Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/339/2025
м. Київ Справа № 754/12073/24
15 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Соколовського Валерія Леонідовича на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року в справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, 08 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Соколовський Валерій Леонідович подав апеляційну скаргу (за вх.№ 48531).
Також в апеляційній скарзі просив суд про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Зазначав, що постанову суду від 17 вересня 2024 року було отримано потерпілим ОСОБА_1 01 жовтня 2024 року, що підтверджується відміткою на постанові про дату виготовлення постанови.
Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить поновити строк на апеляційне оскарження.
За положенням ст.287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно частини 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу- ст. 289 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 вересня 2024 року Деснянським районним судом міста Києва була ухвалена оскаржувана постанова.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року була надіслано до реєстру для оприлюднення: 19.09.2024 року. Зареєстровано в реєстрі: 19.09.2024 року. Забезпечено надання загального доступу: 20.09.2024 року.
В матеріалах справи відсутні докази направлення апелянту копії оскаржуваної постанови.
Із постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 ознайомився 01 жовтня 2024 року, що підтверджується відміткою про засвідчення копії постанови від 17 вересня 2024 року.
З огляду на вище зазначені обставини та наявні у справі докази, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що причини пропуску представником ОСОБА_1 адвокатом Соколовським Валерієм Леонідовичем строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року слід визнати поважними та поновити вказаний строк.
Також, 29 жовтня 2024 року через суд першої інстанції представником ОСОБА_1 адвокатом Соколовським Валерієм Леонідовичем було подано ще одну апеляційну скаргу( за вх №50088).
В цій апеляційній скарзі апелянт також просив суд поновити строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року.
В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав, що копію постанови суду ОСОБА_1 отримано 01 жовтня 2024 року, що підтверджується відміткою на постанові про дату виготовлення постанови.
08 жовтня 2024 року апеляційну скаргу направлено рекомендованим листом на адресу Деснянського районного суду міста Києва, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення № 0103300037155.
Відповідно до роздруківки з офіційного сайту АТ «Укрпошта» у розділі трекінг відправлень установлено, що відправлення 18 жовтня 2024 року виїхало з відділення.
Станом на 28 жовтня 2024 року поштове відправлення отримувачу-Деснянському районному суду міста Києва доставлено не було.
Відповідно до відповіді на запит, який надійшов на електронну пошту адвоката gsu_131@ukr.net., встановлено, що АТ «Укрпошта» не володіє інформацією щодо місця знаходження відправлення.
Враховуючи викладене, вважає що строк на апеляційне оскарження другої апеляційної скарги від 29 жовтня 2024 року також був пропущений із поважних причин, у зв'язку із чим просить поновити строк на подання апеляційної скарги від 29 жовтня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції з такими доводами клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги від 29 жовтня 20124 року погодитись не може, так як вони не відповідають встановленим обставинам справи та наявним у справі доказам.
Так, друга апеляційна скарга на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 17 вересня 2024 року була підписана та відправлена представником апелянта 29 жовтня 2024 року, а не 08 жовтня 2024 року, як зазначено у клопотанні. Апеляційним судом поновлено представнику апелянта строк на подання ідентичної апеляційної скарги від 08 жовтня 2024 року на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 17 вересня 2024 року, а тому відсутні підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови за пізніше поданою, ідентичною апеляційною скаргою від 29 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи дійшов до помилкового висновку про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями водія ОСОБА_2 із настанням ДТП.
Потерпілий ОСОБА_1 повністю заперечує відсутність вини у даному ДТП у діях водія ОСОБА_2 та вважає, що саме порушення вимог п. 10.2 Правил дорожнього руху України вказаним водієм перебуває у причинному зв'язку з виникнення даної ДТП внаслідок порушення вимог п. 10.2 ПДР України.
Вважає, що судом безпідставно, залишено поза увагою пояснення водія ОСОБА_1 щодо його положення на проїзній частині дороги у момент виникнення для нього небезпеки у вигляді автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Зазначає, що ОСОБА_1 під час судового розгляду вказував, що рухався по проїзній частині вул. О. Бальзака, ближче до лівого краю проїзної частини, оскільки мав намір здійснити поворот ліворуч на перехресті і дана поведінка водія відповідає вимогам п. 10.4 ПДР.
Проїзна частина вул. О. Бальзака, відповідно до схеми ДТП, має ширину 6,30 м., що є достатнім для одночасного руху транспортних засобів у дві смуги у попутному напрямку. Відсутність дорожньої розмітки не забороняла рух останнього ближче до лівого краю проїзної частини.
Вважає, що суд помилково дійшов висновку про необхідність руху ОСОБА_1 у відповідності до вимог п. 11.2 ПДР, ближче до правого краю проїзної частини що унеможливило б жест «ввічливості» з боку водія червоного автомобіля щодо поступки дороги.
Суд прийшов до помилкового висновку про те, що жест «ввічливості» з боку водія червоного автомобіля щодо поступки дорогою автомобілю Volkswagen Passat, який виїжджав з двору на головну дорогу,зобов'язував інших учасників дорожнього руху зупинитися і надати перевагу в подальшому русі автомобілю Volkswagen Passat номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .
Доводи, викладені у постанові суду першої інстанції, не узгоджуються з п. 8.1 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Крім того, звертає увагу, що судом помилково не було взято до уваги окремі відомості викладені у схемі ДТП, а саме, щодо положення місця зіткнення транспортних засобів.
Так, схема ДТП містить чітко зафіксоване відносно елементів проїзної частини місце зіткнення, яке вказано під позначкою №3 на схемі. Дане місце встановлено працівниками поліції згідно пояснень учасників ДТП: водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які своїми підписами в схемі ДТП вказали на правильність зазначення місця зіткнення. Будь яких заперечень щодо правильності зазначення даного місця водій ОСОБА_3 не вказував у своїх поясненнях наданих на місці ДТП та не містить таких заперечень і саме схема.
Положення місця зіткнення знаходиться у межах смуги руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , що узгоджується з фотознімками з місця події.
Вважає, що до показів водія ОСОБА_2 щодо здійснення ОСОБА_1 обгону легкового автомобіля по зустрічній смузі слід віднестися критично, оскільки ОСОБА_1 керував вантажним великогабаритним автомобілем який на момент ДТП був частково завантажений. Ширина проїзної частини дозволяла ОСОБА_1 безперешкодно рухатися у потоці транспортних засобів у два потоки у межах однієї смуги руху.
Вважає, що до пояснень ОСОБА_2 варто віднестися критично через його спробу ввести суд в оману щодо місця зіткнення на зустрічній смузі руху. На долучених фотознімках відсутні будь які сліди шин у вигляді слідів юзу чи ковзання, які неодмінно утворилися б. Усі сліди осипу перебувають у смузі руху водія ОСОБА_1 .
Таким чином, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам та відповідно належним чином не з'ясував усі фактичні обставини справи.
Матеріали справи повністю підтверджують наявність у діях водія ОСОБА_2 порушень вимог п.10.2 ПДР, який передбачає що, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
15 грудня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від захисника ОСОБА_2 адвоката Рибака Євгена, в якому захисник просив суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року залишити без змін.
Зазначав, що ОСОБА_1 у судовому засіданні змінив свої показання на відміну від тих , що він давав на місці ДТП. Його нова версія подій ДТП не підкріплюється жодним доказом та була спростована в ході судового розгляду. Пояснення водія ОСОБА_2 не змінювалися та були підтверджені поясненнями свідка та інформацією з місця ДТП.
В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Соколовський Валерій Леонідович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисник адвокат Рибак Євген Володимирович в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, свої обгрунтування виклали у відзиві на апеляційну скаргу. Просили скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні апеляційного суду були заслухані також висновки експерта автотехніка Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Юрченка Олександра Олексійовича.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, заслухавши висновки експерта, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 серпня 2024 року інспектором взводу № 3, роти №2, БЗС ДПП капітаном поліції Удовенком В.В. було складено протокол серії ААД № 824809 про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 , яким встановлено, що 16 серпня 2024 року, о 15 год. 22 хв., в м.Києві на вул. О. Бальзака, 24, керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді на дорогу з житлової зони не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дав дорогу автомобілю «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався по ній, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 2.3 б, 10.2 ПДР , за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З письмових пояснень наданих ОСОБА_1 на місці події вбачається, що 16 серпня 2024 року, о 15 год. 22 хв. , керуючи автомобілем «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 в м.Києві на вул. О. Бальзака, 24, рухався в крайній лівій полосі з допустимою швидкістю, Правил дорожнього руху не порушував. З другорядної полоси (з двору) виїхав автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , який не впевнився в безпечному маневрі і виїхав на поворот. Керуючи автомобілем «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 , вживши всіх можливих заходів, щоб уникнути ДТП, почав гальмувати з виїздом на зустрічну смугу руху, автомобіль «Volkswagen» продовжував маневр внаслідок чого сталося ДТП.
Із письмових пояснень іншого учасника ДТП на місці події ОСОБА_2 вбачається, що 16 серпня 2024 року, о 15 год. 22 хв, керуючи автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , виїжджаючи з вул. Бальзака, 24 в сторону просп. Романа Шухевича, йому потрібно було здійснити поворот вліво, переїжджаючи зустрічну полосу у якої пріоритет, дочекавшись сигналу, що його пропускає легковий автомобіль, який був найближчим до нього. Він почав рух у своєму напрямку, тим часом вантажний автомобіль «MAN» НОМЕР_2 , що знаходився позаду авто, яке дало йому сигнал для проїзду, здійснивши обгін виїхав на зустрічну смугу, та скоїв на нього наїзд.
На схемі місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , має ушкодження переднього бампера, капота, переднього правого крила, передньої правої блок-фари, декоративної накладки та радіаторної решітки, а на автомобілі «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджено передній бампер, передній правий підкрилок, переднє праве крило, деформація правої захисної дуги (штори). Учасники ДТП особисто поставили свої підписи на схемі ДТП, таким чином підтвердивши, що зазначені в ній обставини є дійсними.
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що за даних дорожніх умов водій автомобіля Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 діяв у відповідності до вимог п. 10.2. ПДР та належним чином їх виконував, почавши рух з прилеглої території у маневрі - повороту ліворуч. Зазначений рух не створював перешкоди для руху транспортних засобів, що рухались по вул. О. Бальзака у напрямку вул. Р. Рейгана у м. Києві, оскільки їх подальший рух був заблокований червоним автомобілем, наявність якого на проїжджій частині визнали всі учасники ДТП. Твердження водія ОСОБА_1 про розташування вказаного автомобіля у крайній правій смузі попутного напрямку не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам п.11.2 ПДР України, які зобов'язують водіїв «рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини» що унеможливлювало б жест «ввічливості» з боку водія червоного автомобіля щодо поступки дорогою. Відтак, встановлені у судовому засіданні у даній справі про адміністративне правопорушення усі її обставини в їх сукупності, дають підстави дійти висновку, що матеріали про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124КУпАП та їх аргументація у цілому не доводять вини «поза розумним сумнівом» та наявності у його діях складу наведеного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
Порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно вимогп. 10.2 ПДР, виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.
Стаття 245 КУпАП визначає, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто, зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до постанови Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року, 16.08.2024 року о 15 год. 22 хв. в м. Києві на вул. О.Бальзака, 24 керуючи автомобілем MAN, державний номерний знак НОМЕР_3 , не вибрав безпечної швидкості, при виникненні небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, здійснив зіткнення з автомобілем «Volkswagen»,державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився праворуч. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
За результатами розгляду адміністративного матеріалу, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративного відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Як повідомив в судовому засіданні 15 січня 2025 року представник апелянта та вбачається з відомостей з сайту Судової влади України щодо стану розгляду справ, постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2024 року постанову Деснянського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП , залишено без змін.
Із фотографій з місця ДТП, що містяться в матеріалах справи, вбачається розташування транспортних засобів «MAN» та «Volkswagen» та пошкодження яких вони зазнали внаслідок ДТП, що сталася 16 серпня 2024 року.
У судовому засіданні експерт ОСОБА_4 зазначив, що виїжджаючи із двору водій мав дотримуватися п. 10.2 ПДР. Зазначив, що по фото встановити де саме відбулося зіткнення неможливо. На схемі ДТП поліцейським зазначено місце зіткнення. Відповідно до п. 11.1 ПДР за відсутності розмітки, водії самі визначають смуги руху. Зазначив, що саме дії водія «Volkswagen» не відповідали вимогам п. 10.2 ПДР, що і стало причиною ДТП.
Як вбачається із схеми місця ДТП водій автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 виїжджав на дорогу з житлової зони та за дорожньою обстановкою, не дав дорогу автомобілю «MAN», державний номерний знак НОМЕР_2 , що рухався по ній, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів.
Як вбачається зі схеми ДТП та пошкоджень транспортних засобів, автомобіль «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 має ушкодження переднього бампера, капота, переднього правого крила, передньої правої блок-фари, декоративної накладки та радіаторної решітки, а на автомобілі «MAN» державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкоджено передній бампер, передній правий підкрилок, переднє праве крило, деформація правої захисної дуги (штори). Учасники ДТП особисто поставили свої підписи в схемі ДТП, таким чином підтвердивши, що зазначені в ній обставини є дійсними.
Проаналізувавши викладене, дослідивши всі докази, що містяться в матеріалах справи а саме: схему ДТП, локалізацію пошкоджень транспортних засобів внаслідок ДТП, фотографії з місця події, заслухавши висновки експерта ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у діях водія «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 порушення вимог п. 10.2 ПДР, який визначає, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. ОСОБА_2 , виїзжаючи з житлової зони ( двору) на дорогу, не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по цій дорозі автомобілю «MAN» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керування водія ОСОБА_1 , а тому є винуватцем даної ДТП.
Закриваючи провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив всі обставини справи, у зв'язку із чим прийшов до помилкового висновку щодо відсутності складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_2 .
Частиною 2 статті 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Відповідно до ч. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки на момент вирішення питання про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, так як ДТП сталася 16 серпня 2024 року, то провадження у справі станом на 15 січня 2025 року підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Надаючи оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Соколовського Валерія Леонідовича підлягає частковому задоволенню, постанова Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 необхідно закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Соколовському Валерію Леонідовичу строк на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року за апеляційною скаргою від 08 жовтня 2024 року.
Відмовити у поновленні представнику ОСОБА_1 адвокату Соколовському Валерію Леонідовичу строку на апеляційне оскарження постанови Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року за апеляційною скаргою від 29 жовтня 2024 року. Повернути вказану апеляційну скаргу.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Соколовського Валерія Леонідовича задовольнити частково.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 17 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нову.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: