справа №753/369/21 головуючий у суді І інстанції Савлук Т.В.
провадження №22-з/824/92/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
(ДОДАТКОВА)
21 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
з участю секретаря Щавлінського С.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві питання про ухвалення додаткового судового рішення в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Маляром Станіславом Анатолійовичем про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Маляр С.А. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 червня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики №8277 від 02 грудня 2009 року у розмірі 1 655 640 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 2 375,80 грн, 3% річних у розмірі 322 919,33 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат у вигляді судового збору.
Постановою Верховного Суду від 09 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 07 березня 2023 року скасовано. Справу № 753/369/21 в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неповернутої суми позики та 3 % річних передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат змінено, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції постанови Верховного Суду.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 . в частині стягнення суми неповернутої позики та 3% річних залишено без задоволення. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року в частині стягнення суми неповернутої позики та 3% річних залишено без змін.
08 березня 2024 року засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 511 220,95 грн.
Заяву обґрунтовано тим, що питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у постановах не вирішувалось.
Витрати на професійну правничу допомогу становлять 511 220,95 грн.
Вважає, що заяву подано в строк та є підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесені витрати на правничу допомогу.
01 квітня 2024 року позивач ОСОБА_2 подав заперечення на заяву про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення.
Зазначив, що питання розподілу судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції уже вирішувалося Дніпровським районним судом м. Києва. Так, суд першої інстанції ухвалою від 12 серпня 2022 року відмовив у задоволенні заяви представника відповідачки - адвоката Маляра С.А. про ухвалення додаткового рішення про стягнення 82 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду цієї справи, оскільки з досліджених доказів, долучених на підтвердження обсягу виконаних робіт та їх оцінки, заявлена вартість виконаних представником відповідача робіт є завищеною, не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів частини третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, не є співмірною зі складністю справи, зобов'язальною стороною договору, відповідачем у справі, не виконано умови договору в частині проведення оплати після підписання акту про надання правничої допомоги, як це передбачено п.6.4 Договору. Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили, а тому питання про стягнення 82 000,00 грн витрат на правову допомогу у суді першої інстанції уже вирішено та не підлягає повторному перегляду.
Звернув увагу, що у період з 14 грудня 2022 року по 21 грудня 2022 року Маляр С.А. не мав права надавати ОСОБА_1 будь-яку правову допомогу як адвокат в суді, оскільки за відомостями Реєстру його право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено з 16 жовтня 2022 року до 10 січня 2023 року.
Також до заяви не додано жодного доказу на підтвердження фактичного несення ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Для відшкодування ОСОБА_1 судових витрат у цій справі, зокрема «гонорару успіху», вона має надати відповідні документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку. Однак таких доказів відповідачкою не надано, а тому у задоволенні заяви належить відмовити.
25 квітня 2024 року ухвалою Київського апеляційного суду заяву адвоката Маляра Станіслава Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маляр Станіслав Анатолійович, задоволено. Ухвалу Київського апеляційного суду від 25 квітня 2024 року про відмову ухвалити додаткове рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційний суд вважав, що відмовляючи у задоволенні заяви про розподіл витрат на правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору є підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Маляр Станіслав Анатолійович вимоги заяви про розподіл судових витрат підтримав та просив задовольнити.
У судове засідання інші учасники справи не з'явилися, належним чином повідомлені про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, заяв та клопотань не надходило, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши думку особи, яка прибула у судове засідання, дослідивши матеріали справи, зокрема, заяву про ухвалення додаткового рішення та заперечення проти заяви, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.
Питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду.
Водночас розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі №910/4631/22.
Оскільки спір у справі №753/369/21 остаточно вирішено постановою Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, питання щодо розподілу судових витрат підлягає здійсненню апеляційним судом.
У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частина 1 статті 137 ЦПК України вказує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Проте, згідно п. 6.51 висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №904/4494/18 разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, сформульованому в постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Крім цього, пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 5, 6 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №757/60277/18-ц.
У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.
У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що «заявник мав сплатити їх або бути зобов'язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов'язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов'язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду» (пункт 18).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Колегією суддів встановлено, що 26 липня 2021 року між адвокатом Маляр С.А. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №2606/21.
За умовами пунктів 1.1. та 1.2 Договору, адвокат зобов'язався здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором. Дія цього Договору поширюється на усі без винятку правовідносини, де Клієнт є стороною, зокрема (але не обмежуючись) щодо представництва Клієнта при розгляді справи №753/369/21 у Дніпровському районному суді м. Києва, при перегляді рішення у цій справі судами апеляційної та касаційної інстанції, у разі повернення справи на новий розгляд та перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами та у всіх без винятку спорах щодо зняття арешту з майна клієнта. У разі необхідності захисту законних прав та інтересів Клієнта, Адвокат може представляти її інтереси у інших судових процесах, у всіх без винятку установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування із усіма тими повноваженнями, які має клієнт.
У розділі 6 Договору, його сторони погодили, що гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту, передбаченої цим Договором. При встановленні розміру гонорару Адвокатом враховуються складність справи, кваліфікація і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини, які можуть впливати на обчислення гонорару. Сторони домовились, що питання оплати наданої професійної правничої допомоги вирішується окремо, шляхом підписання відповідного акту. Розрахунок відбувається після підписання акту приймання передачі виконаних робіт у готівкові та безготівковій формі.
28 липня 2021 року між адвокатом та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги №2606/21 від 26 липня 2021 року, де сторонами визначено, що попередній орієнтовний розрахунок розміру витрат на правничу допомогу, у зв'язку з наданням Клієнту правничої допомоги в рамках справи №753/369/21, яка розглядається в Дніпровському районному суді, складає загальну суму 51 000,00 грн з розрахунку вартості роботи адвоката 1 500,00 грн/ год.
10 квітня 2023 року між адвокатом та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про надання професійної правничої допомоги №2606/21 від 26 липня 2021 року у зв'язку з необхідністю підготовки касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції у рамках справи №753/369/21. Пункт 6.2 Основного договору викладено у наступній редакції «при встановленні розміру гонорару Адвокатом враховуються складність справи, кваліфікація і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини, які можуть впливати на обчислення гонорару За кожну годину, яка витрачена Адвокатом на надання правничої допомоги Клієнтові, Клієнт оплачує на Користь Адвоката 4 000,00 грн». Пункт 6.2 починає діяти з моменту підписання додаткової угоди.
Також, з метою врегулювання питання оплати «гонорару успіху», доповнено Розділ 6 Основного договору такими пунктами «6.6 у випадку, якщо надання правової (правничої) допомоги полягає у представництві інтересів Клієнтів в суді як відповідача, Клієнт окрім погодинної оплати роботи Адвоката сплачує на користь Адвоката гонорар успіху. Гонорар успіху складає 5% від розміру суми, на яку судом буде зменшено заявлену позивачем до стягнення суму з Клієнта у справі, або ж від вартості майна, щодо стягнення якого буде відмовлено судом (повністю або в частині). У випадку відмови у задоволенні позову, гонорар успіху обраховується як 5% від ціни позову, яка зазначена у позовній заяві, після набрання остаточним рішенням суду щодо усього предмету позову у справі, законної сили. 6.7 Частина гонорару - погодинна оплата праці та гонорар успіху оплачується клієнтом протягом 20-ти днів після набрання остаточним рішенням суду законної сили».
Відповідно до Акту про надання правничої допомоги від 05 березня 2024 року адвокат Маляр С.А. та ОСОБА_1 погодили, що виконавець надав, а замовник прийняв правничу допомогу у справі №753/369/21, що перебувала у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва, Київського апеляційного суду, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: обсяг наданої правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг) зазначено в додатку №1 до цього Акту; загальна вартість наданої правничої допомоги складає 511 220,95 грн та має бути оплачена Замовником Виконавцю; Замовник підтвердив, що правнича допомога надана належним чином та Замовник не має претензій до Виконавця стосовно отриманої від нього правової допомоги, вказаної у цьому Акті; сторони не мають одна до одної будь-яких претензій.
У Додатку №1 до Акту про надання правничої допомоги від 05 березня 2024 року зазначено про надання адвокатом наступних послуг:
Правова допомога у суді першої інстанції:
ознайомлення з матеріалами справи; отримання примірника позовної заяви в канцелярії суду; вивчення матеріалів позовної заяви - 4 год. - 1500,00 грн/год - 6 000,00 грн;
підготовка та подача відзиву на позовну заяву - 10 год. - 1500,00 грн/год - 15 000,00 грн;
підготовка та подача заяви про застосування строків позовної давності - 5 год. - 1500,00 грн/год - 7 500,00 грн;
ознайомлення з відповіддю на відзив - 2 год. - 1500,00 грн/год - 3 000,00 грн;
підготовка заперечень на відповідь на відзив - 8 год. - 1500,00 грн/год - 12 000,00 грн;
ознайомлення з додатковими письмовими поясненнями позивача та клопотанням про долучення доказів, аналіз доказів та коригування позиції при зустрічі з клієнтом, у зв'язку зі збільшенням доказової бази - 5 год. - 1500,00 грн/год - 7 500,00 грн;
ознайомлення з запереченнями на заяву - 1 год. - 1500,00 грн/год - 1 500,00 грн;
підготовка письмових пояснень, клопотань по справі: про зобов'язання відповідача надати докази вчинення дій; про витребування доказів - 4 год. - 1500,00 грн/год - 6 000,00 грн;
забезпечення представництва в судових засіданнях по справі (із урахуванням часу, протягом якого адвокат перебуває у приміщенні суду та часу, необхідного на дорогу, 45 хв. на дорогу з офісу адвоката до приміщення суду та 45 хвилин на дорогу з приміщення | суду до офісу адвоката): 02 серпня 2021 року перебування в приміщенні суду 20 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 10 листопада 2021 року перебування в приміщенні суду 2 год. 30 хв., дорога 45 хв. + 45 хв. (перерву оголошено через невиконання позивачем обов'язку про і надсилання процесуальних документів іншій стороні); 23 червня 2022 року перебування в приміщенні суду 3 год. 00 хв., дорога 45 хв. + 45 хв. прибуття представника до приміщення суду в дні, коли засідання з різних причин не відбулися (29 вересня 2021 року та 05 жовтня 2021 року) - 13 год. 40 хв. - 1500,00 грн/год - 20 500,00 грн;
отримання повного тексту судового рішення в приміщенні суду - 2 год. - 1500,00 грн/год - 3 000,00 грн.
Сума витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції - 54 год. 40 хв. - 1500,00 грн/год - 82 000,00 грн.
Правова допомога в суді апеляційної інстанції:
ознайомлення з апеляційною скаргою, узгодження правової позиції з клієнтом - 4 год. - 1500,00 грн/год - 6 000,00 грн;
підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу - 10 год. - 1500,00 грн/год - 15 000,00 грн;
ознайомлення з письмовими поясненнями, поданими ОСОБА_2 після повернення КЦС ВС справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції - 4 год. - 4000,00 грн/год - 16000,00 грн;
підготовка і подача до суду та направлення сторонам додаткових пояснень у справі у зв'язку з питаннями, які виникли після подачі додаткових пояснень позивачем - 8 год. - 4000,00 грн/год - 32 000,00 грн;
забезпечення представництва в судових засіданнях по справі (із урахуванням часу, протягом якого адвокат перебуває у приміщенні суду та часу, необхідного на дорогу, 45 хв. на дорогу з офісу адвоката до приміщення суду та 45 хвилин на дорогу з приміщення суду до офісу адвоката): 14 грудня 2022 року перебування в приміщенні суду 0 год. 10 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 21 грудня 2022 року перебування в приміщенні суду 01 год. 00 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 01 лютого 2023 року перебування в приміщенні суду 00 год. 40 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 22 лютого 2023 року перебування в приміщенні суду 01 год. 20 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 07 березня 2023 року перебування в приміщенні суду 01 год. 30 хв., дорога 45 хв. + 45 хв. - 13 год. 40 хв. - 1500,00 грн/год - 20 500,00 грн;
07 листопада 2023 року перебування в приміщенні суду 00 год. 50 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 19 грудня 2023 року перебування в приміщенні суду 00 год. 10 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 27 лютого 2024 року перебування в приміщенні суду 00 год. 30 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 27 лютого 2024 року перебування в приміщенні суду 00 год. 30 хв., дорога 45 хв. + 45 хв.; 29 лютого 2024 року перебування в приміщенні суду 01 год. 00 хв., дорога 45 хв. + 45 хв. - 10 год. 30 хв. - 4000,00 грн/год - 42 000,00 грн.
Сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 50 год. 10 хв. - 1500,00 грн/год; 4000 грн/год - 131 500,00 грн.
Правова допомога в суді касаційної інстанції:
ознайомлення із постановою суду апеляційної інстанції; зустріч з клієнтом з метою погодження позиції у справі, укладення договору про надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції - 4 год. - 4 000,00 грн/год - 16 000,00 грн;
написання та подача касаційної скарги - 12 год. - 4 000,00 грн/год - 48 000,00 грн;
Гонорар успіху - 5% від ціни позову (4 354 419) - 217 721 грн.
Загальний розмір витрат на правову допомогу у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції складає 511 220,95 грн, які мають бути оплачені ОСОБА_1 у порядку та спосіб, визначений Розділом 6 Договору.
За вимогами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, за ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За висновками Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Колегія суддів частково погоджується з запереченнями та доводами позивача ОСОБА_2 та вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви про розподіл понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Маляр С.А. про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Вказана ухвала суду першої інстанції ОСОБА_1 не оскаржувалася, та, оскільки рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року залишено без змін постановами Верховного Суду від 09 серпня 2023 року та Київського апеляційного суду від 29 лютого 2024 року, є чинною.
Оскільки Дніпровським районним судом м. Києва від 12 серпня 2022 року вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у суді першої інстанції, відсутні підстави для повторного вирішення вимог заяви у цій частині в порядку статті 270 ЦПК України.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у судах апеляційної та касаційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
За висновками Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2022 року у справі №640/16093/21 визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 15 вересня 2021 року у справі №924/675/20, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менше, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України (ч. 4 ст. 137 ЦПК України). Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Колегія суддів проаналізувала надані ОСОБА_1 докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено здійснені адвокатом роботи (послуги), з урахуванням заперечень ОСОБА_2 , а також правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права при вирішенні питання розподілу судових витрат, та дійшла висновку, що розмір витрат на правничу допомогу в частині ознайомлення з апеляційною скаргою, узгодження правової позиції з клієнтом; ознайомлення з письмовими поясненнями, поданими ОСОБА_2 після повернення КЦС ВС справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; ознайомлення із постановою суду апеляційної інстанції; зустрічі з клієнтом з метою погодження позиції у справі, укладення договору про надання правничої допомоги у суді касаційної інстанції не відповідає критеріям співмірності та розумності виконаної адвокатом роботи і її вартості, а охоплюється таким видом роботи як -підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу; підготовка і подача до суду та направлення сторонам додаткових пояснень у справі у зв'язку з питаннями, які виникли після подачі додаткових пояснень позивачем; написання та подача касаційної скарги відповідно. Враховуючи, що адвокат здійснював представництво інтересів відповідачки у суді першої інстанції та був обізнана як з матеріалами справи так і з предметом спору, колегія суддів вважає вартість підготовки та направлення відзиву на апеляційну скаргу має становити 9 000,00 грн (з розрахунку 6 годин роботи адвоката); підготовка і подача до суду та направлення сторонам додаткових пояснень у справі у зв'язку з питаннями, які виникли після подачі додаткових пояснень позивачем - 12 000,00 грн (з розрахунку 3 годин роботи адвоката); написання та подача касаційної скарги - 24 000,00 грн (з розрахунку 6 годин роботи адвоката);
Також апеляційний суд критично оцінює розмір витрат відповідача на представництво її інтересів адвокатом у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції у розмірі 62 500,00 грн.
Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.
Апеляційний суд, з урахуванням заперечень ОСОБА_2., тривалості судових засідань та їх очікування, вважає за необхідним зменшити розмір заявлених ОСОБА_1 вимог про відшкодування витрат за участь у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції до 25 000,00 грн.
При цьому, колегія суддів відхиляє доводи ОСОБА_2 щодо відсутності належних доказів на підтвердження сплати заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки однією із особливостей процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Саме такий висновок відповідає позиціям Верховного Суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 та ін.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі «гонорару успіху», суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов'язки, та погодженого ними розміру гонорару, а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов'язаним з розглядом справи, які оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - задоволення позову, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь позивач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок відповідача.
Отже, колегія суддів вважає, що за результатами розподілу судових витрат витрати в формі «гонорару успіху» не можуть бути стягнуті в розмірі, який значно перевищує вартість фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.
Підсумовуючи, апеляційний суд виходить з того, що судові витрати, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді («гонорар успіху») до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правничої допомоги також домовились у договорі про надання правничої допомоги, не можуть покладатись на сторону, на яку судові витрати іншої сторони мають бути віднесені відповідно до процесуальних норм про розподіл судових витрат, виходячи лише зі зменшення судом гонорару, який визначено сторонами цього договору на власний розсуд, без одночасної оцінки відповідності його розміру всім критеріям судових витрат на правничу допомогу, у їх сукупності.
Ураховуючи наведене та критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов'язаних з розглядом справи, з огляду на фактичний об'єм послуг, наданих ОСОБА_1 адвокатом Маляром С.А., а також враховуючи фінансовий стан обох сторін, з урахуванням положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 95 000,00 грн, з яких гонорар успіху становить 25 000,00 грн, за рахунок позивача ОСОБА_2 , оскільки саме цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, з урахуванням складності справи.
Отже, в іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
За встановлених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 141, 268, 270, 389 ЦПК України, Київський апеляційний суд
Заяву ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Маляром Станіславом Анатолійовичем про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 23 червня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове судове рішення у справі.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч гривень) 00 копійок.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 23 січня 2025 року.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова