м. Вінниця
22 січня 2025 р. Справа № 120/15791/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до: Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд звернулася з адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 19.06.2024 № 023830028949 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Позивач вважає, що відповідач повинен був врахувати її стаж роботи шляхом проведення перевірки первинних документів на що наділений відповідними повноваженнями згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування "Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1.
Відтак, з метою, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати пенсію за віком з 01.06.2024 згідно з ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом зарахування до загального стажу у повному обсязі періоду роботи позивача згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, період догляду за дитиною до трьох років з 13.07.1986, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 02.12.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання відзиву.
Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач-1 подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті позову відповідач вказав, що за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії, доданих до неї документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що до страхового стажу не можливо зарахувати періоди роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки виправлено прізвище позивача з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, а саме: запис про зміну прізвища ОСОБА_2 вноситься на підставі свідоцтва про укладання шлюбу або документу про зміну прізвища.
Також до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, оскільки в атестаті №909 у графі «по батькові» наявне виправлення, яке не завірено у встановленому законом порядку.
Окрім того, до страхового стажу не можливо зарахувати період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві НОМЕР_2 в графі «мати» зазначено прізвище ОСОБА_3 , а документи про зміну прізвища ОСОБА_2 відсутні.
Рішення про відмову у призначенні позивачці пенсії за віком вважає правомірним, а позов необґрунтованим.
Відповідач-2 правом заперечити проти позову не скористався, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи. Зокрема, ухвала про відкриття провадження у справі направлена в електронний кабінет останнього та доставлена 02.12.2024, що підтверджується довідкою про доставлення документу (а.с. 43).
Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Відтак, суд розглядає справу за наявними в ній доказами, які визнає достатніми для розгляду справи по суті.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.
Позивач звернулась до територіального пенсійного органу з заявою про призначення пенсії відповідно до положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням пенсійного органу у Харківській області та прийняте спірне рішення від 19.06.2024 №023830028949 про відмову у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності необхідного страхового стажу (а.с. 22).
Так, відповідно до рішення до страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки виправлено прізвище позивача з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України №58 від 27.07.1993 (із змінами) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №110 від 17.08.1993, а саме: запис про зміну прізвища ОСОБА_2 вноситься на підставі свідоцтва про укладання шлюбу або документу про зміну прізвища.
Також до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, оскільки в атестаті №909 у графі «по батькові» наявне виправлення, яке не завірено у встановленому законом порядку.
До страхового стажу також не зараховано період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві НОМЕР_2 в графі «мати» зазначено прізвище ОСОБА_3 , а документи про зміну прізвища ОСОБА_2 відсутні.
Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, тому звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон від 09,07.2003 № 1058-ІV).
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
Порядок формування відомостей персональних облікових карток, змін та уточнень до них визначає Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014р. №10-1 (далі - Положення).
Згідно з розділом IV Положення відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі звітності, що подається страхувальниками з початку впровадження персоніфікованого обліку з 1998 року.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993р. №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За обставин справи, позивачці спірним рішенням відмовлено в призначені пенсії з підстав недостатності у неї необхідного страхового стажу.
Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи, згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки запис про зміну прізвища ОСОБА_2 вноситься на підставі свідоцтва про укладання шлюбу або документу про зміну прізвища.
Також до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, оскільки в атестаті №909 у графі «по батькові» наявне виправлення, яке не завірено у встановленому законом порядку.
До страхового стажу також не зараховано період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в свідоцтві НОМЕР_2 в графі «мати» зазначено прізвище ОСОБА_3 , а документи про зміну прізвища ОСОБА_2 відсутні.
Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає, що вимоги щодо порядку ведення трудових книжок визначені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, та до таких вимог серед іншого цією Інструкцією віднесено необхідність внесення до трудової книжки: відомостей про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення тощо (пункт 2.2.).
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Однак, неналежне заповнення роботодавцем трудової книжки не може бути підставою для позбавлення позивачки права зарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у цій трудовій книжці.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для зазначеної у такій трудовій книжці особи.
Працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Більше того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27 квітня 1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника.
Отже, на момент внесення до трудової книжки позивачки записів про періоди її навчання та роботи обов'язок ведення трудових книжок покладався на адміністрацію підприємства, а тому її не належне ведення не може позбавити позивачку права на включення таких періодів до її трудового стажу.
Відтак доводи пенсійного органу щодо не зарахування до трудового стажу позивачки періодів її навчання та роботи відповідно до її трудової книжки серії НОМЕР_1 , так як запис про зміну прізвища не відповідає Інструкції, суд вважає безпідставними.
При цьому варто наголосити на тому, що відповідно до запису трудової книжки містяться відомості щодо зміни прізвища на підставі паспорту, від 29.11.85 м. Вінниця (а.с. 7). Зміна прізвища на " ОСОБА_4 " на підставі свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 25.03.1993.
Суд також встановив, що трудова книжка позивачки містить всі необхідні записи про навчання та роботу. Зокрема, щодо навчання, то у трудову книжку внесений відповідний запис у період з 01.09.1983 по 17.07.1984 із посиланням на атестат №909, який виданий 21.07.1984 (а.с. 8). Відомості про роботу підтверджуються відповідними записами у трудовій книжці і, на переконання суду, вони є належним доказом підтвердження страхового стажу позивачки (а.с. 8-19).
З приводу того, що до страхового стажу не зараховано період догляду за дитиною до трьох років ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд такі доводи вважає безпідставними, оскільки частиною третьою статті 56 Закону №1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи та час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Водночас, за змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
Щодо того, що в свідоцтві про народження дитини НОМЕР_2 в графі «мати» зазначено прізвище ОСОБА_3 , а документи про зміну прізвища ОСОБА_2 відсутні, то суд їх відхиляє з огляду на те, що відповідач в рамках інформаційної взаємодії має можливість зробити витяг з Державного реєстру актів цивільного стану з актового запису про народження дитини, зміни прізвища позивача, розірвання шлюбу.
Так, відповідно до Порядку подання Пенсійному фонду України відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Правління від 11.09.2020 № 17-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2020 р. за № 881/35164, інформаційна взаємодія здійснюється безоплатно та передбачає передачу на запит Пенсійного фонду України відомостей про дату та місце народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до Положення про систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2023 року № 38).
Відповідно до п. 8 цього Порядку, інформація, що передається з Реєстру у порядку інформаційної взаємодії, використовується виключно для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший і не може бути передана третій стороні, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 19.06.2024 № 023830028949 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З приводу вимоги позивача про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 01.06.2024 згідно з ст. 26 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування до загального стажу у повному обсязі періоду роботи позивача згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, період догляду за дитиною до трьох років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , то суд вважає, що така вимога підлягає задоволенню частково.
З огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Отже, питання щодо призначення та виплати пенсії, віднесено виключно до компетенції відповідача та не входить до компетенції суду.
З підстав того, що набутий позивачем страховий стаж не перевірявся пенсійним органом, тому суд вважає, що з метою захисту прав позивача слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача про призначення їй пенсії з 01.06.2024 згідно з ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням загального стажу згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, періоду догляду за дитиною до трьох років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині вимог слід відмовити.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій/рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до частини задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.06.2024 №/ПС 023830028949 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення їй пенсії з 01.06.2024 згідно з ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ураховуючи загальний стаж згідно із записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , навчання з 01.09.1983 по 21.07.1984, період догляду за дитиною до трьох років, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір у розмірі 403,73 грн (чотириста три гривні 73 копійки).
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 403,73 грн (чотириста три гривні 73 копійки).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ - 13322403, вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна