1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 січня 2025 року апеляційні скарги з доповненнями прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_8 та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування до 30 січня 2025 року.
Одночасно визначено заставу в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисяч двісті сорок) грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор та підозрюваний, кожен окремо, подали апеляційні скарги з доповненнями.
Прокурор у своїй апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Підозрюваний просив розглянути його скаргу у залі суду. Також в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначив, що під час апеляційного розгляду повідомить інформацію стосовно причетних до кримінального провадження осіб.
Прокурор вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зазначає про те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Посилається на те, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зокрема, 19 листопада 2024 року ГСУ НПУ проведено обшуки за місцем проживання підозрюваного, в ході яких місцезнаходження ОСОБА_6 (як і всіх інших підозрюваних, які на думку сторони обвинувачення, входили до складу злочинної організації), не встановлено. Через два тижні - 02 грудня 2024 року встановлено місцезнаходження ОСОБА_6 та його затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Вказані обставини свідчать про наміри підозрюваного переховуватись від органу розслідування та суду, а також обізнаність про заплановані дії правоохоронних органів, а відтак і можливість знищення речових доказів та іншим способом перешкоджати кримінальному провадженню.
Крім того, 19 листопада 2024 року органом досудового розслідування спільно з ДКП НПУ проведено обшуки за місцем проживання та реєстрації підозрюваних, місцем здійснення їх незаконної діяльності в ході яких виявлено та вилучено речі, предмети та документи, серед яких у тому числі носії інформації та мобільні термінали, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.
Наразі оперативним підрозділом за дорученням слідчого розпочаті слідчі дії з вилученими речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому підозрюваний ОСОБА_6 маючи доступ до мережі Інтернет може віддалено знищити або спотворити будь - які фактичні дані, які можуть містити вилучені речові докази.
Також, органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Зауважує, що ОСОБА_6 за матеріалами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій був підпорядкований учаснику злочинної організації, якому серед інших встановлених учасників злочинної організації також підпорядковувались і інші учасники, що виконували ролі, так званих «менеджерів з продажу» (sales managers). На даний час, вказана інформація встановлюється органом досудового розслідування та ідентифікується за наявними фактичними даними.
Разом з цим, учасники злочинної організації, у тому числі і учасник злочинної організації ОСОБА_6 обговорювали та узгоджували свої дії, використовуючи месенджер «Slack», який не дає можливості ідентифікувати користувачів, при цьому для анонімізації вони використовували різного роду псевдоніми. В ході дослідження таких листувань встановлено інших учасників злочинної організації, та вживаються заходи, направлені на їх встановлення.
Прокурор вважає, що вказані обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може допомагати невстановленим особам - учасникам злочинної організації, які причетні до вчинення вказаного злочину, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.
Посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 впродовж 2022-2024 років, покращив своє матеріальне становище, вчиняючи корисливі злочини, а саме шахрайство, а тому є всі підстави вважати, що отримані злочинні кошти легалізував (відмивав).
На даний час компетентними органами Республіки Польща здійснюється передача матеріалів в частини допитів потерпілих, обман яких у тому числі здійснила особа, що використовувала вигадане імя « ОСОБА_6 », тобто ОСОБА_6 .
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, у тому числі: щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання ОСОБА_6 в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я відсутні, у зв'язку з викладеним, визначення підозрюваному застави не вважає співмірним із завданнями кримінального провадження в даному випадку.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу підозрюваного та заперечили щодо апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 17 липня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42023000000001171, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 190 (у редакції ЗУ що діяв до 13.07.2023), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
02 грудня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
04 грудня 2024 року старший слідчий в особливо важливих справах 2-го відділу (розслідування особливо важливих кримінальних проваджень) управління розслідування особливо важливих кримінальних проваджень Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_8 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування до 30 січня 2025 року.
Одночасно визначено заставу в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 242 240 (двісті сорок дві тисяч двісті сорок) грн. та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваного, наявність постійного місця роботи або навчання, його репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у провадженні доказами, які підтверджують, що підозра є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виглядітримання під вартою врахував положення наведених норм закону та дійшов до правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, обґрунтовано пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які з урахуванням тяжкості злочину їй інкримінованих та даних про особу, існують підстави вважати, що жоден більш м'який запобіжний захід, не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зокрема, підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; впливати на свідків, експертів та спеціалістів у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
Разом з тим, всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, слідчий суддя дійшов висновку, про доцільність визначити ОСОБА_6 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу, при цьому врахувавши дані про особу підозрюваного, його вік, майновий стан, обставини кримінального правопорушення та прийшов до обґрунтованого висновку, що застава у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і такою, що не суперечить положенням, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 . Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та колегія суддів не вбачає.
Доводи, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі стосовно обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявності у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховані слідчим суддею при визначенні підозрюваному розміру застави одночасно із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою який, на думку колегії суддів, співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю кримінальних правопорушень, та підстав вважати його занадто м'яким колегія суддів не убачає.
Крім того, як убачається із аналізу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, можливість слідчого судді не визначати розмір застави у визначених цією нормою випадках, є правом слідчого судді, а не його обов'язком, а тому доводи апелянта у цій частині не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Відповідно до практики Єропейського суду з прав людини, у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (рішення у справі "Вренчев проти Сербії" п. 76).
Автоматична відмова в застосуванні застави без здійснення судового контролю є несумісною з вимогами пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справі "S.B.C. v. the UK" п. п. 23-24).
Доказів недостатності застосованого до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу для невиконання покладених на нього обов'язків, прокурором не надано.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційні скарги з доповненнями прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , та підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Унікальний номер справи 757/57046/24-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадження 11сс/824/846/2025 Доповідач ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК