Постанова від 23.01.2025 по справі 127/29333/24

Справа № 127/29333/24

Провадження № 22-ц/801/249/2025

Категорія: 41

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 127/29333/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С. К., Стадника І. М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Коллект Центр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2024 року, ухвалене у складі судді Іщук Т. П. залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У вересні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 листопада 2021 року між відповідачкою та ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» було укладено кредитний договір №5816900, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала у кредит грошові кошти в розмірі 10 000 грн, які зобов'язалася повернути в строк, сплативши проценти за їх використання на умовах визначених пунктами договору. Сторони домовились, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжено (пролонговано) у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов'язань зі сплати процентів згідно умов договору та повернення кредиту в узгоджений сторонами договору термін. У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк передбачений договором, а зазначена в договорі дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгаційного строку позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі передбаченому договором за кожний день пролонгованого строку. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування, з дати надання кредиту до його повного повернення на залишок фактичної заборгованості від наданої суми кредиту.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги №29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, до ОСОБА_1

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило таке право вимоги ТОВ «Коллект Центр» на підставі договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01.

Відповідачка не виконує умови кредитного договору у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка становить 19 860,33 грн, з яких 10 000 грн - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту), 7 935 грн - заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 1 500 грн - заборгованість за комісією, 353,83 грн - інфляційні збитки, 71,50 грн - 3% річних.

Оскільки ОСОБА_1 не погасила заборгованість ні на рахунок попередніх кредиторів, ні на рахунок позивача, ТОВ «Коллект Центр» у заявленому позові просило суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором №5816900 від 12 листопада 2021 року у розмірі 19 860,33 грн, а також 3 028 грн судового збору та 9 000 грн витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2024 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» було відмовлено.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що сторони кредитного договору №5816900 від 12 листопада 2021 року погодили умови, порядок виконання зобов'язання, визначили розмір процентів за користування коштами за обслуговування кредиту, строк кредитування та досягли згоди з усіх істотних умов договору від 12 листопада 2021 року.

Разом з тим відповідно до п.п. b п. 6.4 договору відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021, укладеного між ТОВ «Бі Ел ДЖи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал», з моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п. 6.2.3 цього договору, кредитор не має права відступати право вимоги до боржників іншим особам.

ТОВ «Вердикт капітал», набувши права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року на суму 19 435 грн, 10 березня 2023 року уклав з позивачем договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-03/2023/01, яким відступив новому кредитору право вимоги до відповідача, незважаючи на встановлену в договорі про відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року заборону на його відступлення.

Наведене свідчить про те, що ТОВ «Вердикт капітал» не мав права відступати право вимоги до боржників іншим особам, а ТОВ «Коллект Центр» в свою чергу вказаного права вимоги до відповідача за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року, не набув.

Ураховуючи викладене, суд вважав, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем та наявність права звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із таким рішенням, ТОВ «Коллект Центр» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов повністю, та вирішити питання судових витрат, понесених позивачем у судах першої та апеляційної інстанцій.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 09 грудня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Оніщук В. В., судді: Медвецький С. К., Стадник І. М.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 12 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2025 року справу призначено до розгляду на 23 січня 2025 року в порядку письмового провадження.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відсутність у ТОВ «Вердикт Капітал» права відступити право грошової вимоги.

Судом не взято до уваги, що у відповідності до договору про відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» є кредитором, а ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором. Тобто, п.п. b п. 6.4 Договору передбачено, що Кредитор (ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс») не має права відступати право вимоги до боржників іншим особам, адже право вимоги відступлено вже новому кредитору - ТОВ «Вердикт Капітал» саме з моменту переходу права вимоги новому кредитору.

Таким чином 10 березня 2023 року було укладено договір № 29/11-1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 5816900.

Пунктом 5.2 такого договору передбачено, що права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому вигляді (Додаток № 4). Копію такого додатку № 4 було долучено до позовної заяви. Окрім того, долучено витяг із додатку № 3 із переліком боржників, в тому числі із зазначенням відповідача.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за кредитним договором № 5816900.

Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

12 листопада 2021 між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5816900, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 10 000 грн строком на 15 днів, тобто до 27 листопада 2021 року, зі сплатою процентів за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,0000%, яка сплачується з 1-го по 15-й день, а за останній день 15,00% від суми кредиту, тобто 1 500 грн у зв'язку з підвищенням ступеню кредитного ризику. Тип процентної ставки фіксований (а. с. 5-8).

У випадку не повернення кредиту, а також не сплати процентів у повному обсязі (плата за користування кредитними коштами та процентів за підвищений ступінь ризику) у строк встановлений п. 1.4 даного договору, в тому числі після визначеного у п. 7 цього договору продовження строку надання та повернення кредиту, позичальник підтверджує намір та надає згоду на продовження строку користування кредитом на 13 днів (автоматичне продовження). Після такого автоматичного продовження строку користування кредитними коштами, позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) у розмірі 4,95 % за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 договору).

Згідно із п. 1.8 кредитного договору, за користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти (плату за користування кредитом та проценти у зв'язку з підвищеним ступенем кредитного ризику), при цьому плата за користування кредитом нараховується на фактичний залишок виданого кредиту, а проценти у зв'язку з підвищеним ступенем кредитного ризику - на повну суму виданого кредиту. Проценти за користування кредитом та проценти у зв'язку з підвищеним ступенем кредитного ризику сплачуються позичальником щоразу при кожному автоматичному продовжені строку падання кредиту (п. 1.6 договору) та подовженні строку надання кредиту (п. 1.7 договору).

Строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не більше 1 (одного) календарного року (п. 1.10 договору).

На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 59140,89%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 13000 грн. У випадку настання умов, передбачених у п. 1.6 договору, орієнтовна ефективна річна процентна ставка складатиме 1229,92%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 19 435,00 грн (п. 1.11 договору).

Кредитодавець надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитодавця або шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку позичальника після підписання сторонами договору (п. 2.1 договору).

Цим договором встановлена наступна черговість погашення зобов'язань у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору (п. 2.6 договору).

Додаток №1, а також інші додатки та/або додаткові угоди до договору є невід'ємною частиною цього договору (п. 5.15 договору).

Відповідно до графіку платежів за кредитним договором №5816900 від 12 листопада 2021 року, який містить дату видачу/дата платежу - 12 по 27 листопада 2021 року, кількість днів у розрахунковому періоді - 15, сума кредиту за договором - 10 000 грн, проценти за користування кредитом - 3 000 грн, реальна річна процентна ставка - 59140,89%, загальна вартість кредиту - 13000 грн, комісія за надання кредиту - 0 (а. с. 7).

Паспорт споживчого кредиту на звороті а. с. 7-8.

На звороті а. с. 8 міститься заявка на отримання кредиту та паспорт споживчого кредиту ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», підписавши який позичальник підтвердила: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за таким договором.

Договір, графік платежів, паспорт споживчого кредиту та заявка підписані власноручним підписом ОСОБА_1 .

Відповідно до квитанції №37615055 ОСОБА_1 за договором №5816900 12 листопада 2021 року о 13 год. 41 хв. 07 сек. у касі 245 по вул. Соборній, 53а у м. Вінниці отримала кредитні кошти у розмірі 10 000 грн (а. с. 9).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом, проведеним ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», станом на день відступлення права вимоги 29 грудня 2021 року заборгованість за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року становить 19 435 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахований процентів, 1 500 грн - відсоток за підвищений ступінь ризику.

29 листопада 2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення права вимоги №29/11-1, відповідно до умов якого кредитор ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» передає (відступає) ТОВ «Вердикт капітал» за плату, а новий кредитор приймає належні ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників укладеними між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» і боржниками. Згідно п. 6.2.3 вищевказаного договору, право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання сторонами додатку №2 та сплати новим кредитором ціни за передання (відступлення) прав вимоги, встановлені у відповідному додатку №2 до цього договору (а. с. 12-13).

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 29 грудня 2021 року сторони дійшли згоди, що згідно з вимогами п. 8.4 договору відступлення права вимоги № 29/11-1 від 29 листопада 2021 року, кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кредитора від 29 грудня 2021 року, складений за формою згідно із додатку №1 до договору. Кількість боржників 2199. Загальна сума заборгованості 19 098 637,45 грн (а. с. 14).

Факт перерахування коштів за договором відступлення права вимоги підтверджується платіжним дорученням № 0316500000 від 29 грудня 2021 року (зворот а. с. 14).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року ТОВ «Вердикт капітал» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року на суму 19 435 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахований процентів, 1 500 грн - сума відсотка за підвищений ступінь ризику (а. с. 15-17).

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитом, проведеного ТОВ «Вердикт Капітал», станом на 10 березня 2023 року заборгованість за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року становить 19 860,33 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахований процентів, 1 500 грн - відсоток за підвищений ступінь ризику, 71,50 грн - три відсотки річних за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, 353,83 грн - інфляційні втрати за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року (а. с. 10).

10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступає, а ТОВ «Коллект Центр» набуває права вимоги до боржників, зазначених у відповідних додатках до договору (а. с. 18-21).

Відповідно до акту зарахування зустрічних вимог ТОВ «Коллект Центр» має перед ТОВ «Вердикт Капітал» непогашені зобов'язання у сумі 1 138 105,89 грн, а ТОВ «Вердикт Капітал» має перед ТОВ «Коллект Центр» непогашені зобов'язання у сумі 1 153 105,89 грн., тому керуючись ст. 601 ЦК України сторони дійшли згоди про зарахування вказаних однорідних вимог. Підписанням цього акту сторони вважатимуть зобов'язання ТОВ «Коллект Центр» перед ТОВ «Вердикт Капітал» припиненим у повному обсязі; зобов'язання ТОВ «Вердикт Капітал» перед ТОВ «Коллект Центр» припиненим частково (зворот а. с. 21).

Відповідно до акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 10 березня 2023 року сторони дійшли згоди, що згідно з договором відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло реєстр боржників кредитора від 10 березня 2023 року. Кількість боржників 29 141 (а. с. 21).

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги від 10 березня 2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року на суму 19 860,33 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахований процентів, 1 500 грн - сума відсотка за підвищений ступінь ризику, 425,33 грн - відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно зі ст. 625 ЦК України (а. с. 24).

Як видно із розрахунку заборгованості за кредитом, проведеного ТОВ «Коллект Центр», станом на 10 серпня 2024 року заборгованість за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року становить 19 860,33 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахованих процентів, 1 500 грн - відсоток за підвищений ступінь ризику, 71,50 грн - три відсотки річних за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, 353,83 грн - інфляційні втрати за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року (а. с. 11).

Позиція суду апеляційної інстанції

Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором, фактор зобов'язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

На підтвердження позовних вимог позивачем було надано власноруч підписаний ОСОБА_1 кредитний договір № 5816900 від 12 листопада 2021 року, докази отримання на виконання договору кредитних коштів у готівковій формі, розрахунок заборгованості.

Апеляційний суд зауважує на тому, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про судове провадження у цій справі як у суді першої інстанції, так і у апеляційному суді, що підтверджується відповідними поштовими повідомлення про вручення їй процесуальних документів (а. с. 39, 64), втім факту укладення кредитного договору не оспорює, проти позовних вимог не заперечує, а отже, за встановлених обставин колегія суддів вважає доведеним є факт укладення між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 договору № 5816900 від 12 листопада 2021 року, обумовлення сторонами істотних умов договору та погоджується із висновком суду першої інстанції у цій частині.

Водночас апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Коллект Центр», місцевий суд зазначав, що ТОВ «Вердикт капітал», набувши 29 листопада 2021 року права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року на суму 19 435 грн, 10 березня 2023 року уклав з позивачем договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №10-03/2023/01, яким відступив новому кредитору право вимоги до відповідача, незважаючи на встановлену в договорі про відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року заборону на його відступлення.

Проте із таким висновком суду колегія погодитися не може.

Так, відповідно до п.п. b п. 6.4 договору відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021, укладеного між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал», з моменту переходу до нового кредитора прав вимоги, відповідно до умов п. 6.2.3 цього договору, кредитор не має права відступати право вимоги до боржників іншим особам.

У той же час у вступній частині вказаного договору відступлення права вимоги зазначено, що кредитором є ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс», а новим кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал».

Відтак п.п. b п. 6.4 договору слід тлумачити як заборону ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступати право вимоги до боржників іншим особам після переходу такого права до ТОВ «Вердикт Капітал».

На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, неправильно розтлумачив умови договору про відступлення права вимоги №29/11-1 від 29 листопада 2021 року, та дійшов помилкового висновку про відсутність у ТОВ «Вердикт Капітал» права відчужувати право грошової вимоги боржників, зокрема, позивачеві.

Апеляційний суд, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, доходить висновку, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено набуття права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року.

Наданий позивачем розрахунок, в якому відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом до відступлення права вимоги, відповідає умовам договору і цілком підтверджує нарахування процентів за користування кредитом.

Жодних доказів, які б спростовували розмір заборгованості або свідчили про її погашення відповідачка суду не надала.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що попереднім кредитором ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року (до введення воєнного стану в Україні) у зв'язку із простроченням виконання зобов'язання були нараховані три відсотки річних у розмірі 71,50 грн та інфляційні втрати у розмірі 353,83 грн, що відповідає вимогам договору та ст. 625 ЦК України.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року у розмірі 19 860,33 грн, з яких 10 000 грн - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн - сума нарахований процентів, 1 500 грн - відсоток за підвищений ступінь ризику, 71,50 грн - три відсотки річних за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, 353,83 грн - інфляційні втрати за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, і відповідно рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Отже, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути 3 028 грн сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви, а також 4 542 грн сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги, що разом становить 7 570 грн.

Окрім того ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн у суді першої інстанції, та 9 000 грн у суді апеляційної інстанції.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У ч. 3 ст. 137 ЦПК України вказано, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19 (провадження №61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц (провадження №61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18 (провадження №61-44217св18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 №23рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України).

У розумінні положень частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції позивачем до позовної заяви долучено:

- укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якого вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками цього договору; факт надання послуг підтверджується актом про надання юридичної допомоги (зворот а. с. 28-29);

- заявку на надання юридичної допомоги № 17 від 30 липня 2024 року до договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якої вартість послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) визначена у такому розмірі: надання усної консультації - 3 000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 1 500 грн/1 год; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 3 000 грн/1 год (а. с. 31);

- акт № 1 про надання юридичної допомоги від 06 серпня 2024 року до договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якого сторони погодили надання таких послуг та їх вартість: надання усної консультації - 3 000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 1 500 грн/1 год; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 6 000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 3 000 грн/1 год (а. с. 32).

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 правом на заперечення проти заявленого розміру витрат позивача на правничу допомогу не скористалася.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 9 000 грн.

Водночас колегія суддів зауважує, що станом на 23 січня 2025 року докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції ТОВ «Коллект Центр» не надано, а тому підстав для стягнення таких з ОСОБА_1 наразі немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08 листопада 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 5816900 від 12 листопада 2021 року у розмірі 19 860,33 грн (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят грн 30 коп), з яких 10 000 грн (десять тисяч грн) - сума основного боргу за кредитом, 7 935 грн (сім тисяч дев'ятсот тридцять п'ять грн) - сума нарахованих процентів, 1 500 грн (одна тисяча п'ятсот грн) - відсоток за підвищений ступінь ризику, 71,50 грн (сімдесят одна грн 50 коп) - три відсотки річних за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року, 353,83 грн (триста п'ятдесят три грн 83 коп) - інфляційні втрати за період з 29 листопада 2021 року по 23 лютого 2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7 570 грн (сім тисяч п'ятсот сімдесят грн), понесені ним у судах першої та апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати на правничу допомогу у розмірі 9 000 грн (дев'ять тисяч грн), понесені ним у суді першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а - г пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса - вул. Мечникова, 3, офіс 306, м. Київ.

ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 .

Головуючий В. В. Оніщук

Судді І. М. Стадник

С. К. Медвецький

Попередній документ
124638913
Наступний документ
124638915
Інформація про рішення:
№ рішення: 124638914
№ справи: 127/29333/24
Дата рішення: 23.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (05.03.2025)
Дата надходження: 04.09.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
23.01.2025 00:00 Вінницький апеляційний суд