Справа № 509/7125/24
23 січня 2025 року Овідіопольський райсуд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Овідіополь, Одеської області заяву ОСОБА_3 про відвід прокурора Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017160150003076 від 30.10.2017 року, -
09 грудня 2024 року до слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області надійшла вищевказана заява.
Заявник просить відвести прокурора Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 від участі у подальшому в проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12017160150003076 від 30.10.2017 року, В обґрунтування посилається на те, що вона є відповідачем по справі за позовом ОСОБА_3 до Одеської обласної прокуратури, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Офіс Генерального прокурора про відшкодування моральної шкоди в сумі 150 000,00 грн., що перебуває на розгляді в Приморському районному суді міста Одеси, а тому не може неуперджено здійснювати розслідування та процесуальне керівництво.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Вивчивши заяву, додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до ст.2 КПК України правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує існування у внутрішньому праві засобів, які надають можливість скористатися правами і свободами, закріпленими в Конвенції, незалежно від того, як вони подані в національній правовій системі. Це положення вимагає, щоб відповідний внутрішній орган вивчив зміст скарги, яка базується на Конвенції, та забезпечив необхідне виправлення порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.77 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Статтею 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.
Заявниця ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про відвід прокурора декілька разів.
20 січня 2025 року Овідіопольським райсудом Одеської області було прийнято рішення про відвід прокурора, згідно якого суд першої інстанції прийняв рішення, відповідно до якого заява ОСОБА_3 про відвід прокурора ОСОБА_4 був задоволений.
З урахуванням даних обставин суд вважає, що повторний розгляд заяви про відвід прокурора є не допустимим, а тому дана заява не підлягає задоволенню. Відмова у задоволенні заяви про відвід прокурора, з урахуванням прийнятого процесуального рішення відповідно до ст.2 КПК України не порушує права та інтереси заявниці ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.77,80,81 КПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід прокурора Чорноморської окружної прокуратури ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12017160150003076 від 30.10.2017 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1