23 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/877/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бойко С.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22 січня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, в якій позивач просить:
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2024 №16/36/429 та рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, зазначене в листі від 26.09.2024 №598/9/21550 щодо ОСОБА_1 ;
Зобов'язати військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.
Разом з позовом ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову в порядку статей 150, 151 КАС України шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони всім територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.
Надаючи оцінку заяві про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини першої статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Частиною четвертою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2025 - 3028,00 грн.
Таким чином, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,40 грн.
Однак, позивачем не надано до суду документа про сплату судового збору в розмірі 908,40 грн за подання заяви про забезпечення позову.
Разом з цим ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування клопотання зазначає, що його річний дохід за попередній 23 календарний рік склав 0,00 грн, а тому він не може сплатити судовий збір.
Вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умови, коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що саме коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначає, що не отримував доходи за попередній 2023 рік, на підтвердження додано Довідку № 1194 від 18.12.2024 Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради про те, що ОСОБА_1 з 01.01.2023 по 31.12.2023 на обліку в Управлінні соціального захисту населення Подільської районної ради, жодних видів соціальних допомог та компенсацій не одержував, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків за 1 квартал 2023 року по 3 квартал 2024 рік.
До суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 звернувся 18 січня 2025 року ( відповідно до штампу на конверті), таким чином заявнику необхідно було подати докази, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків від розміру річного доходу за 2024 рік (попередній рік), а не за 2023 рік.
Таким чином, заявником не додано документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 150, 151, 152, 154, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали направити особі, яка подала заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко