Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/3351/24
Провадження № 2-с/935/2/25
21 січня 2025 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Василенко Р.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу,
Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 грудня 2024 року, яким стягнуто з нього на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 4 562 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят дві) гривні 12 коп. та судовий збір у розмірі 302, 80 грн..
Вказує, що він не підписував заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу зі стягувачем. Не погоджується із розміром заборгованості, вказує, що він не є споживачем послуг ТОВ«Газорозподільні мережі України».
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Перевіривши матеріали справи та заяву про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається.
З огляду на вказане вище, а також враховуючи, що заявник не згоден з сумою заборгованості, вважає, що не є споживачем послуг ТОВ«Газорозподільні мережі України» оскільки не підписував заяву, таким чином розмір заборгованості не є безспірним, тому суддя вважає, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 25 грудня 2024 року, слід задовольнити.
Щодо вимог заявника в частині стягнення судових витрат.
Положеннями ст. 141 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат між сторонами при розгляді справ позовного провадження.
Натомість, положення 2 розділу ЦПК України, який регулює розгляд справ в порядку наказного провадження, не містять норм щодо розподілу витрат за подання заяви про скасування судового наказу.
При цьому стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення судового збору. Тобто, повернення сплаченого судового збору у випадку скасування судового наказу законом не передбачено.
Таким чином, оскільки за подання заяви про скасування судового наказу законом не передбачено розподілу витрат, у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення із ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»сплаченого ОСОБА_1 судового збору у розмірі 151, 40 грн. суддя відмовляє.
На підставі викладеного і керуючись ст. 171 Цивільного процесуального Кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ виданий Коростишівським районним судом Житомирської області від 25 грудня 2024 року, у справі № 935/3351/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Житомирської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 4 562, 12 грн., інфляційні витрати в розмірі 91 грн. 24 коп., три проценти річних в розмірі 28 грн. 50 коп. та судовий збір у сумі 302,80 грн.
В решті вимог боржника, - відмовити.
Роз'яснити стягувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ВАСИЛЕНКО