1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 20 січня 2025 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року,
за участі:
прокурора ОСОБА_7 ,
представника
власника майна адвоката ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погоджене з прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 25 листопада 2024 в ході здійснення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України громадянина України ОСОБА_5 а саме на: завірену копію довідки військово-лікарської комісії видану на ім'я « ОСОБА_5 » № 1Б/1022 від 05.08.2022 щодо непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку на 1 арк.; консультаційний висновок спеціаліста виданий на ім'я « ОСОБА_5 » від 15.05.2024 на 1 арк.; військовий квиток, виданий на ім'я « ОСОБА_5 », серія НОМЕР_1 від 23.10.2000 на 32 арк., у якому місться відомості щодо зняття ОСОБА_5 з військового обліку; посвідчення водія виданий на ім'я « ОСОБА_5 » серія НОМЕР_2 , виданий 22.07.2021; паспорт громадянина України для виїзду закордон серія НОМЕР_3 , виданий на ім'я « ОСОБА_5 » 23.05.2018, орган, що видав 8089; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «LAND ROVER», комерційний опис «RANGE ROVER SPORT», д.н.з. НОМЕР_4 , серія НОМЕР_5 , дата реєстрації 01.06.2023; паспорт громадянина України для виїзду закордон серія НОМЕР_6 , виданий 15.05.2016 на ім'я « ОСОБА_5 », орган, що видав 8027; посвідчення ГО «ІНФОРМАЦІЯ_1» серія № НОМЕР_27 від 25.07.2022 на ім'я « ОСОБА_5 »; 2 ключі від транспортного засобу марки «Porsche» чорного кольору; ключ від транспортного засобу марки «Maseratti» сріблясто-чорного кольору; банківську картку «Райффайзен Банк» № НОМЕР_7 , дійсна до 09/26; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_8 , дійсна до 08/24; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_9 , дійсна до 10/25; банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_10 , дійсна до 08/24; банківську картку «PostFinance+» № НОМЕР_11 , дійсна до 08/28, на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «А-Банк» № НОМЕР_12 , дійсна до 03/28; банківську картку «А-банк» № НОМЕР_13 , дійсна до 12/28 на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «monobank» № НОМЕР_14 , дійсна до 05/29 на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «monobank» № НОМЕР_15 , дійсна до 02/29 на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «monobank» № НОМЕР_16 , дійсна до 06/29 на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «monobank» № НОМЕР_17 , дійсна до 06/28 на ім'я « ОСОБА_10 »; банківську картку «monobank» № НОМЕР_18 , дійсна до 02/28 на ім'я « ОСОБА_10 »; корінець із аеропорту «KRAKOW» на ім'я « ОСОБА_10 » серія W6 0590993145; корінець із аеропорту «KRAKOW» на ім'я « ОСОБА_11 » серія W6 0590993147; тримач для сім-карти «T-MOBILE» із номером мобільного телефону « НОМЕР_19 »; тримач для сім-карти «N-TEL» із серійним номером НОМЕР_20 ; тримач для сім-карти «Vodafone» із серійним номером НОМЕР_21 ; сім-карту мобільного оператора «TIM» із серійним номером НОМЕР_20 ; сім-карту мобільного оператора «Vodafone» із серійним номером НОМЕР_22 ; сім-карту мобільного оператора «T-MOBILE» із серійним номером НОМЕР_23 ; тримач для сім-карти «SWISSCOM» із серійним номером НОМЕР_24 ; сім-карту мобільного оператора «SWISSCOM» із серійним номером НОМЕР_25 ; свідоцтво кореспондента «ПРОСВІТОК» серія НОМЕР_28 на ім'я « ОСОБА_5 » на 1 аркуші; набір ключів-біт з накидними голівками у футлярі чорно-червоного кольору;електродрель із насадками та зарядним пристроєм у футлярі чорного кольору; аркуш паперу із рукописними записами на 1 арк .
У задоволенні інших вимог клопотання - відмовлено.
Решту майна, що було тимчасово вилучено 25 листопада 2024 в ході здійснення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України громадянина України ОСОБА_5 а саме: паспорт громадянина України серія НОМЕР_26 , виданий 18.02.1997 на ім'я « ОСОБА_5 », орган, що видав Старокиївський РУ ГУ МВС України в м. Києві та Київській області, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я « ОСОБА_5 » № НОМЕР_29 від 07.10.1999 на 1 аркуші, конверт у якому міститься 5 фотознімків ОСОБА_5 розміром 3,5 на 4,5 - негайно повернути особі, у якої його було вилучено, або її представнику.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що оголошення повного тексту оскаржуваного рішення відбулося без представника власника майна, копію ухвали захисником отримано 02 грудня 2024 року, апеляційну скаргу подано 09 грудня 2024 року. З цих підстав, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Апелянт вважає, що підозра є необгрунтованною, а арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України, а відтак арешт накладено незаконно.
Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Згідно з висновком Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку, захисник зазначив, що оголошення повного тексту оскаржуваного рішення відбулося без представника власника майна, копію ухвали захисником отримано 02 грудня 2024 року, апеляційну скаргу подано 09 грудня 2024 року. Колегія суддів вважає, що з наведених підстав строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 18 березня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000246, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
У клопотанні прокурора зазначено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.11.2024. громадянина України ОСОБА_5 , виник намір незаконно перемістити контрабандним способом через митний кордон Республіки Польща в Україну, з приховуванням від митного контролю, особливо небезпечного наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого заборонений в особливо великих розмірах.
25 листопада 2024 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст.. 208 КПК України та того ж дня йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
25 листопада 2024 року під час особистого обшуку ОСОБА_5 виявлено та вилучено речі та документи.
26 листопада 2024 року постановою старшого слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_8 вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_5 речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
26 листопада 2024 року старший слідчий 3 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на майно, яке виявлено та вилучено під час особистого обшуку ОСОБА_5 .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року клопотання слідчого задоволено частково.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024000000000246, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно частково накласти арешт.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження та його зв'язок із кримінальним правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.
Доводи апелянта у їх сукупності не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховано ним при прийнятті рішення.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,- задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 29 листопада 2024 року, -залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14
Єдиний унікальний № 761/44367/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15
Справа № 11сс/824/752/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК