21 січня 2025 рокусправа № 380/22132/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогою:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_1 з 14 травня 2022 року, згідно його страхового стажу, який становить 34 роки 5 місяців 2 дні.
Ухвалою суду від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки, подано позовну заяву в новій редакції, в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонд України у Львівській області нарахувати та виплатити недоотриману різницю пенсії ОСОБА_1 з 14 травня 2022 року по 30 квітня 2024 року в розмірі 12358,53 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №380/9625/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 01.05.2024 року №134550017438 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії та зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999 до трудового стажу для призначення пенсії за віком. На виконання вказаного рішення, позивачу було зараховано вказані періоди роботи позивача до загального страхового стажу. Згідно рішення №134550017436 від 06.09.2024 трудовий стаж позивача на сьогоднішній день становить 34 роки 5 місяців 2 дні. До винесення вказаного рішення трудовий стаж позивача становив 31 рік 11 місяців 6 днів, що підтверджується копією перерахунку пенсії від 25.02.2024. Перерахунок пенсії одночасно з нарахуванням і виплатою недоотриманої суми пенсії ПФУ здійснив не з дати виходу позивача на пенсію - 14.05.2022, коли йому виповнилось 60 років, а з 01.05.2024 (за рішенням суду). Позивач вважає такі дії протиправними, а тому звернувся з вказаним позовом до суду. Просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 20.11.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач позов не визнав, 09.12.2024 за вх.№22778ел від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №380/9625/24, ГУ ПФУ в Харківській області було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 . Страховий стаж для обчислення пенсії заявника з врахуванням періодів, зазначених у судовому рішенні, становить 34 роки 05 місяців 02 дні. Для визначення розміру пенсії враховано заробіток за період роботи ОСОБА_1 з 01.12.1985 по 30.11.1990 та з 01.07.2000 по 30.04.2021 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб (індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 1,25979). Середньомісячний заробіток із застосуванням середньої зарплати (доходу), з якої сплачені страхові внески, з 2019 -2021 роки (10846,37 грн) становить 13664,15 грн (10846,37х1,25979) розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.05.2024 становить 4902,79 грн, а саме: 4702,79 - розмір пенсії за віком, 100 грн надбавка на індексації 01.03.2023, 100 грн надбавка на індексації 01.03.2024. Належна заявнику доплата пенсії за період з 01.05.2024 по 30.09.2024 виплачена в жовтні 2024 року. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд у задоволенні позову відмовити.
12.12.2024 за вх.№91871 від позивача надійшли письмові пояснення. Зазначив, що документи, на підставі яких судом було зараховано спірний період, були надані до органу Пенсійного фонду у строки визначені Порядком №22-1. Просить позов задовольнити в повному обсязі, стягнути недоотриману суму пенсії.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п'ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.
Суд з'ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 .
За результатами розгляду заяви позивача від 17.05.2022 про призначення пенсії, Головним управлінням у м. Києві прийнято рішення про від 23.05.2022 №13450017438 «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 », яким відмовлено у призначенні пенсії за віком.
27.06.2022 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якого, ГУ ПФУ в Сумській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії №134550017438 від 04.07.2022.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області №134550017438 від 20.09.2022, за результатами розгляду заяви позивача від 14.09.2022 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
В подальшому позивачу було призначено пенсію за віком.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області (Управління пенсійного забезпечення, надання житлових субсидій та пільг відділ перерахунків №3) прийнято спірне рішення №134550017438 від 01.05.2024 про відмову у перерахунку пенсії позивача відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність стажу.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 380/9625/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 01.05.2024 року №134550017438 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії та зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999 до трудового стажу для призначення пенсії за віком.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 з врахуванням страхового стажу 34 роки 05 місяців 02 дні.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до Пенсійного фонду України, в якій просив виконати рішення суду, а саме просив зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999 до трудового стажу для призначення пенсії за віком з нарахуванням і виплатою недоотриманою ним суми пенсії.
Листом від 30.09.2024 №41050-48271/Ш-03/8-2800/24, Пенсійний фонду України повідомив позивача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 380/9625/24 до страхового стажу зараховано періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999. Пенсію в новому розмірі та доплату пенсії по перерахунку на виконання рішення суду від 26.06.2024 за період з 01.05.2024, з урахуванням виплачених сум, нараховано в плановий виплатний період.
06.10.2024 ОСОБА_1 звернувся із скаргою щодо перерахунку і виплатою недоотриманої суми пенсії, в якій просив нарахувати та виплатити недоотриману суму пенсії згідно його трудового стажу 34 роки 05 місяців 2 дні, з 14.05.2022.
Листом від 26.11.2024 №48923-572115/Ш-03/8-2800/24, Пенсійний фонд України повідомив позивача, що відповідь щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 380/9625/24 надавались листом від 30.09.2024. Додатково повідомлено, що рішення суду від 26.06.2024 не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача з дня її призначення.
Позивач, вважаючи, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повинне нарахувати та виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_1 з 14.05.2022, звернувся з вказаним позовом до суду.
При вирішенні спору суд виходить з такого.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. (далі Закон №1058).
Частиною 1 статті 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно частини 1 статті 44 Закону №1058 звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
З аналізу вказаних приписів вбачається, що перерахунок пенсії здійснюється за заявою, форма якої встановлена Порядком №22-1.
Суд проаналізувавши зібрані докази дійшов висновку, що стаж зараховано позивачу на виконання рішення суду. На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2024 з врахуванням стразового стажу 34 роки 05 місяців 02 дні.
Позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до Пенсійного фонду України, в якій просив виконати рішення суду, а саме просив зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999 до трудового стажу для призначення пенсії за віком з нарахуванням і виплатою недоотриманою ним суми пенсії.
Листом від 30.09.2024 №41050-48271/Ш-03/8-2800/24, Пенсійний фонду України повідомив позивача, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 380/9625/24 до страхового стажу зараховано періоди роботи з 01.12.1990 по 01.02.1991 та з 03.09.1996 по 04.06.1999. Пенсію в новому розмірі та доплату пенсії по перерахунку на виконання рішення суду від 26.06.2024 за період з 01.05.2024, з урахуванням виплачених сум, нараховано в плановий виплатний період.
06.10.2024 ОСОБА_1 звернувся із скаргою щодо перерахунку і виплатою недоотриманої суми пенсії, в якій просив нарахувати та виплатити недоотриману суму пенсії ОСОБА_1 згідно його трудового стажу 34 роки 05 місяців 2 дні, з 14.05.2022.
Листом від 26.11.2024 №48923-572115/Ш-03/8-2800/24, Пенсійний фонду України повідомив позивача, що відповідь щодо виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі № 380/9625/24 надавались листом від 30.09.2024. Додатково повідомлено, що рішення суду від 26.06.2024 не містить зобов'язань щодо перерахунку пенсії позивача з дня її призначення.
Відповідно до матеріалів справи ні позивачем, ні відповідачем не долучено жодного доказу заборгованості у різниці пенсії з моменту призначення і до зарахування трудового стажу за рішенням суду.
Отже, позивач вправі звернутися із заявою до суду про визначення періоду з якого зараховано трудовий стаж, якщо саме це було предметом розгляду. В даній позовній заяві позивач просить стягнути недоотриману пенсію, однак стягненню передує нарахування пенсії, доказів, що стаж зараховано з моменту призначення пенсії не долучено. Також пенсія позивача згідно долучених перерахунків станом на 26.02.2023 - 31 рік 11 місяців 6 днів, а станом на 5.09.24 - 34 роки 5 місяців 2 дні і такий стаж з 1.05.2024, і відповідно обрахунок пенсії так і здійснюється з врахуванням такого наявна довідка в матеріалах справи, що підтверджує відсутність заборгованості до стягнення заявленої позивачем недоотриманої пенсії.
Шлях відновлення порушеного права позивача можливий після належного звернення позивача до пенсійного фонду із заявою встановленої форми і додатками. Дана позиція відповідає викладеному у Постанові Верховного Суду від 21.09.2018 справа №805/465/18-а, від 21.12.2021 справа № 540/1588/19. Де серед іншого описано порядок звернення із заявою особисто .
Згідно частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№23759/03 та №37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Водночас, відповідно до даного Висновку згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, від різних правових положень, звичаїв, доктринальних принципів, а також ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на відсутність обов'язку у відповідача вчиняти дії щодо перерахунку пенсії позивача без належного звернення позивача, суд дійшов висновку, що право позивача на перерахунок пенсії не порушене, а відтак не може захищатись судом, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до частини першої статті 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не вирішувалось.
Керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судовий збір стягненню не підлягає.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Сподарик Наталія Іванівна