23 січня 2025 року
м. Київ
провадження № 22-ц/824/6964/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва
від 07 січня 2025 року
у цивільній справі № 755/17381/24 Дніпровського районного суду міста Києва
за позовом Головного управління пенсійного фонду України в місті Києві
до ОСОБА_1
про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, 13 січня 2025 року безпосередньо до Київського апеляційного суду засобами поштового зв'язку подало апеляційну скаргу, яка зареєстрована 17 січня 2025 року.
В апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від сплати судового збору, у якому вказує, що кошти Пенсійного фонду України формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій; надання соціальних послуг; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими документами до неї, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає за таких підстав.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) дійшла висновку, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що наведені скаржником, доводи для звільнення від сплати судового збору, а саме заборона використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбаченні законодавством, є необґрунтованими, адже, установи Пенсійного фонду не відносяться до жодної з категорій осіб, соціальний статус або майновий стан яких, у контексті ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є умовою для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
Оскільки підстав для звільнення від сплати судового збору не встановлено, він підлягає сплаті на загальних підставах, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви підлягав сплаті судовий збір 3 028 грн.
З огляду на викладене, за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі необхідно сплатити судовий збір у сумі 4 542 грн (3 028*150 %) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 13.02.2020 року по справі № 910/4557/18 в квитанції (платіжному дорученні) про сплату судового збору необхідно зазначати номер справи та дату судового рішення, що оскаржується.
Оригінал документу про сплату судового збору із зазначенням відомостей про те, за яку саме апеляційну скаргу сплачується судовий збір, необхідно подати до Київського апеляційного суду.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України,
В задоволенні клопотання про звільнення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 07 січня 2025 року, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку не усунення у встановлений термін виявлених судом недоліків апеляційна скарга буде вважатись неподаною та такою, що підлягає поверненню.
Інформацію по справі можна отримати в мережі Інтернет на офіційному сайті Київського апеляційного суду за веб адресою: https://www.kas.gov.ua/CourtPortal.WebSite/Home/PoshukSprav
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова