Справа № 742/3239/24 Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.
Провадження № 33/4823/62/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
23 січня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Салая Г.А.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника - Ювченка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Ювченка В.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 грудня 2024 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працюючий слюсарем УБР, проживаючий по АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 19 травня .2024 року о 10:00 год, по вул. Гімназичній, 138 у м. Прилуки, ОСОБА_1 керував скутером “Yamaha jog», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що після того, як поліцейськими був зупинений ОСОБА_1 , ними було порушено процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки підзахисний того дня алкогольних напоїв не вживав і був тверезий, будь-яких ознак сп'яніння не мав та не відмовлявся від проходження такого огляду. Зазначає, що 19.05.2024 о 4 годині ночі ОСОБА_1 разом з дружиною вживали алкогольні напої, а саме до 70 грамів, і це ніяким чином не могло вплинути на перевищення дозволеної норми 0,2 проміле о 10 годині ранку. Вказує, що підзахисному не було належним чином роз'яснено його права, а також право скористатися правовою допомогою, чим порушено право на захист. Наголошує, що з відеозапису не вбачається зовнішніх ознак сп'яніння у підзахисного, одягнений у чистий одяг, усвідомлював свої дії, проте знаходився у розгубленому стані, а запах алкоголю відеокамера не передає. Вважає, що поліцейські спонукали ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду, а саме вказували на можливість відмовитись від огляду.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 672248 від 19.05.202 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, та власноруч його підписав. (а.с. 2).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, огляд не проводився. (а.с. 3).
Згідно розписки ОСОБА_1 від 19.05.2024, останній зобов'язався не керувати транспортним засобом до повного витверезення. (а.с. 4).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, огляд на стан сп'яніння не проводився. (а.с. 5).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як було зупинено скутер“Yamaha jog», без державного номерного знаку, під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейськими повідомляє про ведення відеофіксації та про причину зупинки, а саме на перехресті вулиць проїхав знак 2.2 ПДР без зупинки. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота, пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу “Драгер» чи у лікаря-нарколога, на що водій відповів “не будемо», і неодноразово намагався домовитися про не складання протоколу. Водій не заперечував факту вживання алкоголю, наголошував про вживання учора алкогольних напоїв, неодноразово то погоджувався, то відмовлявся продувати прилад, та на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння в подальшому відповів відмовою, наголошуючи, що “ну буде там на приладі, я випив, я все розумію». Їхати до лікарні категорично відмовлявся. Водієві роз'яснено право відмовитися від проходження огляду або пройти такий огляд. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Роз'ясняє його права і обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, в тому числі право скористатися правовою допомогою і право на оскарження протоколу про адміністративне правопорушення, на що водій вказав на розуміння своїх прав. Поліцейський ознайомлює водія із змістом протоколу, який він власноруч підписав, отримав його копію. Будь-яких зауважень водій не виказував.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Відтак, доводи захисту про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно постанов про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2183520, серії ЕНА №213909 та серії ЕНА №2183402 від 19.05.2024 вбачається, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за порушення ч. 6 ст. 121, ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 126 КУпАП у виді штрафу (а.с. 6-8).
Відповідно до довідки ст. інспектора САП Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області М. Нагорної від 22.05.2024, ОСОБА_1 посвідчення водія отримував НОМЕР_1 від 20.09.2016 (а.с. 9).
Вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10.06.2024 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 17000 грн.
Твердження в скарзі про те, що його огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнається упередженим і до уваги не приймається.
Доводи у скарзі відносно не роз'яснення в зрозумілій формі ОСОБА_1 його процесуальних прав та обов'язків, чим порушено його право на захист, в повному обсязі спростовуються відеозаписом, згідно якого водію в доступній формі роз'яснено права та обов'язки, водій повністю усвідомлював вимогу поліції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі, а також право на користування правовою допомогою, наголошував на розумінні ситуації, в якій опинився, та будь-яких прохань, пропозицій чи зауважень з його боку не надходило.
При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи сторони захисту, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом та дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Ювченка В.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай