Додаткове рішення від 23.01.2025 по справі 138/1520/24

Справа № 138/1520/24

Провадження № 22-з/801/10/25

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції

Доповідач:Береговий О. Ю.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 рокуСправа № 138/1520/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Берегового О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Панасюка О. С., Шемети Т. М.,

за участю секретаря судового засідання: Куленко О. В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борусевича Сергія Йосиповича про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом вселення у житловий будинок, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Гринькова Євгенія Віталійовича на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року,

встановив:

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року позов задоволено. Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_1 у вказаний житловий будинок. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.

Додатковим рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 грудня 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виті витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 16 січня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гринькова Є. В. залишено без задоволення, рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року - без змін.

16 січня 2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Борусевичем С. Й. подана заява про ухвалення додаткового судового рішення з питання розподілу судових витрат, у якій він просив ухвалити додаткову постанову у справі №138/1520/24 та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3303,70 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Адвокат зазначає, що стороною позивача до закінчення судових дебатів було заявлено про надання доказів на підтвердження розміру витрат, які сторона понесла у зв'язку із розглядом справи в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. До цієї заяви адвокатом доданий детальний опис робіт (наданих послуг), а також докази підтвердження розміру витрат, які сторона понесла або має понести у зв'язку із розглядом справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Статтею 382 ЦПК України визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, із резолютивної частини, у котрій, крім іншого, зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Постанова апеляційного суду від 16 січня 2024 року не містить розподілу судових витрат за результатами перегляду цієї справи за апеляційною скаргою представника відповідача - адвоката Гринькова Є. В. на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Частинами 2-5 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги (ст. 15 ЦПК України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Як зазначалося, згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно вимог статті 137, 141 ЦПК України вбачається, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги, рахунки тощо.

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як слідує із матеріалів справи позивач скористалася допомогою адвоката, про що свідчить договір про надання професійної правничої допомоги адвоката №111 від 10 січня 2023 року (а.с.106-107). На підтвердження витрат з оплати правничої допомоги адвокатом подано апеляційному суду: детальний опис робіт (наданих послуг) від 16 січня 2025 року, акт про надану правничу допомогу у період з 30 грудня 2024 року по 16 січня 2025 року №16/01 від 16 січня 2025 року, квитанцію від 30 грудня 2024 року №1862246285 на суму 53,70 грн про сплату коштів ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» за відправлення №1404030 від ОСОБА_3 .

Згідно п.п.4.1.-4.5. п. 4 договору про надання професійної правничої допомоги адвоката №111 від 10 січня 2023 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару: погодинна оплата. Вартість та кількість годин роботи адвоката відображається в акті про надану правничу допомогу, ним же підтверджується факт надання послуг. Гонорар сплачується готівкою адвокату або шляхом зарахування гонорару на рахунок адвоката, що вказується безпосередньо в акті про надану правничу допомогу.

Разом з тим, п.п. 4.6 п. 4 цього договору сторони узгодили, що до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно детального опису робіт (наданих послуг) від 16 січня 2025 року та акту про надану правничу допомогу у період з 30 грудня 2024 року по 16 січня 2025 року №16/01 від 16 січня 2025 року адвокатом була надана правова допомога з: правового аналізу апеляційної скарги, формулювання правової позиції та консультування тривалістю 1 год. 00 хв. на суму 1000,00 грн, підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу тривалістю 2 год. 00 хв. на суму 2000,00 грн, представництва інтересів у апеляційному сулі тривалістю 00 год. 15 хв. на суму 250,00 грн, а також понесені поштові витрати, пов'язані з направленням відзиву з доданими документами іншому учаснику справи, в сумі 53,70 грн. Загальна сума витрат становить 3303,70 грн.

Апеляційний суд, перевіривши даний розрахунок витрат, пов'язаних з розглядом справи, не в повній мірі може погодитися з розрахунком в частині визначення вартості послуг адвоката за представництво позивача у суді апеляційної інстанції.

Так убачається, що до складу витрат на правничу допомогу включені витрати адвоката, пов'язані з направленням іншому учаснику справи - відповідачу, відзиву на апеляційну скаргу у сумі 53,70 грн.

Разом з тим, п.п. 4.6 п. 4 договору про надання професійної правничої допомоги адвоката №111 від 10 січня 2023 року його сторони узгодили, що до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тобто включення суми поштових витрат у розмірі 53,70 грн суперечить умовам договору, а тому покладення на іншого учасника справи таких судових витрат у порядку ст. 137 ЦПК України є неприпустимим.

Водночас слід зазначити, що згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Однак представником позивача вимоги про стягнення таких витрат, зокрема до яких могли б бути включені поштові витрати, не заявлялися.

Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що загальна вартість наданих адвокатом послуг у справі №138/1520/24 у суді апеляційної інстанції за не складним математичним розрахунком становить 3250,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат позивачем на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку вищезазначеним доказам, дійшов висновку, що позивачем доведена обставина отримання нею професійної правничої допомоги у межах даної цивільної справи, розмір таких витрат у сумі 3250,00 грн є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, реальним та підтвердженим матеріалами справи. Заяв щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Відтак, визначаючись із розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду вважає доцільним та обґрунтованим стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3250,00 грн у відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи апеляційним судом, про що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України слід ухвалити додаткове судове рішення.

Керуючись ст. 133, 137, 140, 141, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

постановив:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Борусевича Сергія Йосиповича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом вселення у житловий будинок, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Гринькова Євгенія Віталійовича на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 06 листопада 2024 року додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3250,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий О. Ю. Береговий

Судді О. С. Панасюк

Т. М. Шемета

Попередній документ
124638879
Наступний документ
124638881
Інформація про рішення:
№ рішення: 124638880
№ справи: 138/1520/24
Дата рішення: 23.01.2025
Дата публікації: 27.01.2025
Форма документу: Додаткове рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вінницький апеляційний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (06.02.2025)
Дата надходження: 15.11.2024
Розклад засідань:
02.07.2024 14:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
01.08.2024 11:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
29.08.2024 13:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
17.10.2024 11:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
06.11.2024 10:00 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
26.11.2024 11:30 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
06.12.2024 13:30 Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області
16.01.2025 11:30 Вінницький апеляційний суд
23.01.2025 11:30 Вінницький апеляційний суд