Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/311/2025
м. Київ Справа № 369/9974/24
15 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановуКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року провадження по справі закрито, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , за ст. 173 КУпАП передано до органу досудового розслідування, а саме- до Бучанського РУП в Київській області для виконання вимог ст. 214 КПК України.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 27 вересня 2024 року ОСОБА_1 направила до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просила скасувати постанову Києво -Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Також в апеляційній скарзі просила суд про поновлення їй строку на апеляційне оскарження постанови.
Зазначала, що її РНОКПП не було внесено до картки учасників справи, незважаючи на те, що вона брала участь у судовому засіданні та є потерпілою відповідно до норм ст. 269 КУпАП. У зв'язку із чим вона не мала можливості ознайомитися з матеріалами справи та отримати процесуальні документи в Дію та електронний кабінет ЄСІТС. Зазначає, що ознайомилася із повним текстом оскаржуваної постанови після забезпечення надання загального доступу до неї, а саме - 20.09.2024 року. 27 вересня 2024 року нею було подано апеляційну скаргу.
Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, а тому просить поновити їй строк на апеляційне оскарження.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 16 вересня 2024 року Києво-Святошинським районним судом Київської областібула ухвалена оскаржувана постанова.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року, була надіслано для оприлюднення: 19.09.2024 року. Зареєстровано: 19.09.2024 року. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024 року.
В матеріалах справи відсутні докази направлення апелянту копії оскаржуваної постанови.
З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк.
Також, через суд першої інстанції ОСОБА_1 було подано ще одну апеляційну скаргу, що була зареєстрована 30 вересня 2024 року під вх.№43473. У вказаній апеляційній скарзі вона також просила суд про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих же підстав, що і в першій апеляційній скарзі.
Як вбачається із матеріалів справи, вказана апеляційна скарга є ідентичною тій, що була подана ОСОБА_3 27 вересня 2024 року та зареєстрована під вх.№ 120250. З огляду на те, що судом апеляційної інстанції уже було поновлено строк за апеляційною скаргою від 27 вересня 2024 року, підстави для поновлення строку та прийняття ідентичної апеляційної скарги від 30 вересня 2024 року відсутні.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_2 не було досягнуто завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення, грубо порушено норми ст. 245 КУпАП, якою встановлено вимоги щодо: своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності;
Зазначає, що відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;
Вказує на те, що в оскаржуваній постанові суду чітко, конкретно та деталізовано не зазначено обставин, на підставі яких суд дійшов до висновку, що в діях особи, і якої саме особи, є ознаки кримінального правопорушення, що стало підставою для передачі матеріалів прокурору або органу досудового розслідування. Які саме обставини були встановлені, які докази були взяті до уваги судом, чи на підставі яких саме доказів суд виявив ознаки кримінального правопорушення і які саме це ознаки.
Зазначає, що суд першої інстанції всупереч положенням ст.ст.245, 252, 280 КУпАП своєчасно, повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставини справи, не дослідив наявні в ній докази і належним чином не мотивував свої висновки у постанові. Більш того, в постанові навіть не міститься інформація про дослідження протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 917962 від 04.06.2024 року. Відповідно до вимог закону при дослідженні протоколу повинно бути досліджено та зроблено чіткі і конкретні висновки відносно суті правопорушення із зазначенням місця, часу, способу його вчинення, мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість або невинуватість особи.
Окрім того зазначає, що матеріали справи надійшли до суду 17.06.2024 року, в той же день був здійснений авторозподіл справи, однак судове засідання було призначене лише на 16.09.2024 року.
Відповідно до норм ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, тобто, на день розгляду справи в суді строк притягнення особи до адміністративної відповідальності закінчився.
І саме з цією метою, на думку апелянта і було винесену таку постанову.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повністю підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та її захисник адвокат Селютін Костянтин Сергійович в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлені у встановленому порядку, просили розглядати справу у їх відсутності. З огляду на зазначене суд вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 та її захисника.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в правопорушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів прокурору.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Закриваючи провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП у зв'язку з передачею матеріалів органу досудового розслідування в порядку ст. 214 КПК, суд першої інстанції посилався на те, що з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 є сусідкою останніх, яка проживає поряд, в зв'язку з чим у них постійно виникають конфлікти і суперечки на побутовій основі.
В день події, черговий конфлікт виник у них стосовно належності залізобетонної конструкції для облаштування каналізації (септик), що свідчить про наявність в даній події, особистого мотиву (тривалі особисті неприязні стосунки), й наявність конкретної мети (вирішення спору щодо належності майна), що не характерно для хуліганства, тобто виключає його склад у вигляді умисного порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з супроводженою зухвалістю чи цинізмом, в зв'язку з чим, провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягають направленню до органу досудового розслідування, а саме до Бучанського РУП в Київській області для виконання вимог статей 214 КПК України.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, яким є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Отже об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.
Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад). Суб'єкт цього адміністративного правопорушення - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності з підстав, передбачених ст. 173 КУпАП, факт дрібного хуліганства повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2024 року інспектором СРП В ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Зєваєвим А.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 917962 про те, що 04 червня 2024 року, о 20 год. 15 хв., гр. ОСОБА_2 , перебуваючи на вул. Яблуневій, вчинила дрібне хуліганство, погрожувала застосуванням кирки відносно гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та виражалася лайкою, що принижує людську гідність та громадську мораль. Чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Із протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 04 червня 2024 року вбачається, що інспектором СРПП ВП № 4 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Кравцовим О. Є. було прийнято заяву від ОСОБА_1 відповідно до якої, 04 червня 2024 року приблизно о 20:08 , с. Лука, сусідка заявниці гр. ОСОБА_2 спровокувала конфлікт в ході якого виражалася нецензурною лайкою в бік заявниці, кидалася битися до заявниці, а також погрожувала фізичною розправою родині заявниці.
Із рапорту стосовно відпрацювання повідомлення, яке надійшло до поліції по лінії «102» вбачається, що заявник ОСОБА_5 о 20 :09 зателефонував до поліції та повідомив, що сусіди ОСОБА_6 за відсутності заявника забрали люк з криниці, опис-чоловік на вид 65 років на голові кепка, колір хакі, має зброю але на даний час не застосовує, під час розмови із заявником було чути звуки конфлікту. Прибувши на місце події було встановлено, що гр. ОСОБА_2 спровокувала сварку із заявницею та вході сварки кидалася битися. Так на гр. ОСОБА_2 було складено протокол за ст. 173 КУпАП.
Із пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 04 червня 2024 року о 20 год. 08 хв заявниця перебувала за місцем мешкання, спільно зі своїм чоловіком гр. ОСОБА_4 та донькою ОСОБА_7 . Так, у цей період часу вони побачили як сусід з будинку, який знаходиться у кінці вулиці гр. ОСОБА_8 грузив у свій автомобіль «Cherу», державний номерний знак НОМЕР_1 , бетонну кришку від септика, яка належить їм. Так, її чоловік підійшов до вищевказаного громадянина ОСОБА_8 та повідомив йому що кришка належить їм та її місце на вигрібній ямі, яка відноситься до їхнього будинку і що б негайно повернув цю кришку на місце. ОСОБА_8 повідомив, що йому дозволили забрати цю кришку гр. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_9 , які мешкають поряд з їхнім будинком та з якими регулярно вчинялися конфлікти і суперечки на побутовій основі. Після того як її чоловік сказав ОСОБА_8 викласти кришку на місце, про що ОСОБА_8 взагалі не заперечував, з подвір'я сусіднього будинку вибігли гр. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_9 , які явно перебували в нетверезому стані, та в супроводі з нецензурною лайкою та погрозою розправою кинулися битися на неї та її чоловіка. Також можу додати, що гр. ОСОБА_9 вибіг з інструментом, а саме- кіркою, якою він розмахував та замахався на неї та її чоловіка та після чого вказану кірку вихватили з рук гр. ОСОБА_2 та вже вона погрожувала її застосуванням. Після того як вказаний інструмент ( кірку) вибили з рук гр. ОСОБА_2 , вони почали битися кулаками та намагалася тягнути її за волосся , а також вихватила у неї з рук мобільний телефон та роздерла їй лице. Після того, як вказана гр. ОСОБА_2 почула те, що її чоловік почав викликати поліцію гр. ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_9 втекли з місця події до свого будинку.
Із пояснень наданих у судовому засіданні ОСОБА_1 вбачається, що вся справа у бетонному виробі, який є спірним. Зазначала, що найбільше її хвилюють конфліктні ситуації та агресія ОСОБА_2 . За день до інциденту ОСОБА_2 найняла бригаду і коли вони приїхали додому перед їх будинком вже не було асфальту і був висипаний щебінь. Зазначала, що вони сусіди з ОСОБА_2 та купили в неї будинок. Коли вони купили будинок ОСОБА_2 вимкнула світло, оскільки вважала, що вона ( ОСОБА_1 ) не достатньо багато заплатила за світло. Зі слів сусідів раніше 4 власники земельних ділянок вирішили провести електрику і поставили собі окрему щитову, з огляду на те, що на чотирьох оформити неможливо, а всіма цими справами займалася ОСОБА_2 , то вона оформила її на себе. І коли ОСОБА_2 щось не подобалося вона самостійно відрізала людям світло. Всі конфліктні ситуації, що виникали між ними виникали зі сторони ОСОБА_2 через користування майном, світлом. Зазначає, що ОСОБА_2 застосовувала до неї силу, вона намагалася забрати телефон, тягала за волосся, це відбулося після того, як вони перешкоджали забрати ОСОБА_8 кришку септика. При цьому були присутніми ОСОБА_2 та її чоловік та вона зі своїм чоловіком. Інших мешканців не було так як їх будинок стоїть в кінці вулиці, в тупіку. Конфлікти є постійними, а тому вона просить притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності щоб вплинути на її поведінку та припинити конфлікти.
З досліджених у справі доказів, з урахуванням наданих пояснень судом першої інстанції вірно встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 протягом тривалого часу існують неприязні стосунки, які виникають на грунті спорів щодо користування майном.
З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, та пояснень, які були надані в судовому засіданні, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, враховуючи обставини, за якими складений протокол відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП, та обставини конфлікту, що відбувся між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , ОСОБА_10 04. 06.2024 року, прийшов до вірного висновку про те, що конфлікт виник стосовно належності залізобетонної конструкції для облаштування каналізації (септика), що свідчить про наявність в даній події особистого мотиву ( тривалі особисті неприязні стосунки) й наявність конкретної мети ( вирішення спору щодо належності майна), що не характерно для хуліганства, тобто, виключає його склад у вигляді умисного порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, а тому дана справа підлягає передачі до органу досудового розслідування до Бучанського РУП в Київській області, для виконання вимог 214 КПК України.
Аналізуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року за апеляційною скаргою від 27 вересня 2024 року.
Відмовити у поновленні ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня2024 року за апеляційною скаргою від 30 вересня 2024 року. Повернути вказану апеляційну скаргу .
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: