Справа № 128/4607/24
Провадження № 33/801/104/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.
Доповідач: Береговий О. Ю.
23 січня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О. Ю.,
розглянув апеляційну скаргу адвоката Шеремет Аліни Сергіївни на постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №175582 від 17 листопада 2024 року, цього ж дня о 01:40 год. у с. Сосонка по вул. Миру водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та у лікувальному закладі КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Шеремет А. С. оскаржує її в апеляційному порядку. Вважаючи оскаржувану постанову винесеною за неповного з'ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а провадження у справі - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи доводи скарги, адвокат зазначає, що у судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненні адміністративного правопорушення повністю, оскільки, згідно відеозапису, він погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», тобто ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. Крім того, відеозаписом підтверджується, що на місці зупинки у поліцейських алкотестер був відсутній, тому вони пояснили водію, що незалежно від того продуватиме він чи ні у прилад відповідальність буде однакова. Відтак ОСОБА_1 будучи юридично необізнаним не наполягав на проходженні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки. При цьому, ОСОБА_1 під час зупинки поводив себе спокійно, адекватно, чітко відповідав на запитання, не як особа, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 245 КУпАП визначені завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа ) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо підчас розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з п. 2 ч. 8 цієї статті за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться доказами. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Як убачається із матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №175582 від 17 листопада 2024 року, цього ж дня о 01:40 год. у с. Сосонка по вул. Миру водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Golf», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та у лікувальному закладі КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР» відмовився у встановленому законом порядку. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху, внаслідок чого складений даний протокол.
До протоколу додані акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів,а також направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 17 листопада 2024 року до КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР», згідно із якими у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Також зазначено, що від огляду ОСОБА_1 відмовився.
Крім того, до матеріалів справи долучений відеозапис з нагрудних камер поліцейських, якими безперервно зафіксовано хронологію подій 17 листопада 2024 року від моменту зупинки транспортного засобу, встановлення особи водія до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за наслідком відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, встановлений чіткий алгоритм дій щодо проведення огляду водія на стан алкогольного (іншого) сп'яніння і оформлення його результатів.
Відповідно до п. 2, 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ураховуючи склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у передачі керування транспортними засобами особі, яка перебуває у стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку, що його вина цілком доведена матеріалами справи. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння зафіксований відповідними, належними достовірними та достатніми доказами, які узгоджуються між собою, із іншими доказами у справі та є підтвердженням наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у його відмові як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За викладених фактичних та об'єктивних обставин справи з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній постанові суду першої інстанції від 26 грудня 2024 року, слід погодитися, оскільки вони є правильними, належно умотивованими в установленому порядку.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції адвокат Шеремет А. С. вказує, що ОСОБА_1 від проходження огляду не відмовлявся, погодився на огляд на місці зупинки транспортного засобу із використанням приладу «Драгер». Натомість внаслідок юридичної необізнаності після роз'яснень поліцейських щодо однакових наслідків як за результатами відмови від огляду, так і у разі встановлення стану сп'яніння, надалі не наполягав на проходженні огляду.
Проте апеляційний суд вважає такі доводи неспроможними, такі спростовуються відеозаписом з портативного відеореєстратора поліцейських. Так з відеозапису убачається, що на пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку із виявленими ознаками, ОСОБА_1 спершу запитав навіщо йому проходити огляд, якщо він вживав алкогольні напої - кухоль пива 0,5л, нащо поліцейськими йому роз'яснені наслідки відмови від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі. Крім того, поліцейськими роз'яснено, що у разі встановлення стану алкогольного сп'яніння за результатами огляду також буле складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надалі поліцейськими знову запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки щоб не їхати у медичний заклад. Оскільки ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд поліцейськими повідомлено про необхідність зачекати поки інший екіпаж поліції доставить газоаналізатор для огляду. Однак за декілька хвилин сам ОСОБА_1 вказав щоб прилад «Драгер» не везли, а поліцейські складали протокол за наслідком відмови від огляду, оскільки алкотестер у будь-якому випадку покаже стан сп'яніння.
Тобто ОСОБА_1 всупереч аргументів апеляційної скарги адвоката самостійно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Слід також зауважити, що юридична необізнаність особи не звільняє її від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Жодних інших доводів захисником у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, доводи, на які посилається скаржник, не дають підстав для скасування судового рішення та не впливають на правильність висновку суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. У цілому мотиви скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного апеляційний суд не знаходить законних, ґрунтовних та об'єктивних підстав для скасування правильної, законної та справедливої постанови судді Вінницького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Шеремет Аліни Сергіївни залишити без задоволення.
Постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 26 грудня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О. Ю. Береговий