Провадження № 22-ц/803/625/25 Справа № 183/2716/24 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
22 січня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В.,
суддів: Максюти Ж.І., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання Паромової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2024 року в цивільній справі номер 183/2716/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на недоотриману пенсію померлої в порядку спадкування за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії,
У березні 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на недоотриману пенсію померлого в порядку спадкування за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 11 лютого 2022 року приватним нотаріусом Глушко О.В. у межах спадкової справи №61/2021 видане свідоцтво про право на спадщину за законом серія НРР №561796, зареєстроване в реєстрі за №110. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається, в тому числі, з суми недоотриманої пенсії у розмірі 230766,67 грн.
30 червня 2023 року ОСОБА_1 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернулась до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера та додала до неї необхідні документи. ГУ ПФУ в Луганській області від 05 липня 2023 року №1200-0501-8/13235 прийнято рішення про відмову в виплаті ОСОБА_1 недоотриманої пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю у заявниці довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Харківській області від 22 березня 2024 року №1200-0501-8/7324 на адвокатський запит ОСОБА_3 встановлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року по справі №360/252/20 в частині негайного виконання у межах виплати за один місяць, у травні 2020 року ОСОБА_2 нарахована пенсія в сумі 7421,05 грн, недоотримана пенсія розрахована з моменту надходження запита нотаріуса з 19 грудня 2018 року по 30 червня 2021 року в сумі 230766,67 грн, тобто за три роки з дня надходження запита. Згідно з довідкою, виданою ГУ ПФУ в Луганській області, загальна сума нарахованої, але не виплаченої пенсії з квітня 2017 року по червень 2021 року складає 347269,49 грн.
Часове обмеження відповідачем суми недоотриманої пенсії, включеної до складу спадщини, трирічним терміном, є протиправним. Відповідачем протиправно не надано приватному нотаріусу відомостей щодо усієї суми недоотриманої померлим ОСОБА_2 пенсії, зокрема - за період з 01 квітня 2017 року по 19 грудня 2018 року, внаслідок чого нотаріус був позбавлений можливості включити усю недоотриману пенсію за вказаний період до складу спадщини, на яку видане свідоцтво.
Окрім того, відмова у виплаті недоотриманої пенсії через ненадання позивачкою довідки про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи є протиправною, адже чинне законодавство України не зобов'язує подавати таку довідку разом із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Отже, наявні перешкоди у реалізації позивачем прав на спадкування усієї недоотриманої пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним отримана за життя, а також щодо реалізації позивачкою права власності на суми недоотриманої пенсії, що перейшли до спадкоємця внаслідок видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на суму 230766,67 грн.
Враховуючи відповідь та довідку, надані ГУ ПФУ в Луганській області, сума недоотриманої пенсії, що не увійшла до складу спадщини, на підставі якої видане свідоцтво право на спадщину за законом, за період з 01 квітня 2017 року по 18 грудня 2018 року становить 116502,82 грн і підлягає стягненню в порядку спадкування за законом. Виплата пенсії, що не увійшла до складу спадщини за грудень 2018 року розраховується стороною позивачки таким чином: 6342,78 грн поділити на 31 день та помножити на 18 днів (згідно з відповіддю ГУ ПФУ в Луганській області), що становить 3682,90 грн.
Відтак позивачка не мала іншого шляху захисту свого права, крім звернення до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на спірну суму недотриманої пенсії, яка не була отримана спадкодавцем за життя та стягнення суми, що увійшла до складу спадщини з відповідача.
Позивачка просила суд:
- визнати за ОСОБА_1 право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 116502,82 грн, у порядку спадкування за законом;
- стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 116502,82 грн, у порядку спадкування за законом;
- стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , але не була одержана ним за життя у розмірі 230766,67 грн згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом НРР №561796, зареєстроване в реєстрі за №110 від 11 лютого 2022 року;
- стягнути з ГУ ПФУ в Луганській області на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 16500,00 грн.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання права власності на недоотриману пенсію померлої в порядку спадкування за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії - задоволено повністю.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, нараховану за життя ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 230766,67 грн, яка входить до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НРР №561796, зареєстрованого в реєстрі за №110 від 11 лютого 2022 року.
Визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на суму недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , однак не була одержана ним за життя та не включена до складу спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 116502,82 грн.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 недоотриману пенсію, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом НРР №561796, зареєстрованого в реєстрі за №110 від 11 лютого 2022 року у розмірі 116502,82 грн.
Вирішено питання про розподіл витрат зі сплати судового збору.
Із вказаним рішенням не погодився відповідач ГУ ПФУ в Луганській області, подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2024 року у справі №183/2716/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводами апеляційної скарги наведено, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Згідно з частиною першою ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть розрахувати недоотриману пенсію на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом. З огляду на зазначене недоотримана пенсія була розрахована з моменту надходження запита нотаріуса з 19.12.2018 року по 30.06.2021 року в сумі 230766,67 грн, тобто за три роки з дня надходження запита.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом приватного нотаріуса Глушко О.В. №110 від 11.02.2022 року спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з недоотриманої пенсії у сумі 230766,67 грн, яка належала ОСОБА_2 .
ГУ ПФУ в Луганській області при винесенні рішення про виплату на користь позивача недоотриманої суму пенсії повинно керуватись вимогами Сімейного кодексу України, Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1». Його не наділено правом трактувати законодавчі норми на користь окремих осіб, або не виконувати його встановлення.
Щодо стягнення з ГУ ПФУ в Луганській області на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 16500 грн, відповідач вважає, що відсутні законодавчо передбачені підстави для компенсації витрат позивача на правову допомогу, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Від позивача відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони та їх представники в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 115, 116, 117).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статей 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №360/252/20 позов ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10 квітня 2017 року про призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року. Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_2 пенсії за один місяць.
Згідно з довідкою ГУ ПФУ в Луганській області ОР 909340169607 загальний розмір пенсії ОСОБА_2 , нарахований за період квітень 2017 - червень 2021 року становить 347269,49 грн (а.с. 33-35).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 29).
ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 (а.с. 30).
На момент смерті ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо-переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року.
13 грудня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Глушко О.В. за заявою ОСОБА_1 заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 (а.с. 36-37).
11 лютого 2022 року приватним нотаріусом Глушко О. В. у межах спадкової справи №61/2021 видано свідоцтво про право на спадщину за законом НРР №561796, зареєстроване в реєстрі за №110. Згідно зі вказаним свідоцтвом, спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: недоотриманої пенсії в сумі 230766,67 гривень; грошової суми залишку коштів в розмірі 6604,05 грн у ТВБВ №10012/041 філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_2 . Належність недоотриманої пенсії та грошової суми спадкодавцю підтверджується довідкою №1200-0402-8/61224, виданою 28 грудня 2021 року Управлінням з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та довідкою №46/12-05/1162БТ, виданою 19 січня 2022 року директором Департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк» (а.с. 26).
Рішенням відповідача від 05 липня 2023 року №1200-0501-8/13235 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 . З тексту рішення вбачається, що підставою для відмови у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 є те, що особи, які звертаються за такою виплатою до органів Пенсійного фонду України повинні бути зареєстровані як внутрішньо-переміщені особи або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України, у відповідності зі статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Довідка про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У ході перевірки документів у зверненні виявлена відсутність довідки внутрішньо-переміщеної особи (а.с. 31-32).
Листом від 23 березня 2024 року №1200-0501-8/7/7324 на адвокатський запит представника позивачки повідомлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №360/252/20 в частині негайного виконання у межах виплати за один місяць ОСОБА_2 , у травні 2020 року була нарахована пенсія в сумі 7421,05 грн. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть розрахувати недоотриману пенсію на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом. З огляду на зазначене недоотримана пенсія була розрахована з моменту надходження запита нотаріуса з 19 грудня 2018 року по 30 червня 2021 року в сумі 230766,67 грн, тобто за три роки з дня надходження запита. Пенсія розрахована згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 27).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 41 Конституції України гарантовано право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі статтею 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі, якщо заповітом не охоплено усієї спадкової маси, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п'ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 1227 ЦК України узгоджуються із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Системний аналіз положень статей 1219 ЦК України та статті 1227 ЦК України при застосуванні до встановлених у цій справі обставин дає підстави для висновку, що потрібно розрізняти: право на пенсію, яке нерозривно пов'язане із особою, яке відповідно не входить до складу спадщини та припиняється зі смертю особи, яка мала таке право; та право на суми пенсії, нараховані за життя спадкодавцю, тобто належали йому, але не отриманні ним за життя, які передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент смерті ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як внутрішньо-переміщена особа. Виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №360/252/20 позов ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 10 квітня 2017 року про призупинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року. Зобов'язано Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01 квітня 2017 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_2 пенсії за один місяць.
11 лютого 2022 року приватним нотаріусом Глушко О. В. у межах спадкової справи №61/2021 видано свідоцтво про право на спадщину за законом НРР №561796, зареєстроване в реєстрі за №110. Згідно зі вказаним свідоцтвом, спадкоємицею зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, на яку видане це свідоцтво складається з: недоотриманої пенсії в сумі 230766,67 гривень; грошової суми залишку коштів в розмірі 6604,05 грн у ТВБВ №10012/041 філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» на рахунку № НОМЕР_2 . Належність недоотриманої пенсії та грошової суми спадкодавцю підтверджується довідкою №1200-0402-8/61224, виданою 28 грудня 2021 року Управлінням з питань виплати пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області та довідкою №46/12-05/1162БТ, виданою 19 січня 2022 року директором Департаменту бек-офісу АТ «Ощадбанк».
З довідки ГУ ПФУ в Луганській області ОР 909340169607 вбачається, що загальний розмір пенсії ОСОБА_2 , нарахований за період квітень 2017 - червень 2021 року становить 347269,49 грн.
Рішенням ГУ ПФУ в Луганській області від 05 липня 2023 року №1200-0501-8/13235 ОСОБА_1 відмовлено у виплаті недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_2 . З тексту рішення вбачається, що підставою для відмови у виплаті недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 є те, що особи, які звертаються за такою виплатою до органів Пенсійного фонду України повинні бути зареєстровані, як внутрішньо-переміщені особи, або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України, у відповідності зі статтею 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Довідка про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. У ході перевірки документів у зверненні виявлена відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи.
Листом від 23 березня 2024 року №1200-0501-8/7/7324 на адвокатський запит представника позивачки повідомлено, що виплату пенсії ОСОБА_2 призупинено з 01 квітня 2017 року. На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі №360/252/20 в частині негайного виконання у межах виплати за один місяць ОСОБА_2 , у травні 2020 року була нарахована пенсія в сумі 7421,05 грн. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У випадках, коли на день смерті пенсіонера нарахування та виплата пенсії не здійснювалась, заява щодо поновлення пенсії особисто пенсіонером не надавалась, органи Пенсійного фонду України можуть розрахувати недоотриману пенсію на підставі заяви спадкоємця, визначеного нотаріусом. З огляду на зазначене недоотримана пенсія була розрахована з моменту надходження запита нотаріуса з 19 грудня 2018 року по 30 червня 2021 року в сумі 230766,67 грн, тобто за три роки з дня надходження запита. Пенсія розрахована згідно зі ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З досліджених судом доказів вбачається, що різниця між сумою, вказаною у свідоцтві про право на спадщину за законом, та визначеною і облікованою Пенсійним Фондом, становить 116502,82 грн, отже до складу спадщини, на яку видано свідоцтво про право на спадщину за законом, увійшли суми пенсії за період з 01 квітня 2017 року по 18 грудня 2018 року та з 19 грудня 2018 року по 30 червня 2021 року.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , не була одержана ним за життя згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом та стягнення суми недоотриманої пенсії, яка належала померлому ОСОБА_2 , та не включена до свідоцтва про право на спадщину за законом у розмірі 116502,82 грн в порядку спадкування за законом. Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що спадкодавець ОСОБА_2 не отримував пенсію за період, що перевищує три роки з його власної вини, що свідчить про відсутність підстав для застосування ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Посилання відповідача на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якою нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до звернення за отриманням пенсії, не заслуговують на увагу, оскільки вказана норма регулює отримання недоотриманої пенсії з вини пенсіонера, а в даному випадку між сторонами виникли правовідносини стосовно отримання нарахованої, але неодержаної пенсії померлого пенсіонера в порядку спадкування. Сума недоотриманої пенсії змінила свій правовий статус і є вже не пенсією, недоотриманою пенсіонером, а коштами, які увійшли до складу спадщини і подальше правове регулювання переходу права на ці кошти іншим особам регулюються нормами ЦК України про спадкові відносини.
До такого ж висновку прийшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №428/5418/18 (провадження № 61-48756св18).
Довід апеляційної скарги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу апеляційний суд вважає безпідставним, оскільки оскаржуваним рішенням не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, судом першої інстанції стягнуто з відповідача на користь позивачки лише сплачений нею судовий збір, щодо якого апеляційна скарга доводів про безпідставність такого стягнення не містіть.
Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд, у цій справі, враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Враховуючи наведене, апеляційний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив судові рішення, які відповідають вимогам закону.
Підстав для їх скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, витрати Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області по сплаті судового збору, пов'язані з поданням апеляційної скарги на рішення суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області залишити без задоволення, рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 липня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: