22 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7510/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ф.Ракоці,13, код ЄДРПОУ 40108913) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
19 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки за 2015 рік у кількості 3 календарні дні, за 2016 рік у кількості 30 календарних днів та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції за 2016 рік - 03 календарні дні, за 2017 рік у кількості 27 календарних днів, за 2020 рік- невикористаної частини щорічної основної оплачуваної відпустки - 16 календарних днів та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції - 15 календарних днів, за 2021 рік - 16 календарних днів та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції - 15 календарних днів, 2022 16 календарних днів та додаткової оплачуваної відпустки за стаж служби в поліції - 15 календарних днів, за 2023 рік - 30 календарних днів; 2) зобов'язати Головного управління Національної поліції в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану відпустку у кількості 183 календарних днів.
09 грудня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
23 грудня 2024 року відповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки адміністративний позов поданий з пропущенням тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX на спірні правовідносини, оскільки такі виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Однак, відповідачем не надано суду доказів щодо отримання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
06 грудня 2024 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків та позовну заяву у новій редакції, в якій зазначає, що позивачу тільки із листа відповідача від 22 серпня 2024 року № 203-2024 стало відомо щодо кількості невикористаних днів відпустки за період проходження служби в органах Національної поліції починаючи з 2015 року.
Виходячи із заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
Керуючись статтями 229, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд -
У задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяТ.В.Скраль