22 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/6382/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії по справі №260/4600/20 від 30.04.2021р. за період з 29.06.2020 по 30.09.2021 рік., сума заборгованості - 29130,95 грн., інфляційне збільшення у сумі 3 106,68 грн.; по справі 260/3986/23 від 15.08.2023 за період з 01.10.2021 по 30.09.2023 рік сума заборгованості - 48000 грн., інфляційне збільшення у сумі 16 049,46 грн. (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії);
2) стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 згідно розрахунку індексу інфляції, який розраховано помісячно, на підставі Закону України "Про компенсацію громадян втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати" №2050, компенсації за втрату частини пенсії за весь час прострочення, у зв'язку із порушенням строку виплати частини основного розміру пенсії на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду: по справі №260/4600/20 від 30.04.2021р. за період з 29.06.2020 по 30.09.2021 рік, сума заборгованості - 29130,95 грн., інфляційне збільшення у сумі 3 106,68 грн.; по справі 260/3986/23 від 15.08.2023 за період з 01.10.2021 по 30.09.2023 рік сума заборгованості - 48000 грн., інфляційне збільшення у сумі 16 049,46 грн. (по день з якої розпочалась виплата перерахованої пенсії).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 у справі 260/4600/20 відповідачем здійснено перерахунок та виплату пенсії позивача та нарахована заборгованість в розмірі 29130,95 грн за період з 29.06.2020 по 30.09.2021 (облікована за №108523). Також на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/3986/23 від 15.08.2023 р. відповідачем здійснено перерахунок та виплату з 01.10.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та нарахована заборгованість в розмірі 48000,00 грн за період з 01.10.2021 по 30.09.2023 (облікована за №832493). Сума невиплаченої пенсії за спірні періоди складає 77130,95 грн. Позивач звертався із заявами до відповідача від 09.08.2024 та 22.08.2024 щодо проведення розрахунку та виплати компенсації втрати частини доходу, у зв'язку з порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії за спірний період. Однак, відповідач листами відмовив позивачу у виплаті компенсації втрати частини доходу. Вважаючи такі відмови протиправними позивач звернувся до суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв'язку з тим, що нарахована різниця в пенсії за минулий час (з урахуванням виплачених сум) за період з 29.06.2020 року по 30.09.2021 року в сумі 29130,95 грн на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/4600/20 та за період з 01.10.2021 по 30.09.2023 у сумі 48000, 00 грн по справі 260/3986/23 облікована Головним управлінням та буде виплачена після надходження коштів з Державного бюджету на такі цілі. Звертає увагу суду, що 26.02.2009, в аналогічній справі (№К-16076/08), колегією суддів Вищого адміністративного суду України було прийнято рішення, в якому чітко зазначено, що суми пенсії за рішенням суду носять разовий характер і не підпадають під визначення доходів, передбачених Законом №2050, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Така сама позиція викладена в у постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 по справі № 21-329а/13.
Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що зобов'язання, які виникли у відповідача на підставі судових рішень, є грошовими та виражені в національній валюті, доказів виконання таких надано не було, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 625 Цивільного кодексу України та Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року у справі № 260/4600/20 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019р.; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, згідно довідки Управління Служби безпеки України в Закарпатській області про розмір грошового забезпечення від 05.08.2020р. №173, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Закарпатській області нараховано різницю в пенсії за період з 29.06.2020 по 30.09.2021 в сумі 29130,95 грн. Вказана сума була включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 та залишається не виплаченою.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.08.2023 року у справі № 260/3986/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії задоволено: 1) визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.10.2021 року доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; 2) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату з 01.10.2021 року ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Закарпатській області нараховано різницю в пенсії за період з 01.10.2021 по 30.09.2023 в сумі 48000,00 грн. Вказана сума була включена до реєстру судових рішень згідно з нормами Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 та залишається не виплаченою.
09 серпня 2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію втрачених доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії.
Відповідач листом від 15 серпня 2024 року № 4049-3966/В-02/8-0700/24 повідомив, що виплати заборгованості за рахунок коштів Державного бюджету України, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Вказав, що суми на виконання рішень від 30.04.2021 року у справі № 260/4600/20 та від 15.08.2023 року у справі № 260/3986/23 обліковуються в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 та будуть виплачені у межах бюджетних асигнувань після виділення коштів з Державного бюджету України на цю мету.
22 серпня 2024 року позивач повторно звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію втрачених доходів, у зв'язку із порушенням строків виплати частини донарахованої пенсії.
Відповідач листом від 11 вересня 2024 року № 4444-4167/В-02/8-0700/24 повідомив позивача, що не вбачає підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон № 2050) передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 Закону № 2050 визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні ст. 2 Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).
Вказане кореспондується також з нормами Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок).
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (зокрема пенсії). В свою чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 19.09.2019 року у справі №522/9778/16-а, від 14.07.2020 року у справі №750/1512/16-а, від 09.06.2021 року у справі №240/186/20 та від 20.04.2022 року у справі №461/1390/16-а.
Нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ гарантовано право осіб з числа військовослужбовців (в тому числі працівників органів внутрішніх справ) на довічну пенсію за вислугу років.
Рішеннями Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.04.2021 року у справі № 260/4600/20 та від 15.08.2023 року у справі № 260/3986/23, які набрали законної сили, було встановлено протиправність дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії позивача з урахуванням законодавчих норм та зобов'язано провести відповідний перерахунок.
Тобто обставиною, що зумовила виникнення такої заборгованості, слугували саме протиправні дії органу Пенсійного фонду України.
Зазначені обставини спростовують доводи відповідача, що сума перерахованої на виконання рішень суду пенсії не є доходом в розумінні ст.2 Закону, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі.
Тобто, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер, тому порушення строків виплати перерахованої пенсії є підставою для нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постановах від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі №521/940/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18 та від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17 у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 3 Закону, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Тобто, Закон фактично прив'язує виплату компенсації до виплати заборгованості, яка їй передує.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово надавав оцінку подібним правовідносинам, зокрема, у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №134/89/16-а, від 10 лютого 2020 року у справі №134/87/16-а, від 05 березня 2020 року у справі №140/1547/19.
Враховуючи, що основні суми доходу, нараховані на виконання судових рішень у справах № 260/4600/20 та № 260/3986/23, не виплачені позивачу, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому суд зазначає, що висновки, викладені в постанові Верхового Суду від 24.07.2024 у справі № 600/1941/22-а, на які посилається позивач, не є релевантними до даної справи, адже у справі № 600/1941/22-а суди встановили та сторони не заперечували, що виплату позивачу перерахованої на виконання судового рішення пенсії здійснено з 01 грудня 2021 року» (п. 8 вказаної постанови).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович