та обов'язки споживача, відмінні від обов'язків власника по утриманню майна. Вказаними нормами до споживачів житлово-комунальних послуг віднесено не тільки власників житлових приміщень, але і членів їх родин, орендарів та інших осіб, які користуються житлово-комунальними послугами.
Вказує, що статтею 156 Житлового Кодексу УРСР встановлено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Оскільки послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення надаються до квартири відповідача через системи водопостачання та водовідведення, встановити чіткий об'єм послуг наданих кожному відповідачу неможливо, через що зобов'язання щодо надання і сплати наданих послуг є солідарним. Солідарна відповідальність за своєю юридичною природою не може бути поділена між особами, на яких вона покладена, а наступає послідовно, у разі відсутності належних коштів в одного боржника настає відповідальність для іншого боржника. Пункт 7 «Правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території», затверджених постановою Кабінетом Міністрів України від 08.10.1992 за № 572, передбачає ідентичні обов'язки власника та наймача (орендаря) квартири, житлового приміщення по оплаті отриманих житлово-комунальних послуг. Пункт 10 вказаних Правил передбачає обов'язок мешканців житлового приміщення, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі), розподіляти за узгодженням загальні витрати на оплату житлово-комунальних послуг. Таким чином, діюче законодавство передбачає однакові права і обов'язки власника та наймача (орендаря) житлового приміщення, як в частині оплати за отримані житлово-комунальні послуги, так і в частині розподілу за узгодженням одне із одним загальних витрат на оплату житлово-комунальних послуг. При цьому жодній сторонній особі (виконавцю послуг) не надано право поділяти суму боргу між мешканцями житлового приміщення.
У разі відсутності споживача або членів його сім'ї оплата вартості послуг здійснюється відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № №1875-IV, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному підтвердженні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок передбачений п. 29 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (дійсними на період утворення заборгованості) де зазначено, що споживач має право на зменшення розміру плати в разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Звертає увагу на те, що звернень з питання не проживання за адресою: АДРЕСА_2 , від жодного з відповідачів до КП «Харківводоканал» з 2018 по теперішній час не надходило. Отже, відповідачі порушили вимоги встановлені п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Саме на споживача покладений обов'язок інформувати виконавця комунальних послуг фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача. До позовної заяви надано всі необхідні докази існування невиконаного обов'язку відповідачів по сплаті за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. В свою чергу відповідачі не довели наявність обставин які можуть свідчити про відсутність у них обов'язку перед підприємством.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просить розглядати позовну заяву за його відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за комунальні послуги. В заяві повідомив, що його син ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , тільки зареєстрований та ніколи не мешкав, жодними комунальними послугами не користувався та не несе матеріальної відповідальності за ці послуги.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, доручивши представляти свої інтереси адвокату Бочаровій О.М.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Бочарова О.М. в судове засідання не з'явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача Ліпатова Є.О.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Отже, об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», який діяв на час спірних правовідносин, індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону № 1875 розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно ч.1 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Нарахування за надані послуги централізованого водопостачання та водовідведення за вказаною адресою проводяться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг у відповідності до Закону №1875 та п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 року №630.
Крім того, з 01.05.2019 відносини, які виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках врегульовані положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За визначенням термінів, наведеним у частині 1 статті Закону №2189-VIII:
2) виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
5) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;
6) індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
10) норми споживання комунальних послуг - кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є, окрім іншого, споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг (п.п.1, 3 ч. 1 ст.6 Закону).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону передбачено право споживача на отримання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо кореспондує визначений п.5 ч.2 ст.7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону).
Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч. 1 ст. 10 Закону).
Позивач у справі КП «Харківводоканал», як виконавець комунальних послуг, надає послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення згідно з положеннями Закону, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила № 630), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 05.07.2019 року №690 (далі Правила №690), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.
Відповідно до п. 2 Правил № 630 централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.
Виконавець забезпечує надання послуг, що відповідають кількісним та якісним характеристикам, встановленим нормативам, у межах його майнової належності, визначеної договором (п. 2 Правил № 690).
Приєднання житлових та нежитлових будівель до мережі централізованого водопостачання та централізованого водовідведення здійснюється згідно з технічними умовами на підключення споживачів до систем централізованого водопостачання та водовідведення (п.3 Правил №690).
Надання послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання комунальних послуг з урахуванням вимог Закону №2189-VIII (п.6 Правил №690).
Якість послуги повинна відповідати вимогам, встановленим Законом, іншими актами законодавства та договором. Виконавець забезпечує відповідність якості послуги встановленим вимогам (п. 7 Правил № 690).
Послуги надаються споживачам безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону «Про житлово-комунальні послуги» (п. 3 Правил № 630, п. 8 Правил № 690).
У разі перерви в наданні послуг виконавець зобов'язаний повідомити споживачам про таку перерву у спосіб, передбачений частиною другою статті 16 Закону.
Способом, що гарантує доведення інформації до споживача, є оголошення, розміщені у місцевих засобах масової інформації, під'їзді, на дошці оголошень (у разі наявності), в особистому електронному кабінеті споживача, на сайті виконавця, або повідомлення споживачеві за допомогою засобів телефонного зв'язку, електронною поштою, номер, адресу яких зазначено споживачем у договорі.
Споживачам у багатоквартирному будинку така інформація додатково доводиться шляхом розміщення відповідних оголошень на дошках оголошень, що розташовані у місцях загального користування такого будинку або на його прибудинковій території (п. 9 Правил № 690).
Відповідно до п. 6 Правил № 630 послуги повинні відповідати:
з централізованого постачання холодної води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору;
з централізованого водовідведення - нормативам з відведення стічних вод за умови підтримання відповідного стану приміщень будинку та прибудинкової території.
Виконавець повинен забезпечити надання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки та тиском. Параметри якості питної води повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і правил. Тиск питної води повинен відповідати параметрам, встановленим державними будівельними нормами (п. 10 Порядку № 690).
Критерієм якості послуг з централізованого водовідведення є безперешкодне приймання стічних вод у мережі виконавця з мереж споживача за умови справності мереж споживача (п. 11 Порядку № 690).
Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Перелік послуг, що надаються споживачеві, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (п. 7 Порядку №630).
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (п. 8 Порядку № 630).
Відповідно до п. 11 Правил № 630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання.
Відповідно до п. 21 Порядку № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.
Відповідно до п. 24 Порядку № 690 споживач здійснює оплату за спожиті послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення договору.
Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 24 Порядку № 690).
Як установлено судовим розглядом, нарахування за надані послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення відповідачам проводиться на підставі тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг у відповідності до п.п. 20, 21 Правил № 630.
Згідно ст.22 ЗУ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживачі питної води зобов'язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
При проведенні розрахунків зі споживачами з 01 січня 2017 року КП «Харківводоканал» застосовуються норми водоспоживання та водовідведення, затверджені рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради «Про затвердження нормативів (норм) водоспоживання та водовідведення для населення в разі відсутності засобів обліку води» від 28 грудня 2016 року № 901.
Обов'язок споживача оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами, унормований положеннями пп. 1 п. 30 Порядку № 630, пп. 9 п. 38 Правил № 690 та п. 5 ч. 2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Частиною 1 ст.68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
За приписами ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст.611 ЦК України).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Відповідачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 25.03.2009 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційними довідками з Реєстру територіальної громади міста Харкова № b027c850-8b65-4ef2-8a93-7c999c24b19b від 25.08.2021, № 12-0002730-2022 від 21.10.2022 та № 12-0002731-2022 від 21.10.2022.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу квартири від 15.05.2008, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гавриловою С.А., копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 18913157 від 22.05.2008 та копією витягу з державного реєстру правочинів № 5922937 від 15.05.2008 року.
За вказаною адресою КП «Харківводоканал» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .
З довідки про отримання допомоги Управління соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради № 3178/07 від 05.07.2024, виданої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , вбачається, що він перебуває на обліку у відділі соціальних допомог управління праці та соціального захисту населення адміністрації Салтівського району Харківської міської ради та отримує допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» на догляд за невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 01.11.2023 по 31.10.2024.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за особовим рахунком, заборгованість зі сплати послуг, які надає КП «Харківводоканал», становить за водопостачання за період 01.03.2018 по 30.06.2021 у розмірі 7 204,42 грн, за водовідведення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 у розмірі 5 279,46 грн.
Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, позивачем нараховано до стягнення з відповідачів 3% річних у сумі 485,15 грн., інфляційні витрати у сумі 1327,26 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, факт належності квартири відповідачу ОСОБА_1 на праві приватної власності покладає на нього обов'язок з утримання вказаного майна. Належним відповідачем у справі є саме власник квартири - ОСОБА_1 .
Відповідач у справі: ОСОБА_2 , як член сім'ї власника зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 у спірний період, але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідачем ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_1 , в заяві про розгляд справи за його відсутності також зазначає про те, що відповідач ОСОБА_2 у вказаній квартирі не проживав та комунальними послугами не користувався.
Положеннями ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Суд зазначає, що позивачем не доведено та не надано суду доказів фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та споживання наданих позивачем послуг відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомостей, що ОСОБА_2 є власником вказаного об'єкту нерухомого майна позивачем не надано, тому підстав для стягнення заборгованості з нього не вбачається.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує своїх обов'язків по сплаті коштів за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, суд доходить висновку про стягнення з нього заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2021 року у розмірі 12 483,88 грн., три відсотка річних у розмірі 485,15 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 327,26 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України» від 18 липня 2006 року; «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).
Понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 279 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 березня 2018 року по 30 червня 2021 року у розмірі 12 483,88 грн., три відсотка річних у розмірі 485,15 грн. та інфляційні витрати у розмірі 1 327,26 грн., а всього стягнути 14 296 (чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто шість) гривень 29 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» судовий збір у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійки.
В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23.01.2025.
Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», адреса місця знаходження: 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, код ЄДРПОУ: 03361715, НОМЕР_3 - основний рахунок для розрахунків з фізичними особами, ПАТ «Банк Восток», ел.пошта: office@vodokanal.kharkov.ua;
Представник позивача: Панасенко Ірина Олексіївна, адреса: 61052, Харківська область, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90, ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
Представник позивача: Санжаровська Ольга Володимирівна, адреса: АДРЕСА_4 , ел.пошта: ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 ;
Представник відповідача ОСОБА_2 : адвокат Бочарова Олена Миколаївна, РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_6 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_7 ;
Головуючий: суддя Н.М. Грошова