справа №380/16445/24
21 січня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач-2, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати дії відповідача-2 щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та скасувати рішення № 133850015259;
- зобов'язати відповідача-1 зарахувати позивачу період роботи з 06.02.1996 по 29.10.2007 у ТзОВ «Бургаз» філії «Тюменьбургаз» до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати відповідача-1 призначити і виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену Списком № 2, п.«б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ч.2 ст.114 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.11.2023, з врахуванням довідок про заробітну плату від 20.02.2021 № 12/04-02/803, виданої архівним відділом міста Новий Уренгой та від 11.07.2008 № 17/5818, № 17/5819, які видані ТзОВ «Бурова компанія ВАТ «Газпром» філією «Тюменьбургаз».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 за наслідками розгляду поданої заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та доданих документів, згідно з рішенням № 133850015259 від 14.11.2023 йому відмовлено у призначенні такої пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. ГУ ПФУ у Івано-Франківській області не зарахувало до загального страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 29.10.2007 на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 росія призупинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у призначенні пенсії, оскільки незарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу є протиправним. Вказане зумовило звернення до суду з ним позовом.
Відповідач-1 позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Документи позивача за принципом екстериторіальності розглядалися ГУ ПФУ у Івано-Франківській області, яким і приймалося рішення про відмову у призначенні пенсії за результатами розгляду поданих документів. Вказує, що питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 повинно розглядатись з урахуванням Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993. Відповідно до ст.7 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 та двосторонніми угодами в цій галузі. Відповідно до постанови КМУ від 29.11.2022 № 1328 Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.При опрацюванні наданих позивачем документів по обчисленню страхового стажу для призначення пенсії за віком, органом Пенсійного фонду України розраховано стаж, який склав 22 роки 3 місяці 3 дні. За доданими документами до страхового стажу позивача Головним управлінням не зараховано періоди роботи з 01.01.1992 по 29.10.2007, оскільки припинена Угода про гарантії громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Пенсійний орган вважає, що страховий стаж позивача є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п.«б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ч.2 ст.134 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить відмовити у задоволенні позову.
Відповідач-2 позову не визнав з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Згідно з наданими документами, страховий стаж позивача становить 22 роки 3 місяці 3 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 09.03.1987 не зараховано періоди роботи на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 , який припинив свою дію для України 19.06.2023. Вважає, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії не діяла Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, згідно до якої проводилось взаємне визнання та зарахування стажу, стаж роботи на території російської федерації з 01.01.1992 не враховується до страхового стажу, а тому підстав для врахування до стажу періоду роботи з 06.02.1996 по 29.10.2007 немає. Вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 31.07.2024 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
Вимоги ухвали позивачем виконано.
Ухвалою від 14.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Відповідач-1 29.08.2024 (вх. № 17324ел) подав відзив на позовну заяву.
Відповідач-2 30.08.2024 (вх. № 65759) подав відзив на позовну заяву.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.11.2023 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 п.«б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вказаної заяви були додані: Диплом серії НОМЕР_2 ; свідоцтво № НОМЕР_3 ; трудова книжка серії НОМЕР_1 ; довідка, що уточнює спеціальний стаж № 20/5961 від 17.07.2008; довідки про заробітну плату №17/5818 від 11.07.2008 та № 17/5819 від 11.07.2008; повідомлення про сплату страхових внесків; архівні довідки № 21/04-02/802 від 20.02.2021, № 12/04-02/804 від 20.02.2021, №12/04-02/803 від 20.02.2021.
Згідно з Дипломом серії НОМЕР_2 , позивач навчався з 01.09.1981 по 24.07.1984 у Жидачівському ССПТУ № 49, згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , з 10.07.1984 по 31.09.1984 працював водієм у колгоспі «Зоря комунізму», з 26.11.1984 по 12.11.1986 проходив строкову військову службу, з 09.03.1987 по 27.08.1988 працював водієм у Турківському лісгоспі, з 29.08.1988 по 02.02.1996 працював водієм 3 класу вахтово-експедиційним методом в Українській нафтогазоворозвідувальній експедиції глибокого буріння виробничого геологічного об'єднання «ЗахУкргеологія» у Ямало-Ненецькому окрузі, яке 27.05.1994 перетворено в АТ закритого типу «Компанія УкрСибнафтогазгеологія», з 06.02.1996 по 29.10.2007 працював водієм першого класу на автомобілях всіх марок та вантажопідйомностей вахтово-експедиційним методом роботи у Виробничому об'єднані «Тюменьбургаз» у м.Новий Ургеной Крайньої Півночі, з 05.10.2010 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.
Згідно з довідкою, що уточнює спеціальний стаж № 20/5961 від 17.07.2008, видана ТзОВ «Бурова компанія ВАТ «Газпром» філією «Тюменьбургаз», ОСОБА_1 дійсно працював на Автотранспортному підприємстві Виробничого об'єднання «Тюменьбургаз», тепер Управління технологічного транспорту і спеціальної техніки філіалу «Тюменьбургаз» ТзОВ «Бургаз», яке знаходилось і знаходиться тепер у м.Новий Ургеной на території Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, що віднесено до районів Крайньої Півночі, з 06.02.1996 (нак.№ 28-к від 06.02.1996) по 29.10.2007 (нак.№ 5630-к від 25.10.2007), працював водієм 1 класу, вахтово-експедиційним методом - повний робочий день; в особливих умовах: Крайня Північ.
За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ у Івано-Франківській області, яке прийняло рішення № 133850015259 від 14.11.2023 про відмову у призначенні пенсії. Рішення обґрунтоване тим, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, згідно із записами у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 09.03.1987 до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.01.1992 по 29.10.2007 на території російської федерації, оскільки з 01.01.2023 росія припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача-2, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом пункту першого частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до визначення, яке міститься у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до абз.1 пункту 1 частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Таким чином, правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 2.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383). Згідно з пунктом 10 цього Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Як визначено пунктом 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Даючи оцінку діям відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю у нього необхідного загального страхового стажу, передбаченого Законом № 1058-IV, по причині незарахування до загального страхового стажу позивача періоду роботи на території російської федерації з 06.02.1996 по 29.10.2007 у ТзОВ «Бургаз» філії «Тюменьбургаз» у зв'язку із припиненням участі з 01.01.2023 росії в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, суд виходить з такого.
За змістом статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктами 1, 2 Порядку № 637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Позивачем до позовної заяви долучено копію трудової книжки, з якої встановлено, що ОСОБА_1 з 06.02.1996 по 29.10.2007 працював водієм першого класу на автомобілях всіх марок та вантажопідйомностей вахтово-експедиційним методом роботи у Виробничому об'єднані «Тюменьбургаз» у м.Новий Ургеной Крайньої Півночі.
Відповідно до чинного пенсійного законодавства, однією з умов зарахування певної роботи зі шкідливим і важкими умовами праці до пільгового стажу є підтвердження зайнятості особи у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня.
Трудова книжка, яка надана позивачем, не підтверджує його зайнятість на відповідній роботі протягом повного робочого дня.
Згідно до абз.1 пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Відповідно до вказаних вимог Порядку № 637 позивачем при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 долучено довідку, що уточнює спеціальний стаж № 20/5961 від 17.07.2008, видана ТзОВ «Бурова компанія ВАТ «Газпром» філією «Тюменьбургаз», у якій йдеться про постійну зайнятість на відповідних посадах, передбачених Списком №2.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Україна 13.03.1992 стала учасником Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від (далі - Угода).
Відповідно до статті 1 Угоди, пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 5 Угоди встановлено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Отже, дія цієї угоди розповсюджувалася на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
В силу положень статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Відповідно до статті 11 зазначеної Угоди, необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії.
Відповідно до абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Аналіз вищенаведених норм вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховуються при встановленні права на пенсію. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Україна вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві, на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1328 від 29.11.2022 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення».
Вказана постанова набрала чинності 02.12.2022.
Отже, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно з Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Верховна Рада України 01.12.2022 прийняла Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX (далі -Закон № 2783-IX), який набрав чинності 23.12.2022 і яким постановила зупинити у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
Суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 щодо тлумачення частини першої вказаної статті 58 Конституції України зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України.
Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
За статтею 151-1 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.06.2018 у справі № 820/5348/17, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу закону (крім випадків, якщо у самому законі не визначений інший порядок), що узгоджується з принципом правої визначеності.
Таким чином, положення Закону № 2783-IX підлягають застосуванню щодо правовідносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто з 23.12.2022, а положення Постанови № 1328 з 02.12.2022.
Тому при прийнятті рішення щодо зарахування чи відмови в зарахуванні страхового стажу певних періодів роботи, орган Пенсійного фонду повинен враховувати норми законодавства України, в сукупності з нормами законів тієї країни, на території якої працювала в спірний період роботи особа, яка звернулась за призначенням пенсії або ж перерахунком пенсії.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України з 19.06.2023.
Отже, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи позивача в рф, оскільки вказана Угода була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Окрім цього, згідно до приписів пункту 2 статті 13 названої Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 23 Загальної декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської соціальної хартії та статті 46 Конституції України працівники у старості мають право на пенсію, що є основним джерелом існування, яка має забезпечувати достатній життєвий рівень.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що при обставинах, що склались у зв'язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією щодо громадян України, відповідачем не може бути відмовлено у врахуванні при обчисленні розміру пенсії заробітної плати (доходу) позивача за періоди роботи у російській федерації.
Згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 09.03.1987 ОСОБА_1 у період з 06.02.1996 по 29.10.2007 працював у російській федерації, що не заперечується сторонами у справі.
Окрім того, періоди роботи позивача на території російської федерації підтверджується довідкою, що уточнює спеціальний стаж № 20/5961 від 17.07.2008, яка видана ТзОВ «Бурова компанія ВАТ «Газпром» філією «Тюменьбургаз».
З урахуванням спірних періодів у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний страховий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем-2 вказані вимоги щодо доказування правомірності своїх дій не виконано.
Доводи відповідача-2 про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про відмову в призначенні позивачу пенсії від 14.11.2023 № 133850015259 не відповідає визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям до такого роду рішень і чинному пенсійному законодавству, порушує право позивача на пенсійне забезпечення, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати , задовольнивши першу позовну вимогу.
Ураховуючи висновок суду про протиправність і скасування рішення від 14.11.2023 № 133850015259, підлягає задоволенню і друга позовна вимога щодо зобов'язання відповідача-1 зарахувати позивачу період роботи з 06.02.1996 по 29.10.2007 у ТзОВ «Бургаз» філії «Тюменьбургаз» до пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Також позивач просить зобов'язати відповідача-1 призначити і виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах, передбачену Списком № 2, п.«б-з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 08.11.2023, з врахуванням довідок про заробітну плату від 20.02.2021 № 12/04-02/803, виданої архівним відділом міста Новий Уренгой та від 11.07.2008 № 17/5818, № 17/5819, які видані ТзОВ «Бурова компанія ВАТ «Газпром» філією «Тюменьбургаз».
Як вже зазначалось по тексту рішення вище, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, перед призначенням позивачу пенсії за віком на пільгових умовах слід встановити наявність умов, передбачених вищенаведеними положеннями, а саме досягнення віку та наявність страхового та пільгового стажу у конкретних розмірах.
Зважаючи на те, що розмір пільгового стажу позивача буде встановлено за результатами зарахування спірного періоду роботи позивача на виконання цього рішення, вимога щодо призначення йому пенсії по віку відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV є передчасною та задоволенню не підлягає.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті114 Закону № 1058-IV, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної позовної вимоги, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) № 133850015259 від 14.11.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) періоди роботи з 06.02.1996 по 29.10.2007 на посаді водія першого класу на автомобілях всіх марок та вантажопідйомностей вахтово-експедиційним методом роботи у Виробничому об'єднані «Тюменьбургаз» у м.Новий Ургеной Крайньої Півночі до пільгового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та повторно розглянути заяву від 08.11.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) по 605 (шістсот п'ять) грн 60 к. судових витрат у вигляді судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома