про повернення позовної заяви
м. Вінниця
22 січня 2025 р. Справа № 120/649/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
17.01.2025 до Вінницького окружного адміністративного надійшла позовна заява за підписом Бережної Альони Миколаївни, яка подана від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, та чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами, приходжу до висновку, що позовну заяву належить повернути позивачу з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Специфіка представництва в адміністративному судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером і визначена відповідними нормами КАС України.
Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
В силу вимог частини першої та другої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Так, за визначенням, що міститься в частині третій статті 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.
Відповідно до положень статті 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Частинами п'ятою та шостою статті 59 КАС України установлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Отже, виходячи із аналізу зазначених правових приписів статті 59 КАС України на підтвердження своїх повноважень представник має надати суду або оригінал довіреності, або належним чином засвідчену її копію. При цьому належно засвідченою копією довіреності є її копія, засвідчена суддею, або ж копія, яка засвідчена у "визначеному законом порядку".
Із долучених до позовної заяви доказів слідує, що така позовна заява подана та підписана представником позивача - Бережною Альоною Миколаївною, яка на підтвердження своїх повноважень надала суду фотокопію довіреності від 17.10.2022 №570-1404, посвідченої першим секретарем з консульських питань Посольства України в Республіці Молдова.
Втім, ознайомившись із фотокопією цієї довіреності судом встановлено, що копія цього документа ніяким чином не засвідчена ні самим представником особисто ні в іншому визначеному законом порядку.
Тобто, такий документ не відповідає вимогам належності та допустимості, якими повинен відповідати письмовий доказ, який підтверджує повноваження особи на підписання позовної заяви та її подання до суду.
Таким чином незасвідчена фотокопія довіреності не те що не може бути належним доказом на підтвердження повноважень особи на представництво згідно ч. 6 ст. 59 КАС України, а й в цілому не може вважатися доказом в розумінні ч. 2 ст. 94 КАС України, позаяк письмовий доказ має подаватися до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Дійсно, Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово висловлювався про те, що у разі коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування (зокрема постанова від 03.02.2021 у справі № 1.380.2019.001204).
У той же час з позиції Верховного Суду слід вважати підтвердженими повноваження представника фізичної особи на підставі завіреної ним копії довіреності, якщо право цього представника бути представником в судових установах, з усіма правами, які надані законом позивачу, з правом подання позову, в тому числі - за своїм підписом, з правом оскарження рішень і дій суду у всіх інстанціях та з правом подання будь-яких заяв, скарг, клопотань, запитів в інтересах позивача, випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення дії щодо засвідчення копій документів.
Тобто, Верховним Судом у згаданій постанові зроблено правовий висновок про те, що копія довіреності фізичної особи може бути належним доказом на підтвердження повноважень представника зокрема в тому разі, коли копія цієї довіреності завірена самим представником.
Отже, у разі коли до адміністративного суду звертається представник фізичної особи, повноваження якого визначені нотаріально посвідченою чи іншим чином посвідченою довіреністю, завіреною у “визначеному законом порядку» копією цієї довіреності може бути як нотаріально посвідчена її копія так і копія, засвідчена самим представником.
Подання до суду незасвідчених копій довіреностей на підтвердження повноважень особи нормами процесуального закону не передбачається.
Натомість, за обставин цієї справи судом встановлено, що долучена до позовної заяви копія (фотокопія) довіреності від 17.10.2022 на представництво інтересів ОСОБА_1 Бережною Альоною Миколаївною взагалі не містить жодних відміток про її завірення хоча б самим представником.
Таким чином, як наголошувалось судом вище, незавірена жодним чином фотокопія довіреності не може вважатися належним документом на підтвердження повноважень особи на підписання та подання позовної заяви згідно ч. 6 ст. 59 КАС України.
Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду реалізація права на звернення до суду є процесуальною дією, яка має здійснюватися самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником (постанови від 13 березня 2018 року у справі № 914/2772/16; від 21 березня 2018 року у справі № 914/2771/16).
У рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Відтак обов'язок суду перевірити належність повноважень представника на вчинення конкретної процесуальної дії зумовлений головним чином тим, що такий представник виступає самостійно в суді від імені довірителя (особи, яка відмовилася захищати в суді свої права в порядку самопредставництва) і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов'язки.
До того ж зазначений підхід також ґрунтується на імперативних вимогах статей 55, 57 КАС України, статей 237, 240 ЦК України і, переважно, спрямований на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, на гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що, у свою чергу, забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
З огляду на викладене суд наголошує, що оскільки подана до суду позовна заява від імені фізичної особи підписана особою, право якої на вчинення таких дій від імені позивача не підтверджено у встановленому законом порядку (тобто не додано засвідчену у визначеному законом порядку копію довіреності), слід дійти висновку, що позовну заяву від імені позивача підписано особою, яка не підтвердила таке право належними доказами.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи наведене подану до суду позовну заяву належить повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
Додатково суд звертає увагу на те, що в силу положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви з огляду на підписання її особою, повноваження якої не підтверджені на здійснення представництва належним чином, не є порушенням права на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду у належному (встановленому законом) порядку.
Таким чином представник позивача вправі повторно звернутися до суду з відповідним позовом в інтересах позивача, долучивши при цьому відповідні докази на підтвердження належного представництва інтересів позивача (зокрема завірену належним чином копію довіреності).
За правилами, передбаченими частинами п'ятою та шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 57, 59, 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Слободонюк Михайло Васильович